четвер, 20 жовтня, 2016, 10:09 блоги Регіони
Голова Закарпатської облради у пошуку агресора
Богдан Барбіл
журналіст

У Закарпатті дотепер пальму першості на гострі вислови-перли за собою міцно утримував голова облдержадміністрації Геннадій Москаль. Колишній генерал-міліціонер родом з міста Чернівці, то у нього воно якось виходить ніби і кострубато, і одночасно влучно, ніби від стилю бесід ніколи не падаючих духом героїв творів Шолом Алейхема. Попри верткість, язик Москаля ніколи не втне такого, чого не вирубаєш топором.

Голова Закарпатської облради Михайло Рівіс, у минулому митник, податківець, виходець з міста Хуста, де Шолом Алейхемом не так зачитуються, тут у пошані повість чеського письменника єврейського походження Івана Ольбрахта «Микола Шугай, розбійник». Вона про уродженця Верховини, останнього опришка Карпат. Цими днями М. Рівіс вирішив, що настала пора йому показати себе у мистецтві красномовства. Стати таким собі словесно-перченим опришком. Й спробувати навіть в дечому перевершити самого Г. Москаля.

Михайло Рівіс у програмі «Акценти» Закарпатської державної телестудії «Тиса-1 повів мову про так званий емігрантський референдум в Угорщині. Повний розшифрований текст телепередачі викладений на сайті обласної Ради. Михайло Рівіс видає «перли за перлами».

Ну, хоча б про те, що втікачі зі Сирії Закарпаття тільки сприймають як трамплін у Західну Європу. Далі пряма мова М. Рівіса:

«Закарпаття на сьогодні не цікавить нелегальних мігрантів. У нас не та економічна ситуація, аби сирійці тут осідали, працювали і шукали собі гідне життя. Вони ж мають нормальне життя і в себе на батьківщині. Так, там зараз нестабільна ситуація, ведуться військові дії, але ж і в Україні також ведуться військові дії».

У Сирії нормальне життя? Вся країна у вирі війни! Пекло! Ні одного мирного села, містечка. А голова ради твердить про нормальне життя сирійців?! Михайле Михайловичу, та ви хоч читаєте газети, телевізор, як мовлять закарпатці, позираєте? До речі, деякі сирійці хочуть жити постійно в Україні, але їм роками не дають статусу біженця. Поїдьте в Мукачеве, у пункт тимчасового перебування іноземців «Латориця». Зустріньтесь з такими сирійцями, допоможіть їм.

Далі голову Закарпатської облради понесло, ніби він головою вдарився об мікрофон, на тему… мілітаристську. Михайло Рівіс, ні сіло ні впало, почав патякати про те, чи може сусідня, братня Угорщина війною піти на Україну. Свят-свят. Тричі перехрещуюсь і прошу вас усіх, українців і угорців, накласти на себе Боже знамення від такого святотатства з уст очільника Закарпаття. Звідки у вас такі гріховні думки, пане голово, таке навіть у сні не являється людям по обидва боки кордону і Тиси?

Пан Рівіс зображає себе стратегом: мовляв, Угорщина є членом НАТО і прийняла на себе неодмінну умову перебування в оборонному альянсі – ніколи не мати територіальних претензій до сусідів. Поставив би на цьому крапку. Ні! Закортіло Рівісу побрязкати ще зброєю.

Пряма мова М.Рівіса:

 «Якщо взяти військову потужність України й Угорщини, то вона не на сторону останньої. Крім того, українське військо за останні два роки дуже сильно розвинулося. В нас – нові види озброєння: маємо і нові ракетні комплекси, і нові оборонні комплекси. Україні ніхто не заважає розвивати свою обороноздатність. І я не думаю, що Угорщина піде відкритою агресією на Україну. Звичайно, що Закарпаття є найбільш уразливим в цій ситуації. Але я переконаний, що Угорщина – цивілізована країна і фактично принципи Євросоюзу не дадуть можливості, аби Угорщина здійснювала анексію Закарпаття. А якщо прямим військовим втручанням, то це не користь Угорщині».

Це називається приїхали або Istenenem! (угорською «Боже мій!»). Навіщо здалися ці воєнначальницькі Чапаєвські прогнози голові Закарпатського депутатського мирного корпусу? Пам’ятаєте діалог Петьки та Чапаєва: Василь Іванович, а ти корпусом можеш командувати? Можу. І т.д.

Ніхто в Угорщині, навіть найрадикальніші представники ультранаціоналістичної партії «Йоббік» про якийсь ймовірний напад на Україну й натяками не висловлюються. У Закарпатті теж на цю тему, як кажуть, нико нич. І тільки М. Рівіс б’є на сполох. Пане Михайле, як великий стратег, ви би мали знати: якщо, не дай Боже, одна країна-член НАТО нападає на сусідню країну, яка не входить у блок, то держави всього альянсу виступлять на боці свого союзника. То, виходячи з ваших суджень, чи Україна у разі війни зможе щось протиставити НАТО? Та ж ми взяли курс на вступ до цієї організації.

Востаннє про напад Угорської регулярної армії на Закарпаття, на підрозділи проголошеної незалежної держави Карпатської України говорилося в 1938-39 роках. І ця агресія таки сталася. В Хусті. Саме з Хуста є вихідцем Михайло Рівіс. Який майже через 80 років невідь-чому, невідь-звідки почав балачку про якийсь міфічний напад Угорщини. Безпідставно, надумано, примітивно, як баба на базарі. Ні, базарники такі дурниці вважають за ганьбу й ніколи про них ні слова. Аби не наврочити.

Дивно якось, що українські журналісти масово відреагували на сепаратистський вислів голови облради, а от його теревені на тему ймовірного українсько-угорського протистояння поки що без належної реакції розташованих в Ужгороді, Береговому та Києві дипломатичних установ МЗС Угорщини.

Як кажуть, говори та не заговорюйся. Не накликай біду на свою голову, голово. Абсудним виглядає цей пошук ворогів. Другою-третьою серіями телевитівок М. Рівіса можуть стати, а чи нападе на Україну Словаччина, а чи чекати небезпеки від Румунії? У Закарпатті також проходить ділянка державного кордону України з Польщею. І на тему можливого українсько-польського збройного протистояння можна побалакати. В результаті, стане очільник невиїзним з України в Європу. А він там ой, як любить бувати.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-22 11:51 :18