live
Новини » Світ 296

Агресивні мачо на кшталт Путіна впорснули адреналін в ліниве тіло ліберальної системи, – експерт

Ослаблення Заходу підштовхнуло неліберальних лідерів ризикнути перевірити, наскільки міцні нерви і м’язи у ворожої їм спільноти.

Про це пише російський політолог, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Brookings Institution Лілія Шевцова у своєму блозі «Слабаки чи мачо. Кремлю доведеться платити за кураж» на сайті nv.ua.

Джозеф Най, автор відомої концепції «soft power», з тривогою пише про те, що авторитаризм підкорює світ. І найбільш успішними і агресивними мачо, на його погляд, є Путін, Сі Цзіньпін і Ердоган. До яких, каже Най, цілком може приєднатися «американський Муссоліні» - Трамп.

Дійсно, замість очікуваної нової хвилі демократизації на сцену вийшов Анти-ліберальний Інтернаціонал, у другій шерензі якого крокують (ось вже іронія) і деякі європейські лідери. Угорський прем’єр Орбан давно і успішно здав іспит по авторитаризму.

Причому російський президент грає роль спецназу в цій коаліції, намагаючись визначити, де «червона риса», за яку Захід не дозволить перейти. І часто виявляється, що ця риса двозначна або розмита. За Путіним з оглядкою йде більш обачний китайський лідер, який поки напружує м’язи в Південно-Китайському морі; але він явно готовий до більш ризикованої гри. А ось Ердоган зовсім знахабнів, ризикнувши шантажувати Меркель і вимагати від неї голову німецького журналіста, котрий висміяв його.

Вихід когорти мачо на авансцену цілком очікуваний – в політиці не буває порожнечі. Ослаблення Заходу стало запрошенням для неліберальних лідерів ризикнути перевірити, наскільки міцні нерви і м’язи у ворожого їм співтовариства.

Цивілізації, які не можуть відповісти, вмирають. Захід не готовий померти.

І знову іронія в тому, що Захід почав втрачати драйв після перемоги над своїм ворогом і опонентом – СРСР і комунізмом. Епоха безтурботності і відмови від ідеології, віра в прагматизм і автоматизм прогресу деморалізували західну еліту і породили покоління лідерів-операторів, здатних натискати кнопки і грати в ситуативну політику. Але не готових до нових викликів, а тим більше до управління в період кризи.

Епоха Аденауера та де Голля, Тетчер, Міттерана і Рейгана змінилася епохою сірих мишей. І якщо хто і згадає Кемерона, Саркозі та Олланда, то як приклад анти-лідерства. А хто згадає лідерів ЄС, які підбираються за принципом відсутності лідерських якостей? На полі залишилася одна Меркель, яка на своїх плечах тримає Європу і ще підміняє Обаму, у якого немає бажання займатися великою політикою.

Звичайно, мачо не могли уникнути спокуси заповнити паузу. І ось тут стався облом. Вони сподівалися на занепад Заходу. Замість цього вони розбудили Захід, впорснувши адреналін в ліниве тіло ліберальної системи.

Західне суспільство почало пошук своєї формули сильного лідерства. Як попереджав старий Тойнбі, кожен виклик породжує відповідь. Цивілізації, які не можуть відповісти, вмирають. Захід не готовий померти. А тому мачо допустили стратегічну помилку. Вони запустили закон ненавмисних наслідків.

Правда, поки ліберальний світ готує перезмінку, можна покомизитися. Але за кураж доведеться платити. Росія вже платить.

 

Loading...
Loading...
Loading...