Новини » Події 10 травня, 2016, 11:32
Якщо б не вибухнула Чорнобильська АЕС… Фоторепортаж із Прип’яті
Найвища точка міста Прип'ять з якої видніється Чорнобильська АЕС. Фото: Михайло Галущак
Найвища точка міста Прип'ять з якої видніється Чорнобильська АЕС. Фото: Михайло Галущак

Сашко Коваленко розповідає, що якщо б не вибух 26 квітня 30 р. тому – його батьків та його самого не переселили би до Львова і, можливо, ми б з ним не зустрілись і не поїхали сьогодні до нього додому...

Але якщо б знались і я приїхав до нього та своїх інших друзів у гості у Чорнобиль та Прип’ять – ось куди б ми пішли...

Окупований Чорнобиль

Це церква у Чорнобилі. Так багато людей на її фоні можна зустріти хіба що під час екскурсій…

Церква у Чорнобилі. Фото: Михайло Галущак
Церква у Чорнобилі. Фото: Михайло Галущак

Бабця, яка продає у храмі образочки, розповідає, що небагато у місті залишилось місцевих.

– Вчені приїжджали і казали, що молоко від корови не має радіації, тому нам немає чого хвилюватись. Чому не виїжджаю? – тут поховані мої рідні. Куди мені їхати?

При таких розмовах згадуєш окупований Донбас і всі розмови, що хто залишився по ту сторону фронту – це сєпари…

Бабця, яка продає у храмі образочки. Фото: Михайло Галущак
Бабця, яка продає у храмі образочки. Фото: Михайло Галущак

Чорнобиль – це люди

На цьому фото мій друг Сашко:

– Сфотографуй мене на фоні цього села [алея знищених сіл у м.Чорнобиль – М.Г.] – покажу татові, він звідси родом. Ми виїхали коли мені було всього кілька тижнів, ми жили у Чорнобилі, хоча до кінця року мали отримати квартиру у Прип’яті.

Алея знищених сіл у м.Чорнобиль. Фото: Михайло Галущак
Алея знищених сіл у м.Чорнобиль. Фото: Михайло Галущак

Далі наш екскурсійний автобус поїхав на саму Чорнобильську АЕС.

Людмила Дерев’янчук, працювала у бухгалтерії.

– Евакуація проводилась дуже організовано – тільки погано те, що об’явили її через півтори доби. А до того діти на вулиці ще бавились, старші – в школу пішли.

Автобусів було багато, під’їжджали під кожен під’їзд – не переповнені, тільки сидячі міста. Нам сказали, що на три дня – брати тільки необхідне. Вивозили кого куди, нас – за 80 км від Прип’яті у c. Проліски.

Як ми потрапили до Львова? Нам давали двокімнатну квартиру у Києві, але у нас було вже двоє дітей, тому ми вибрали трикімнатну у Львові. Вже у серпні нас приписали.

Чорнобильська АЕС. Фото: Михайло Галущак
Чорнобильська АЕС. Фото: Михайло Галущак

Місто-привид

Це центральна площа м. Прип’ять – міста тих, хто працював на Чорнобильській АЕС; знаходиться неподалік самих реакторів, засноване у 1970 р., на момент вибуху населення становило 45 тис, середній вік – до 30 р.

Природа бере своє – дерева проросли крізь асфальт.

Центральна площа м.Прип’ять. Фото: Михайло Галущак
Центральна площа м.Прип’ять. Фото: Михайло Галущак

«Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник».

(Ліна Костенко)

Місто Прип’ять. Фото: Михайло Галущак
Місто Прип’ять. Фото: Михайло Галущак

Можливо…

Якщо б не вибухнула АЕС, то Сашко та його друзі, можливо, ходили б у цю школу, або в якусь іншу (на 1986 р. у місті діяло 5 шкіл і 15 дитсадків). Ми б поділились на команди і зіграли у цьому спортзалі баскетбол:

Спортзал школи в м.Прип’ять. Фото: Михайло Галущак
Спортзал школи в м.Прип’ять. Фото: Михайло Галущак

Або пішли б у басейн і я сфотографував цей заплив Сашка:

Басейн школи в м.Прип’ять. Фото: Михайло Галущак
Басейн школи в м.Прип’ять. Фото: Михайло Галущак

Лесі Українки, 6

Найбільше ж ті, хто жив у Прип’яті, шукали свої будинки.

Час нашого перебування у місті був обмежений і можна було б ще багато чого побачити цікавого («Чортове колесо», «Автодром»…), але ми з Максимом Кононюком шукали його квартиру. Максиму у 1986 р. було кілька років і все, що він пам’ятає – це коли катався на машинці на центральній площі міста і свою кімнату.

Більше пів години у невеликому кварталі, тепер вже лісу, ми ходили від будинку до будинку з метою знайти табличку з написом «Лесі Українки, 6» кв. 33.

Місто Прип’ять. Фото: Михайло Галущак
Місто Прип’ять. Фото: Михайло Галущак

У Прип’яті ти забуваєш про радіацію. Особливо, коли заходиш додому…

Прип’ять. Фото: Михайло Галущак
Місто Прип’ять. Фото: Михайло Галущак

Саркофаг

Нашим останнім місцем, що ми відвідали, був 16-поверховий будинок на центральній площі – найвища точка міста. З нього видніється Чорнобильська АЕС та новий саркофаг, який має бути споруджений над зруйнованим реактором. На ньому є і цей найбільший герб Радянського Союзу у місті.

Ось і зворотній його бік – іржа, яка роз’їла багато людських доль і породила багато саркофагів. Часом, і над цілими містами…

Михайло Галущак,
для ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-20 00:52 :09