Новини » Спорт 10 квітня, 2016, 14:17
Президент Федерації хокею з м’ячем України: На ЧС-2016 навіть перевиконали завдання

Президент Української федерації хокею з м’ячем Сергій Бабенко розповів про перспективи хокею з м’ячем в Україні.

Збірна України з хокею з м’ячем на чемпіонаті світу 2016 року у Росії посіла третє місце, завоювавши «бронзу» в турнірі команд Групи «В».

Про перипетії турніру, а також про стан і перспективи розвитку цього виду спорту в Україні журналістам розповів президент Української федерації хокею з м’ячем Сергій Бабенко, пише champion.com.ua.

– Сергію Борисовичу, як Ви оцінюєте виступ нашої збірної на Чемпіонаті світу-2016 в Ульяновську? Які стояли завдання, і чи вдалося їх виконати?

– Безумовно, виступ можна назвати успішним. Після двох не найвдаліших для нас чемпіонатів, ми пропустили минулий чемпіонат у Хабаровську. Тому ми їхали, у першу чергу, згадати атмосферу великого хокейного свята, і заодно постаратися зайняти місце не на самому дні турнірної таблиці. Можна сказати, що ми навіть трохи перевиконали завдання.

– Після нереалізованого пенальті у матчі з Німеччиною не було відчуття, що могли спробувати пробитися у групу А, адже ледь не здолали майбутнього переможця турніру?

– Звичайно, було деяке засмучення. Напевно, навіть якби програли в основний час, то було б не так прикро. Звичайно, золото отримувати завжди приємно, але і тренер каже, і всі самі чудово розуміють, що зарано нам поки грати у групі А.

– Ще одне питання про збірну Німеччини. Хіба нормально, що, власне, німців у ній майже немає? А ті, хто є, однак не на перших ролях?

– Так, це так. Але формально у збірної Німеччини дотримані всі вимоги міжнародної федерації. Вони бачать розвиток бенді у своїй країні на базі російської діаспори, і, відповідно, немає підстав дискутувати на цю тему. Залишимо це заняття штабу збірної Монголії, який дуже любить шукати смітинку у чужому оці та лаятися з будь-якого приводу.

– Як Вам суддівство на Чемпіонаті світу, не відчувалося упередженість?

– Були окремі спірні моменти, але все ж ми вважаємо, що принципово на розподіл місць суддівство не вплинуло.

– Питання про російських уболівальників, які, звичайно, чудово розбираються у хокеї з м’ячем – як поставилися до української команди у російській глибинці?

– Наш прес-аташе майже весь чемпіонат провів на трибунах і не зустрів якоїсь агресії на свою адресу. Були окремі не дуже приємні вигуки з трибун, але не більше того. В цілому, можна сказати, що нас прийняли досить тепло.

– Матч за бронзу з монгольською командою: бійка після переможного гола – це викид емоцій після гри чи прояв агресії з боку суперника, який програв?

– По-хорошому, ця бійка «почалася» ще у першій грі, коли монголи вели різного роду підкилимні ігри, а на льоду грали вкрай грубо (навіть для хокею з шайбою) та травмували нашого капітана. Перед матчем за 3-є місце обстановка явно не стала більш миролюбною. Хто став призвідником – нехай розбираються відповідні органи. Але я думаю це і так всім зрозуміло – коли команда веде 3:0 і 5:2, а у підсумку програє, здогадайтеся, хто реально міг не впоратися зі злістю та влаштувати побоїще.

– Які подальші перспективи збірної? Чи є наступність поколінь, адже, наприклад, Марковиченко, який забив 15 з 46 голів нашої збірної на чемпіонаті світу, через місяць вже виповниться 37?

– Думаю, Андрій ще багато років буде корисний для нашої команди. У нас є молодіжна збірна, яка двічі брала участь у юнацьких чемпіонатах світу. Не виключено, що когось з молодих ми візьмемо на наступний дорослий чемпіонат світу у Швеції.

– Не секрет, що хокей з м’ячем в Україні є досить екзотичним видом спорту. Чи є якась роль держави у його розвитку? Як взагалі хокей з м’ячем з’явився у нашій країні, адже багато років про нього не було нічого чутно?

– Держава вважає, що в Україні не розвивається хокей з м’ячем. Вимоги для визнання хокею з м’ячем видом спорту, який розвивається в Україні, поки що для нас дуже високі, та й відсутність олімпійського статусу ускладнює спілкування з Міністерством молоді та спорту. В Україні, у тому чи іншому вигляді, грали у хокей з м’ячем, інша справа, що це були відокремлені осередки активності, які нічого не знали один про одного, а екіпіровку використовували або ще радянську, або «шайбову».

У 2007 році у Дніпропетровську була заснована федерація, і ми змогли об’єднати любителів хокею з м’ячем. Спочатку це були тільки короткі місцеві змагання у місті, але поступово хокей з м’ячем вийшов за межі одного регіону – у нас з’явилися відділення у Харківській і Луганській (Сєвєродонецьк) областях, і ми шукаємо шанувальників в інших регіонах, допомагаємо їм з придбанням екіпіровки та залучаємо нові колективи.

З 2012 року ми регулярно проводимо національні та місцеві змагання, а з 2013-го беремо участь у чемпіонатах світу, як серед дорослих, так і серед юнаків.

– Хто сприяє розвитку хокею з м’ячем у країні, у тому числі, участі збірної у настільки представницьких турнірах, подібних тому, який нещодавно закінчився у Росії? Чи є спонсори, або все тримається на голому ентузіазмі?

– На жаль, у нас практично немає спонсорів, і все зводиться до того, що ті, хто хочуть поїхати на чемпіонат світу, платять за це самі. Благо, до Москви було доїхати не дуже дорого, а подальший переліт і перебування в Ульяновську під час чемпіонату здійснювався за рахунок приймаючої сторони. Наступний чемпіонат світу пройде у Швеції, і ми, звичайно, стурбовані тим, що не всі гідні гравці зможуть дозволити собі цю поїздку. Але час ще є, так що будемо оптимістами.

– Розкажіть про чемпіонат України з хокею з м’ячем, адже звичайний уболівальник просто не знає де, коли і хто грає?

– Починаючи з 2012 року, ми щорічно проводимо чемпіонат і Кубок України. Чемпіонат цього року ми ще не грали, а у Кубку взяло участь чотири команди, грали у Будах (Харківська область), де заливають лід для гри 8х8 з великими воротами.

У минулому чемпіонаті також брали участь чотири команди. Спочатку провели два попередніх раунди у Будах (8х8) і Дніпропетровську (рінк-бенді). Переможцем попереднього етапу стало харківське «Динамо», тому фінал пройшов у Харкові, також у форматі рнк-бенді. Харків’яни і стали чемпіонами. А найдраматичніший фінал був два роки тому, коли «Дніпро» обіграв будянський «Авангард» 10:9.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-20 11:31 :35