Новини » Політика 22 березня, 2016, 10:30
Нині Україна має найбільший зовнішній борг за всю історію незалежності, – економісти

Два роки поспіль Україна для світу була першою у списку перспективних країн, які, попри війну та радянське минуле, тягнуться до Європи і цивілізації. Утім, за цей час фінансова допомога від західних донорів розчиналась у повітрі, чи то пак, осіла у кишенях чиновників. Натомість, зовнішній борг вже перевищує український державний кошторис у шість разів.

Про це йдеться у сюжеті проекту соціальних журналістських розслідувань «Брат за брата» (щосереди о 22:05 на телеканалі ZIK).

Крім головного донора, Міжнародного валютного фонду, Україну «лікували» фінансово Всесвітній банк – 0,5 млрд. дол. США, ЄС – 29 мільйонів євро, ЄБРР – майже 13 мільярдів, Європейський інвестиційний банк – майже 2 мільярди.  Окремо Німеччина – півмільярда доларів, Японія – 300 мільйонів, Польща – 100 мільйонів та Канада – 12 мільйонів. Третина коштів – це безвідплатна фінансова допомога.

Західні кредитори фінансували Україну протягом двох з половиною років. В 2016 році, як прогнозували президент з прем’єром, ми мали б погасити половину боргів і зміцнити гривню. Та насправді –отримали найбільший зовнішній борг за всю історію незалежності.

Кредит – є, результатів – немає. Натомість є борг. Сума у сто сорок мільярдів доларів.  У перерахунку, це шість бюджетів 2016 року.  Головне питання, яке тривожить досі весь світ, куди поділися ці кошти?

«Ми не можемо прослідкувати, де це дівається. Каламутна водичка, в якій ловлять рибку. Керманичі держави все списують на війну, АТО, на інші чинники», – каже кандидат економічних наук Володимир Харко.

Те, що ситуація не міняється уже багато років, помічають і західні кредитори. Про це голосно заявив посол представництва ЄС в Україні Ян Томбінський. Конкретний приклад: енергетична сфера.

«Ми виділили понад 40 млн. євро підтримки для енергетичного сектору, але тільки дуже незначна кількість з цих грошей була ефективно використана. В Україні чомусь існує велика протидія ефективному використанню коштів, й українська сторона не доклала зусиль, щоб використати ці кошти ефективно» – обурився Ян Томбінський.

Подібна ситуація в Україні у всіх сферах. Зі слів голови Нацбанку, більша частина усіх кредитних коштів в країні іде на поповнення золотовалютних запасів, частина – на соціальні гарантії: пенсії та зарплати. Та крім слів, документів, які б підтвердили слова Валерії Гонтаревої, нічого більше немає.

А тим часом, щоб погасити кредит, ми просимо ще один, третій транш від МВФ, на суму майже два мільярди доларів. От тільки  МВФ – це не благодійна установа, а банк, який надає кредит.

«Кредит – це обмін валютами, але під відсоток, яким обслуговується як кредит. За два-три роки повернуть нам гривню, а ми повинні повернути спеціальні права запозичення, себто купити долари безготівково та повернути по курсу, який буде на момент купівлі.  Плюс ми повинні іще відсотки виплачувати. Це вплине на пересічних мешканців, буде дефіцит у бюджеті. Ми з вами розплатимось за те, що чиновники просто кладуть собі у кишеню», – стверджує український економіст Олег Соскін.

То ж  іноземні кредитори змушені самі контролювати власні гроші. Парадоксально, що вони виділяють гроші на програму боротьби з корупцією в Україні. Бо знають, що тут крадуть і не бояться кари.

«Це такий радянський синдром: поки обком партії не перевірить, якось буде. Ще трішки «подерибанимо», а там, буде видно. Це дуже ситуація неприємна», –  наголошує доктор економічних наук Ростислав Слав’юк.

З іншого боку, треба розуміти, що іноземний кредитор зацікавлений лише, аби йому заплатили по рахунках. І боротися за  реалізацію  наших реформ та покращень він не буде. Вихід з цієї ситуації очевидний – провести реформи та впровадити незалежні аудиторські  компанії. Та чи підходить такий вихід тим, хто не потребує соціальних виплат та пенсій?

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-19 15:39 :08