четвер, 10 березня, 2016, 5:46 Події
Український журналіст послав «українських» українофобів в найкраще місце збору – Росію

Український журналіст Отар Довженко вважає, що тим, хто ненавидить Україну, кращого місця, ніж Росія, для цього заняття не знайти.

Про це Довженко написав у своїй колонці для Детектор.Медіа.

«Абсолютно несподівано хвилі Facebook винесли перед моїми очима послання людини по імені Аглая Топорова – про Надію Савченко. «Загалом Я сподіваюся на існування справедливого суду. І навіть у справі Савченко. Але я абсолютно не можу зрозуміти, як їй можна співчувати. Як можна співчувати жінці, яка багато років свідомо домагалася того, що в руки їй дадуть зброю і у неї з’явиться можливість вбивати людей? Як?...», – цитує журналіст.

«Вперше я почув про цю людину років десять тому. Її згадували мої колеги, називаючи по-дружньому – Глаша. Тоді в журналі «Телекритика» вийшло інтерв’ю з нею, в якому вона розповідала про особливості застосування російської мови в газеті «КоммерсантЪ» – там Аглая Топорова працювала рерайтером. Ще у неї був чоловік, забув, як звати, але якихось особливо виразних лівих поглядів. Писав щось теж. Потім я довго не чув про Аглаю, а тоді, незабаром після Майдану, перед моїми очима хвилями Facebook винесло її повідомлення: вона оголошувала, що виїжджає з сім’єю в Росію, оскільки все, що відбувається в Україні навколо неї, їй огидно», – розповів Довженка.

«У пості Аглаї Топоровой про Савченко вказана локація: Санкт-Петербург, Росія. Вона поїхала. І, я так розумію, там написала про події в Україні книгу – «Україна трьох революцій», яка вийшла у Санкт-Петербурзі. Напевно, скоро до нас завезуть. І далі пише: «Чоловіків, припустимо, в армію забирають. Комусь подобається, комусь ні. Для деяких ідея «захищати батьківщину» стає професією. Від жінок у пострадянських країнах ніхто, слава богу, цього не вимагає. Чесно кажучи, не так важливо, чи вбила Савченко кореспондентів російського ТБ, важливо, що вона була налаштована на те, щоб убивати, задовго до конфлікту України і Росії. і не шкода, і наплювати на неї взагалі. як на будь-яку мерзенність, з якою так чи інакше можна зіткнутися в повсякденному житті. начебто плювок на тротуарі», – цитує Довженка Топорову.

«Читаю це і відчуваю зовсім не те, що повинен. Відчуваю вдячність. І хочу її висловити, охоче перейшовши на мову адресатки», – зазначає журналіст.

«Спасибі тобі, Глаша! Ти зробила правильний вибір. Я завжди думав, що, якщо б обставини зробили з мене росіянина, а не українця, я неодмінно поїхав би в Росію. Тому що це правильно, це чесно, це гармонійно: бути росіянкою, говорити і думати по-російськи, жити в Росії. Це взагалі моя рожева утопічна мрія – щоб кожна людина жила там, де йому хочеться і дихається вільно», – пише Довженко.

«Ненавидіти Україну при цьому не обов’язково, але, якщо вже ненавидиш, то кращого місця, ніж Росія, для цього заняття не знайдеш. Навколо однодумці, при владі свій сучий син, націонал-зрадники в інформаційних резерваціях. Можна жити цілісно. Я радий за тебе. І мені зовсім байдуже, що ти ненавидиш мою країну, Глаша. Немає навіть ентомологічного інтересу (це з Акуніна, так) до того, як саме ти її провідмінювала у своїй книзі. Мало хто і що відчуває там, за поребриком, до нашої країни. Головне, що це вже не наша з тобою загальна країна», – заявляє журналіст.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-01-18 13:25 :57