Новини » Київ 7 березня, 2016, 16:00
За небойові втрати військова прокуратура карає лише стрілочників, – розслідування ZIKу

У випадку небойових втрат під час АТО військова прокуратура України та її очільник Анатолій Матіос карають лише стрілочників, натомість не чіпають насправді причетних осіб, особливо, якщо вони мають «великі погони». Нині, коли смерті в тилу для української армії стали страшною буденністю, а цифри небойових втрат вражають, військова прокуратура лише імітує боротьбу зі злочинністю.

Про це йдеться у сюжеті проекту соціальних журналістських розслідувань «Брат за брата» (щосереди о 22:05 на телеканалі ZIK).

За шістсот кілометрів від фронту, на полігоні Миколаївської області, де жодні кулі та «Гради» не можуть завадити доставити бійцям найнеобхідніше, вояки живуть у нелюдських умовах. Терпець увірвався, і з полігону півсотні солдатів рушили на протест до військової прокуратури регіону.  Щоб зам’яти скандал, головний військовий прокурор Анатолій Матіос пообіцяв покарати винних максимально жорстко. Однак за гучними словами ховається звичне для українського правосуддя  покарання стрілочників, коментують військові експерти.

«Наразі йдуть спроби перекласти відповідальність за подію на самих солдатів і на командира роти. У той час, сам комбриг Водолазький відбувся лише доганою. Якщо замість тих, хто відповідає за організацію, планування і управління, понесуть покарання «стрілочники», це буде означати, що справедливості в цій справі немає. Це буде означати, що подібне свинство може бути повторено і в інших частинах», – стверджує журналіст, військовий експерт Юрій Бірюков.

Ситуація на Миколаївському полігоні – це не лише наслідок безкарності, але й бездіяльності військової  прокуратури. Яскравий приклад – пожежа у польовому таборі на сусідній Херсонщині 1 лютого 2015 року. Намети, розкладені в будівлі старого сараю, загорілися після раптового вибуху. Тоді, за офіційними даними, загинуло шестеро службовців батальйону «Збруч» з Тернопільщини, одинадцять були травмовані. Але досі винних не покарано.

Очевидно, що винних і не покарають. Військова прокуратура передала до суду обвинувачення лише щодо одного сержанта. За версією слідства, він розпалював буржуйку в наметі й цим спричинив пожежу, у наслідок якої стався вибух.

Однак масових смертей могло й не бути, якби дотримувались звичайних правил безпеки. Намет, що спалахнув, був із легкозаймистого матеріалу. До того ж, його розташували біля єдиного виходу. Саме тому він заблокував евакуацію решті солдатів. Утекти через вікна було неможливо  – ті були заґратовані.

«Про це знали командири бригади. Можна було під’їхати на те місце наперед, подивитися, все прорахувати. Вони повинні були гарантувати воякам якусь безпеку, хоч би мінімальну», – каже мати загиблого бійця «Збруча» Тетяна Римар.

Відомий волонтер, володар звання «Народний герой України»  Юрій Бондар за два роки праці в АТО і в тилу добре знає масштаби проблеми пияцтва в армії. Дивується, чому завжди винним роблять лише п’яного солдата, і жодних претензій до військкоматів, які задля високих показників мобілізації будь-кому напишуть «придатний». 

Смерті в тилу для української армії стали страшною буденністю, цифри небойових втрат вражають.   

«Я назву цифри небойових безповоротних та санітарних втрат української армії. Три полки. Більше ніж тисяча осіб – це небойові втрати в АТО. Розстріл співслужбовців, необережне поводження зі зброєю, каліцтво, що привело до смерті, ДТП, нібито хвороби серця. Випадок був, коли на п’яну голову один «герой» кинув гранату у буржуйку. Тринадцять чоловік полягло», – розповів головний військовий прокурор України Анатолій Матіос в інтерв’ю одному з інтернет-видань.

Ми хотіли розпитати головного прокурора: скільки людей уже покарано за ці невиправдані жахливі смерті? Як працює його відомство, щоб уникнути надалі смертей у тилу? Адже безкарність провокує нові й нові злочини. Проте звітувати за свою майже дворічну роботу пан Матіос не захотів. Упродовж двох тижнів ми так і не дочекалися згоди на інтерв’ю. У прес-службі Генпрокуратури нам повідомили, що він у відпустці.  Однак у приймальні самого прокурора про його відпустку навіть не чули.

Волонтер Юрій Бондар за два роки переконався: із безладом  і корупцією в армії ніхто й не збирався боротися. Чутно лише гучні обіцянки. Як доказ відчайдушних спроб законсервувати систему, Юрій називає категоричність військового прокурора щодо допуску волонтерів до розподілу фінансових потоків у Міністерстві оборони. Анатолій Матіос виступив проти такої ініціативи.

«Це реакція дитини, в якої намагаються відібрати іграшку. Потім це перейшло в стадію істерії. І вже почалось системне переслідування волонтерів, надсилання їм повісток, перевірки усілякі», – каже волонтер Юрій Бондар.

На камеру головний військовий прокурор влаштовує боротьбу з корупцією, але при цьому не дозволяє підпускати волонтерів до мільярдних потоків. На показ ­– публічні арешти та обвинувачення.    

«Треба когось «зливати», щоб далі працювати. Здамо одного, попрацюємо ще тиждень-два,– така їхня логіка. «Піпл» схвалює, всі задоволені, всі поплескали, бо Матіос упіймав злочинця. Але йому пред'явити нічого, бо все робилось поспіхом. Такі справи розвалюються як не в суді, то під час досудового слідства. Насправді, робота не виконується в тому обсязі та в тій якості, як повинна робитися», – зазначає  волонтер Юрій Бондар.    

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-16 09:54 :26