live
Новини » Суспільство

Природничий палац Дідушицького прирівнювали до британського музею у Лондоні

Чи не найбагатший галичанин ХІХ століття магнат Володимир Дідушицький усе життя важко працював і вкладав зароблені гроші у розбудову шкіл, музеїв, та доріг. Саме завдяки йому Львів отримав один із найстарших природничих музеїв Європи, де запроваджували найпрогресивніші світові технології. При цьому граф принципово відмовлявся від будь-яких політичних дивідендів.

Про це йтиметься о другій серії циклу «Секрети найбагатших українських меценатів» від «Історичної правди з Вахтангом Кіпані» (щосуботи та щонеділі о 23:00 на телеканалі ZIK).

Графа Володимира Дідушицького тричі обирали послом Галицького сейму, проте сам магнат йшов у парламент тільки після додаткових виборів.

«Він був людиною занадто зайнятою практичними справами, щоб сидіти в Галицькому сеймі», – каже історик, директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник.

Адже на розвиток Галичини волів впливати не словом, а ділом. Так у 1873 році на всесвітню виставку у Відень Дідушицький за власний кошт привіз експонат, який спричинив справжній фурор. 

«Всі гуцульські предмети він оформив у вигляді гуцульської хати. Там стояв традиційний пʼєц з кахлями. Це сьогодні можна назвати інновацією музейної справи. До нього такого підходу ніхто не демонстрував», – наголошує доктор біологічних наук, директор Державного природознавчого музею НАН України Юрій Чорнобай.

А вже у 1877 році, за організацію першої крайової промислової виставки, Володимир Дідушицький отримав відзнаку почесного громадянина Львова.

«На той час це була новаторська річ, тому що до того ніхто такого не влаштовував. Окремі павільйони, присвячені регіонам і промислам, для місцевого населення означали дуже багато і сприяли самосвідомості гуцулів та бойків», – наголошує Іван Сварник.

Наступного року рукодільні вироби з Галичини мали грандіозний успіх на виставці у Парижі. Іноземці навіть пропонували Дідушицькому поставити на конвеєр виробництво гуцульських килимків.

Кругленькі суми Дідушицький вкладав і в кузню кадрів. Саме з його ініціативи в 50-х роках у Львові створили три виші – рільничий, ветеринарний та лісовий. Окрім того граф оплачував навчання для викладачів та багатьох студентів.

Та найкращим подарунком Володимир Дідушицький вважав витвір природи. Тож, часто йому підносили цікаві експонати, як от чучело змієїда. Ще в молодості граф часто ходив на полювання, тож колекція поповнювалась все новими тваринами. Найбільше Дідушицького цікавили птахи – він зібрав близько півсотні пернатих альбіносів з усієї Галичини.

«Ці птахи нетипового забарвлення, у них немає пігментації, вони – білі. Те, що ми називаємо «білою вороною», – розповідає кандидат біологічних наук Наталя Дзюбенко.

Та невдовзі експонатів у Дідушицького було вже настільки багато, що вони просто не вміщалися у маєтку. Відтак, у 1868 році граф вирішує придбати для них окреме приміщення, у самому центрі Львова. Спочатку цей дім був у незадовільному стані, та після капітального ремонту, будинок перетворився на справжній музей. Для зберігання колекції на замовлення графа у Відні навіть виготовили спеціальні шафи.

«На той час це була найбільш прогресивна технологія Європи – із величезним вітринним склом. Тоді така таке тільки почало розвиватися, думаю, що це було неймовірно дорого», – припускає Наталя Дзюбенко.

А вже з 1873 року музей Дідушицького раз на тиждень приймав відвідувачів.

«Коли Дідушицький відкрив музей для огляду, то, за експонуванням і цікавістю колекцій, він прирівнювався до британського музею у Лондоні», – зазначає Наталя Дзюбенко.

Проте, 10 вересня 1880 року з нагоди візиту до Львова австро-угорського цісаря Франца Йосифа, Володимир Дідушицький дарує своє дітище краю. Але при цьому, не припиняє його фінансування. Дідушицький і постійно поповнював музей  новими експонатами, на яких грошей не шкодував. Так, подейкують, що за тушу європейського зубра він продав один із своїх маєтків.

Тож не пропустіть усі секрети найбагатшого українського мецената графа Володимира Дідушицького – у другій серії циклу програм «Секрети найбагатших українських меценатів» в «Історичній правді з Вахтангом Кіпіані», уже цієї суботи о 23:00 на телеканалі ZIK.

Нагадаємо, серія програм «Секрети найбагатших українських меценатів» виходитиме в ефір з 7 по 21 лютого. У ній журналісти «Історичної правди» розкажуть шокуючі факти про найбільших благодійників в історії України – графа Володимира Дідушицького, цукрозаводчиків Терещенків, землевласників Євгена Чикаленка, Василя Симеренка та меценатів ОУН.

Спеціально для цієї серії «Історична правда» віднайшла нащадків легендарних людей і випитала у них секрети їхніх відомих предків. Знімальна група на власні очі оглянула обійстя, в якому колись жили відомі українські благодійники та поспілкувалася з дослідниками, які знають геть усе про цих культових діячів.



Loading...
Loading...
Loading...