Податковий кодекс честі
Тарас Шотік
кандидат економічних наук,
фахівець із бізнес-планування

Тема нового податкового кодексу, вирісши із «коротких штанців» кабінетів профільних спеціалістів, стрімким наскоком захопила не тільки шпальти та ефіри ЗМІ, а й (судячи із розмов на вулицях і стрічок ФБ) думки мільйонів українців, небайдужих до майбутнього держави.

На жаль, жонглювання термінами і «пташина мова» політиків не сприяє розумінню. Зрештою, якщо з телеекранів закликають «об’єднати ЄСВ та ПДФО» чи «обрати об’єктом оподаткування розподілений прибуток» – як накажете реагувати простому водієві чи продавцю? Це взагалі добре чи погано? Йому із цього приводу втішитись чи опечалитись?!

Що усім зрозуміло, так це те, що є два основні проекти, один – запропонований Міністерством фінансів та погоджений із МВФ, інший – парламентським комітетом та рядом провідних фінансистів країни.

Отож, поговорімо про зміни у податковому законодавстві по-народному, просто, на рівні «2+2».

1. Який із проектів кращий?

1
 

Вони, перш за все, дійсно дуже різні. Проект парламентського комітету, якщо на «хлопський розум», більш вигідний бізнесу, оскільки дозволяє суттєво знизити податкове навантаження. До ключових позитивних моментів можна віднести, наприклад, зміну принципу нарахування податку на прибуток підприємств, який заохочує фірми вкладати у розвиток виробничих фондів.

З іншого боку, проект ґрунтується на ряді припущень: що бізнес піде назустріч державі, почне виходити із тіні, а працівники виявлять самосвідомість і відмовляться від «конвертів». Якщо це станеться, ми, звісно, здійснимо небачений прорив і водночас зможемо забезпечити реалізацію соціальних гарантій. Але, якщо очікування не виправдаються? Чим тоді платити бюджетникам і пенсіонерам? Або ще більше влазити у боргову яму (при тому, що МВФ недвозначно заявив, що авантюри підтримувати не буде), або просто друкувати нічим не підкріплені папірці – це ми проходили на початку 90-их.

Фактично, проект комітету нагадує ризиковану військову операцію, успіх у якій забезпечить перемогу у цілій війні «одним махом», а поразка призведе до втрати цілої країни. Успішно втілити подібний задум років із 10 тому вдалось архітектору грузинського «економічного дива», покійному Касі Бендукідзе, але, будемо відвертими, своїх Бендукідзе у нас поки на обрії не видно.

Проект Міністерства фінансів є більш консервативним і, в цілому, спрямованим не стільки на розвиток, скільки на стабілізацію макроекономічної ситуації. Нехай кредитні рейтинги України поволі зростають, але загрози дефолту усе ще ніхто не скасовував. Тому неофіційним гаслом урядового проекту можна вважати: «Зашпаклюємо всі щілини!» (якими підприємці оптимізували податкове навантаження).

З одного боку, логіка тут залізна: автору особисто доводилось співпрацювати з підприємствами із фактичним (не плутати із офіційним) оборотом поза 50 млн у статусі … ФОП (фізична особа-підприємець!!!), а також «сільгоспвиробниками», які реально займаються торгівлею, зате мають податкові пільги як «фермери».

З іншого боку, «рубати» спрощенку для всіх через зловживання окремих – доволі таки радянський метод (спрощенку пропонують залишити тільки для мікробізнесів). Та і практична сторона втілення нововведень під питанням: знайти, наприклад, у селі доброго бухгалтера може бути проблемним, як і спроба перекласти на місцеві бюджети (які в більшості і так дотаційні) субсидування придбання касових апаратів. У нас реально є населені пункти, в яких бюджету не вистачає навіть на ЗП адміністративному персоналу. Таким чином, існує просто таки колосальний ризик, що більшість дрібних підприємців махне на ці нововведення-витребеньки рукою і або закриється, або піде в тінь.

2. Чи достатньо змін податкового законодавства для відродження економіки

Податкова реформа – необхідна, але недостатня умова забезпечення економічного розвитку. Основними бар’єрами на шляху інвесторів (і в першу чергу, іноземних, яких приваблює дешевизна робочої сили вкупі із довгожданою зоною вільної торгівлі з ЄС, що відкриває можливості для розвитку експорту) є бар’єри інституційні: відсутність справедливих судів, необхідність «налагоджувати стосунки» із місцевою владою замість просто і чесно платити податки, фокуси на митницях, яким би позаздрив сам Гудіні, великі проблеми (як це не прикро чути) із якістю персоналу, в першу чергу, порядністю працівників.

Можливо, для декого це прозвучить пафосно, але цінності, чесність і порядність – цілком дієві економічні категорії. Недаремно західна економічна наука давно оперує поняттям «економіка довіри». За сучасних умов, коли ринок капіталу став глобальним, саме та країна перемагає у битві за інвестора, яка здатна забезпечити йому найкомфортніші умови – одинакові для всіх і сталі правила гри, ефективну правоохоронну систему, невтручання політиків у бізнес і незалежність від їх волюнтаризму, право наймача самостійно вибудовувати свої стосунки із працівниками. Справедливості заради, деякі нерішучі кроки назустріч інвестору у нас все ж робляться, але їх темп спонукає до думки, що навіть у забігу равликів наші реформатори прийшли б останніми.

Замість резюме: зрада чи перемога?

2

Мабуть, це головне із цілої низки складних питань, на які ми чомусь звикли шукати простих відповідей. Загалом, сам факт того, що ми маємо можливість обговорювати два проекти, один із яких розробляли дуже грамотні люди із нинішнього Мінфіну вкупі із міжнародними експертами, а інший – не менш авторитетні фахівці від парламенту та бізнесу, мав би тішити. Тому це швидше таки умовна «перемога», оскільки кожен із проектів по-своєму пропонує варіанти вирішення ключових проблем у сфері оподаткування та детінізації бізнесу.

Та реалізувати їх ось прямо таки зараз – досить авантюрний крок. Бюджети всіх рівнів на 2016 рік зверстані із розрахунку на чинний кодекс, а отже, вони автоматично потребуватимуть корекції і дай Бог, щоб ця корекція вимушено не стала секвестром (скороченням). Куди правильнішим виглядало б доопрацювати кодекс, опублікувати його, а імплементацію запланувати +/- на середину або й кінець року. Такий крок дав би і підприємцям, і працівникам ДПІ час на адаптацію роботи та підготовку до нових вимог. Зрештою, перемога не завжди дістається тим, хто йде напролом…

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
Top
2020-11-30 11:42 :08