понеділок, 14 грудня, 2015, 15:37 блоги Суспільство
Найважливіші справи серйозних людей

У післямайданний час стійко відчувається тенденція: відстань між людьми, які живуть на планеті радянській, і між тими, хто давно живе на європейській (в сенсі свідомості, а не паперів), зростає. І щоразу, коли ці мешканці бачать одне одного, то щиро дивуються – «нічого собі, вони досі існують». Скільки ще має минути часу, аби йдучи в ЖЕК, ти не отримував порції хамства? Аби водій маршрутки не поводився з тобою, ніби ти раб, який проситься до нього на судно? Як колись вдало помітив Кузьма Скрябін: якщо хтось говорить весь сеанс в кінотеатрі по телефону і не дає дивитись фільм іншим, то не ковтай цього, а візьми і скажи про це йому – без хамства, але скажи. Це і є громадянське суспільство, де твоя персональна свобода не заважає іншим.

За минулий тиждень зі мною сталися три історії, які ілюструють єдину думку, що Революція Гідності була ще й класовим протистоянням, якщо «радянськість» можна взагалі віднести до класу. Спочатку за віком я мала змінити фотографію у паспорті. За новими змінами в законодавстві цією процедурою займається тепер районна адміністрація, тож шлях мій лежав саме туди.

В Солом’янській адміністрації міста Києва картина виглядала наступним чином: в холі довідкове віконце, де стоїть довга черга з людей з різними питаннями, і одна нещасна дівчина всім пояснює, як в цій великій будівлі щось знайти. Далі кожен бере чек в автоматі і потрапляє до електронної черги, причому для кожної послуги є свій розділ. Але сформульовано це такими складними словами, що ледве можеш здогадатися, який тобі потрібен. Саме тому після себе я пояснювала кільком жіночкам, що для приватизації квартири потрібно зайти в один розділ, а для зміни власника в інший.

В чому полягає нелюдська складність вклеювання нової світлини в паспорт, лишається незвіданою таємницею. Сама процедура проста: ти приносиш фото, його вклеюють, паралельно тебе перевіряють в кількох базах, вносять твої дані (як то МВС та інші структури). Усі ці етапи автоматизовані.

Але навіщо ж робити все легко в бюрократичній системі? Саме тому я вичекала дві години, допоки на екрані нарешті висвітився мій номер. Може, я щось невірно розумію, але електронна черга мала б прискорити процес обслуговування, а не уповільнити його. З 36 вікон, які мали би обслуговувати громадян з різних питань, працювало п’ять. Коли я з легкою роздратованістю спитала в довідці, коли прийде моя черга, то знервована дівчина пояснила: «У нас є різні важливі питання. Тому всі ж не можуть займатися вашим. Чекайте!». Чим же таким життєво важливим займаються у віконцях, які не працювали, я так і не дізналася, зате нарешті потрапила в своє. У великому кабінеті сиділи дві молоді жінки і повільно спілкувалися між собою, одна навіть встигала жувати банан. Мій прихід їм явно не додав ентузіазму. Одна працівниця довго і мовчки вводила мої данні у різні анкети, збирала з мене підписи на трьох різних бланках, зрештою, забравши мій паспорт на тиждень.

– А мені знову треба буде чекати дві години, аби його забрати? – спитала я благально. На що жінка заспокоїла, що це «має бути швидше». І мене мав чекати неймовірний сервіс – смс, яке сповістить, що паспорт готовий.

Думаю, що у кожного громадянина, у якого на тиждень забирають паспорт (основний документ все ж таки) виникає логічне запитання, що з ним так довго можна робити? Невже пані з адміністрації носить його особисто по всіх структурах, де про мене хочуть щось знати? Напевно, це теж таємниця.

За тиждень до мене прийшла смс: «До ЦНАП надійшов оригінал документу за справою №….». Спочатку я подумала, що мене викликають до Сатани і довго міркувала, що ж означає ця абревіатура в стилі Пєлєвіна. А головне – що я маю при цьому робити??? Зрештою, google допоміг зрозуміти, що ЦНАП – це, виявляється, не заклинання, а «Центр надання адміністративних послуг». Можливо, я і маю знати всі абревіатури напам’ять, але, на жаль, мене це знання оминуло.

Друга ситуація сталася буквально за кілька днів, коли працівниця ЖЕКу невірно порахувала квартплату. В стандартному друкованому (!) бланку в графі, де вказаний обсяг електроенергії, витрачений за місяць, вона чомусь вписала площу квартири, і відповідно всі розрахунки пішли невірні. Але зрозуміла я це, вже заплативши по квитанції. Яким чином можна помилитися в бланку, який є незмінним і стандартним, складно уявити, проте попереду неминучі розбірки.

А третя ситуація для столиці є типовим явищем, та і не лише для столиці. Водій вигнав з маршрутки військового АТО, який був на милицях і просив проїхати безкоштовно кілька зупинок. За військового заступилася незнайома жінка і ще частина салону, проте водій, покривши всіх матом, випалив: «Знаю я, як вони воюють, ці ваші військові, не треба мені тут казки розповідати». Зрештою, його салон покинули кілька людей, включно з військовим і жінкою-захисницею.

Три історії базуються на одній речі: ці люди – представники старої, заржавілої радянської системи мислення, де особа не несе персональної відповідальності за свої дії, де все колективне, а значить і винуватих немає. Бо ж у жінки в ЖЕКУ невелика зарплатня, працівницям адміністрації треба вирішити «дуже важливі справи», водій взагалі володар світу, – навіщо йому бути вихованим і дотримуватися закону, коли він працює на приватному підприємстві?

Чому ми дозволяємо цим людям так з собою поводитися? Чому «спрощення процедури» завжди закінчується її ускладненням? Чому ми безкінечно толеруємо цю безвідповідальність і бажання обманути чи зневажливо поставитися? В нашому суспільстві ніколи не відбудуться зміни і люди не стануть довіряти одне одному, коли ми не поважаємо самих себе.

І допоки про такі звичайні проблеми не будуть говорити конструктивно вголос їхні жертви, доти кожне покоління буде проходити «посвяту в бюрократію». Батьки будуть вчити своїх дітей життю, реальному життю! І доти жодні майдани не дадуть нам свободи.

Катерина Гладка,
журналіст, для IA ZIK

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-19 23:13 :41