Новини » Суспільство 14 грудня, 2015, 11:51
Кліматична угода: ключові моменти
Підписання Рамкової конвенції про зміни клімату в Парижі. Фото: ZIK/EPA/CHRISTOPHE PETIT TESSON
Підписання Рамкової конвенції про зміни клімату в Парижі. Фото: ZIK/EPA/CHRISTOPHE PETIT TESSON

ХХІ Конференція ООН з питань кліматичних змін, що проходила у Парижі з 29 листопада по 12 грудня, уклала Рамкову конвенцію про зміни клімату. Країни-члени ООН будуть підписувати її, починаючи з починаючи з 22 квітня 2016 року.

Основні положення Рамкової конвенції:

  • Утримувати підвищення температури нижче за 1,5°C

Уряди країн погодилися утримувати потепління на рівні не вище як 1.5°C, тобто на доіндустріальному рівні: ще кілька місяців тому це здавалося б немислимим, інформує видання The Guardian.

Існує наукове обґрунтування цьому. Джон Шеллнхубер, вчений-радник у Німеччині та Ватикані, каже, що 1,5°C – це межа, після якої існує реальна небезпека серйозних наслідків для клімату у світі.

Поставивши за мету досягти 1.5°C – це великий стрибок, оскільки шість років тому в Копенгагені майже 200 країн погодилися на температурну межу у 2°C. Але майте на увазі, що ми вже втратили 1°С, і останні дані не свідчать про ознаки великого скорочення рівня світових викидів, що впливають на потепління.

Безглуздо прагнути досягти показника 1.5°C, якщо немає заходів, щоб досягти його.

  • Зобов’язання щодо скорочення викидів

Перед початком Конференції понад 180 країн зобов’язалися скоротити або обмежити викиди вуглецю. Цього недостатньо, щоб зростання глобальної температури збереглося на рівні 2°С. Насправді це призведе до зростання на 2.7°С або і вище. Ці зобов’язання визначені угодою, але юридично не є обов’язковими.

  • Довгострокова глобальна мета – чисто нульові викиди

Країни пообіцяли максимально скоротити глобальні викиди. Іншими словами, «досягти балансу між антропогенними викидами і джерелами поглинання парникових газів у другій половині цього століття».

Експерти кажуть, що це означає дійти до «чисто нульових викидів» між 2050 і 2100 рр. Кліматична панель ООН показує, що рівня чисто нульових викидів слід досягти до 2070 року, щоб уникнути небезпечного потепління.

Дженніфер Морган з Інституту світових ресурсів сказала, що довгострокова мета є «трансформаційною» і «посилає сигнали у серце ринків».

  • Підбивати підсумки кожні п’ять років

187 країн висунули свої плани щодо того, як скоротити свої викиди не до 2020 року, а до 2030.

Але цих обіцянок недостатньо, щоб втримати потепління нижче 2°C, тобто на рівні, коли зміна клімату не матиме катастрофічних наслідків. За даними аналізів, реально досягти 2.7–3°C.

Ось чому текст угоди передбачає перегляд цього що п’ять років, щоб втримати потепління на рівні критичних 2°C.

  • Збитки

Угода передбачає механізм вирішення фінансових проблем країн, вразливих до кліматичних умов.

Але також включений пункт, згідно з яким претензії постраждалих країн не розглядатимуться. Тобто претензії не будуть основою для надання компенсації.

  • Гроші

Питання фінансування країн, що розвиваються, аби допомогти їм адаптуватися до зміни клімату і перейти на екологічно чисту енергію, стало важливим каменем спотикання на переговорах. Ця частина угоди була переміщена в юридично незобов’язуючий «текст рішення», – подачка США, які знають, що не зможуть отримати таку суму готівкою без згоди контрольованого республіканцями Сенату.

У проекті тексту угоди йдеться, що країни «мають намір продовжувати збір коштів до 2025 року». Це означає, що потік у $ 100 млрд на рік буде і після 2020 року. До 2025 року проект угоди передбачає збільшити межу «від $ 100 млрд».

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-22 10:13 :42