Новини » Економіка 7 грудня, 2015, 12:00
Фантомний бізнес конвертаційних центрів
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН

На сьогоднішній день, попри політичні зміни, боротьбу з корупцією та стремління влади стабілізувати економіку, в Україні й далі діють злочинні схеми відмивання коштів шляхом використання так званих «конвертаційних центрів», або, як їх іще називають у народі, «фірм-метеликів», які своєю діяльністю завдають державі мільярдних економічних збитків.

Відповідно, паралельно з «конвертаційними центрами», виникає супутній нездоровий суспільний феномен – корупція. Це явище, з яким безуспішно борються державні службовці за кошт платників податків, зумовлює потворну конкуренцію серед представників малого та середнього бізнесу, яка спонукає керівника фірми робити вибір: або користуйся послугами «конвертаційного центру», або закривай бізнес (адже конкурент виживає, бо саме так і працює). Крім цього, проблема існування «конвертаційних центрів» позначається на діяльності та функціонуванні держави з огляду на те, що через їхнє існування в бюджет або не надходять, або з нього «вимивають» мільярдні коштів, які можна використати на зміцнення українською армії, збільшення заробітних плат бюджетникам, покращення інфраструктури, погашення зовнішніх державних боргів тощо.

Іще одним несподіваним фактором стало сприйняття самого поняття «конвертаційного центру», немов формування другого державного бюджету, тільки кошти якого (насправді – кошти українського народу) осідають, відповідно у тих представників українського суспільства, які мають можливість вирішувати питання існування таких «центрів».

Тобто, враховуючи те, ще «фірми-метелики» існують, значить такий стан влаштовує відповідальних у державі осіб. Більше того, ймовірно, що такі «фірми» і породжує сама система будь-якої влади в Україні та при будь-яких політичних силах, адже мова йде про власний добробут державних службовців, які знають, що при владі вічно не будуть.

Не став винятком і незаконно організований київський «конвертаційний центр» зі стало налагодженою схемою роботи, до якого, ймовірно, є або був причетним громадянин Стрілковський В’ячеслав Борисович. Згідно з даними інсайдерських джерел IA ZIK, у схему вказаного «конвертаційного центру» залучені десятки підприємств і товариств, які надають послуги у незаконному формуванні витрат для реально діючих суб’єктів господарювання. У подальшому ці кошти конвертують у готівку через банківські установи, фізичних осіб, підприємств імпортерів або гуртовні, та за певну винагороду (за даними IA ZIK 10-15% від проконвертованої суми) повертають тим же реально діючим підприємствам (клієнтам), разом із незаконно оформленими бухгалтерськими та податковими документами. У подальшому їх, документи, зазначені підприємства використовують для приховування незаконних оборудок або під час перевірок, які проводить Державна фіскальна служба, або для вирішення своїх питань у суді. Вказані дії призводять до ухилення від сплати податків у бюджет України, а відтак і до недоотримання у казну коштів – ці кошти «осідають» в приватних кишенях з метою покращення благополуччя тих громадян, які працюють на результат збагачення певного кола осіб та збідніння усієї решти громадян України.

«Конвертаційний центр», який в окремих суспільних колах пов’язують зі Стрілковським В’ячеславом Борисовичем, функціонує вже упродовж багатьох років і при різних владних формаціях. Він виник у часи президентства В.Ющенка, розквітнув при режимі В.Януковича та продовжує свою діяльність при президенті П.Порошенкові. Діяльність вказаного «конвертаційного центру», зазнаючи функціонального вдосконалення, вийшла на всеукраїнський рівень, оскільки «клієнтами» цієї структури є реально діючі суб’єкти господарювання, які зареєстровані не тільки в Києві, але і в містах Західної, Південної та Східної України.

Для прикладу надамо інформацію про декілька підприємств, що залучені в загальну схему діяльності «конвертаційного центру».

1. ТОВ «Фінансово-промислова група «Діоніка» (код платника 38517072), директором та головним бухгалтером якого, станом на сьогодні, є Корольова (Івахненко) Людмила Віталіївна. До цієї особи ми ще повернемося, адже у вказаному «конвертаційному центрі» громадянці Корольовій Л.В. відводиться відповідна роль.

ТОВ «Фінансово-промислова група «Діоніка» зареєстрована 28.12.2012 року в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (згодом – у ДПІ Голосіївського району м. Києва), починає працювати (декларувати будь-які доходи, а іншими словами – незаконно формувати та штучно завищуваним витрати для реальних підприємств із метою подальшого ухилення від сплати податків) із квітня 2013 року.

На початку роботи ТОВ «Фінансово-промислова група «Діоніка» його директором був гр. Котік Олексій Віталійович, у травні 2013 року керівником став Філінський Ігор Дмитрович, а в липні 2015 – Перун Сергій Іванович (головний бухгалтер – Чорний Роман Вікторович). У своїй діяльності ТОВ використовувало наступні київські адреси для реєстрації: вул. Ескаваторна, 35; вул. Мала Житомирська, 16/3; вул. Промислова, 4А; вул. Комінтерна (С.Петлюри), 12/А; вул. В.Кучера, 5/74.

Із квітня 2013 року і по січень 2015 року, за приблизними оцінками, загальний оборот товариства становив майже 970 млн грн, а з лютого 2015 року товариство перестає працювати, декларуючи порожні графи у звітах. Для «підприємств-метеликів» цей етап називається «прийняття боргів», тобто фактично діяльність згідно з декларацією не здійснюється, нові документи на формування витрат для реальних підприємств не виписуються, а клієнтам – реальним товариствам – надають реквізити іншої нової фірми. У цей же час ТОВ «Фінансово-промислова група «Діоніка» приймає на розрахункові рахунки у банківських установах борги від реальних суб’єктів, які задекларували та сформували собі витрати і кредит за виписаними документами, однак не встигли перерахувати кошти, тобто конвертувати її в готівку.

Із серпня 2015 року директором ТОВ «Фінансово-промислова група «Діоніка» стала Корольова Людмила Віталіївна, яка в подальшому фактично не здійснює діяльності, подає незаповнену податкову звітність та готує фірму для закриття або банкрутства, щоби фірма могла уникнути незручних питань із боку правоохоронних органів, а також у подальшому не виникало проблем під час перевірки у «клієнта» – реально діючого суб’єкта господарювання. Відповідно, враховуючи обсяг коштів, які, ймовірно, конвертувала зазначена фірма – 970 млн грн, та враховуючи відсоткову ставку за надані послуги, яка можливо, становить 10-15%, «підприємство-метелик» за період із квітня 2013 року і по грудень 2014 року гіпотетично заробило для своїх господарів (є припущення, що не тільки для господарів, але й осіб, які покривають таку діяльність) орієнтовно 95-135 млн гривень. При цьому, і це теж є припущенням, при таких мільйонних оборотах товариство практично не сплачує податки у бюджет.

1

ТОВ «Фінансово-промислова група «Діоніка» – «транзитна яма»

Цікавим є і факт, що суб’єкти господарювання, які належать до «конвертаційного центру», відсутні за місцем реєстрації, у них нема жодних виробничих потужностей чи транспортних засобів, які необхідні для здійснення господарських функцій та видів діяльності, передбачених статутом, а самі фірми зареєстровані на підставних осіб за винагороду. В кожного з учасників «конвертаційного центру» є своя роль: хтось веде бухгалтерію, хтось призначається підставним директором на активній фазі діяльності підприємства, хтось виконує обов’язки директора під час реєстрації підприємства (творить позитивну податкову історію), хтось стає директором для подальшого закриття фірми шляхом зняття її з обліку або з метою банкрутства.

Суб’єктів господарювання «Центру Стрілковського» об’єднує спільне коло директорів, рахунки у спільних банківських установах, спільні клієнти, спільні адреси реєстрації, однаковий метод їх закриття після відпрацювання.

Здебільшого такі фірми реєструються і перереєстровуються в Києві за такими адресами: вул. Екскаваторна, 35; вул. Мала Житомирська 16/3; вул. Промислова, 4-А; вул. Комінтерна (С.Петлюри) 12-А; вул. Б.Хмельницького 50-Б; вул. В.Кучера 5/74. Відвідавши вказані адреси та поспілкувавшись із громадянами, журналісти IA ZIK встановили відсутність зазначених підприємств, які входять до «конвертаційного центру», за місцем офіційної реєстрації.

До банківських установ, в яких найчастіше відкриті розрахункові рахунки фірм «конвертаційного центру», можна віднести ПАТ «Марфін Банк» (МФО 328168), Київську філію ПАТ «ПФБ» (МФО 320906), АТ «Піреус Банк МКБ» (МФО 300658).

У подальшому всі фірми, які відпрацьовані, перереєстровуються на Корольову Людмилу Віталіївну з метою їх подальшого закриття або методом зняття з обліку, або банкрутства «підприємства-метелика».

За даними, які є у розпорядженні IA ZIK, вимальовується така схема роботи підприємств «конвертаційного» центру.

Реально діючий суб’єкт господарювання купує товар у фіктивної фірми з мережі «конвертаційного» центру. Кошти за товар перераховують за реквізитами на банківський рахунок, який вказують представники фіктивної фірми. Далі ця фіктивна фірма переводить гроші в готівку, яку повертає реально діючому суб’єкту господарювання за мінусом відсотків за надані послуги, а це орієнтовно 10-15% (все залежить від суми, постійності співпраці з клієнтом, виду послуг чи товарів). Крім того, реально діючій фірмі надають документи щодо проведених операцій – договори, податкові та видаткові накладні або акти виконаних робіт на будь-який товар, роботи, послуги. У цьому ланцюжку кожна фірма «конвертаційного» центру, відповідно до видів діяльності, має свою роль.

Далі схема працює так: реально діючий суб’єкт господарювання за готівкові кошти, що конвертовані фірмами «добродія» Стрілковського, купує товар (послуги) на тіньовому ринку (контрабанда, перекуп, проводить ремонти власними виробничими потужностями) за значно меншою ціною. Згодом продає товар чи послуги і отримує від такої операції кошти на власний рахунок від замовника – іншого суб’єкта господарювання, які згодом знову кидає на фірми «конвертаційного» центру, які їм повертають готівку за мінусом відсотків разом із відповідними документами. Такі фінансово-господарські операції без проблем офіційно відображаються в податковому та бухгалтерському обліку, а також правомірно проходять у податковій звітності, тобто у податкових деклараціях на додану вартість, які щомісяця подаються в органи Державної фіскальної служби.

Окрім того, кошти, скеровані від реально діючих суб’єктів господарювання на розрахункові рахунки фірм «конвертаційного» центру, переводяться в готівку не шляхом зняття з рахунків, відкритих у банківських установах, (невеликими сумами, щоб не викликати підозру та не потрапити у фінансовий моніторинг), а через переведення коштів на рахунки фірм-гуртівень, фірм-імпортерів, що породжує ще одну схему ухилення від сплати податків.

Зокрема, фіктивна фірма переводить кошти на діючу фірму, яка здійснює гуртову реалізацію, наприклад, продуктів харчування. Зазвичай, гуртівня намагається за більшою ціною реалізувати свій товар через власну мережу магазинів чи у торгових точках на ринках. Отриману готівку за реалізовану продукцію потрібно показувати у бухгалтерському та податковому обліку, отож, власне, тут у нагоді й стають фірми «конвертаційного» центру. Вони нібито купують товар за обумовленою з гуртівнею ціною (значно нижчою від реальної вартості фактичного продажу), за що перераховують кошти. У підсумку цієї оборудки гуртівня повертає «конвертатору» готівку за мінусом завищеної ціни товару, яку залишає собі. Фіктивні ж фірми надають відповідні документи щодо придбання продукції за значно нижчою ціною, яка успішно проходить у податковому та бухгалтерському обліку, а також у податковій звітності. Є таке припущення, що за відповідну винагороду в органах ДПІ.

Наведені схеми діяльності мають ознаки злочинів, передбачених у Кримінальному кодексі України за такими статтями:

  • фіктивне підприємництво (ст.205);
  • ухилення від сплати податків (ст.212);
  • легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.209);
  • підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст.358).

Крім того, згідно з даними журналістського розслідування, послугами вказаного «конвертаційного центру» користуються і державні установи, звичайно не безпосередньо, а шляхом проведення тендерних процедур, які прогнозовано виграють потрібні реально діючі фірми, які в подальшому й укладають договори з «фірмами-метеликами». У результаті описаних схем вчиняються злочини, що передбачені у Кримінальному кодексі України – «зловживання владою або службовим становищем» (ст.364), а також – «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» (ст.191).

2. За аналогічною схемою працює фірма ТОВ «Успіх ЮА» (код платника 38689971), яка на даний час зареєстрована на вищезгадану гр. Корольову Людмила Віталіївна. Товариство взято на облік 17.04.2013 року в органах ДПІ, а директором під час реєстрації числився Оврамець Валерій Миколайович. Упродовж діяльності товариство було перереєстроване в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та знаходилось, згідно документів, за такими київськими адресами: вул. Промислова, 4-А; вул. Куренівській, 14-Б; вул. Мала Житомирська; Б. Хмельницького, 50-Б.

2

ТОВ «Успіх ЮА» – «транзитна яма»

В активній фазі діяльності підприємства, яка почалася з квітня 2014 року, директором став Топаз Олександр Валерійович, а головним бухгалтером – Рубан Людмила Вікторівна. Із квітня 2014 року по січень 2015 року загальний оборот ТОВ «Успіх ЮА» становить 434 млн. гривень. Із лютого 2015 року ця успішна фірма раптово перестала працювати, а згодом її перереєстрували на громадянку Корольову.

3. ТОВ «Діслав» (код платника 38075051) зареєстрована 27.01.2012 року в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, директором була Дзюбенко Наталія Ярославівна. В активній фазі діяльності товариства директором став Золотов Вадим Володимирович, а головним бухгалтером – Кур’ято Артур Валерійович. Із червня 2014 року і по березень 2015 року загальний оборот ТОВ «Діслав» становив приблизно 417 млн гривень. До речі, саме товариство з початку зареєстроване на Корольову Л.В., у своїй діяльності використовувало адреси вул. Промислова, 4-А та вул. Мала Житомирська, 16/3. А головний бухгалтер Кур’ято Артур Валерійович за п’ять років прошов стрімкий професійний шлях від виготовлення поштових конвертів «на дому» до конвертаційного підприємства з мільйонним оборотом. Унікальний талант.

3

ТОВ «Діслав» – «транзитна яма»

4. ТОВ «Компанія «Омега Люкс» (код платника 38569822) перебуває на обліку з 08.02.2013 року в органах ДПІ. У своїй діяльності використовувало київські адреси вул. Куренівська, 14-Б та вул. Мала Житомирська, 16/3. В активній стадії директором був Чорний Роман Вікторович, а головним бухгалтером – Макаревич Микола Сергійович. За період діяльності, з липня 2013 року по березень 2015 року, загальний оборот товариства становив майже 691 млн. гривень. Із березня 2015 року успішне підприємство з незбагненних причин припиняє господарську діяльність, а в серпні 2015 року директором та засновником ТОВ «Компанія «Омега Люкс» стала всюдиприсутня громадянка Корольова.

4

ТОВ «Компанія «Омега Люкс» – «транзитна яма»

5. Корольова Л.В. є також директором ТОВ «Ді-Некс» (код платника 37922377). Підприємство взято на облік в грудні 2011 року в ДПІ у Святошинському районі м. Києва. У березні 2012 року перереєстровано в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, після чого починало активну фазу своєї діяльності. Директором, на момент роботи фірми, була Дзюбенко Наталія Ярославівна, а бухгалтером – Кур’ято Наталя Олександрівна, ймовірно дружина відомого київського надомника-виробника конвертів. Загальний оборот підприємства з березня 2012 року по лютий 2015 року становив 1 млрд. 433 млн. грн., а в своїй діяльності воно використовувало традиційні адреси – вул. Екскаваторну, 35 та вул. Малу Житомирську, 16/3.

5

ТОВ «Ді-Некс» – «транзитна яма»

6. У січні 2013 року Корольова Л.В., наче багаторукий індійський Шіва, вкотре стала директором і засновником ще одного ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» (код платника 38517554). Фактично, підприємство починало працювати з квітня 2014 року. У своїй діяльності використовувало вже відомі київські адреси – вул. Куренівську, 14-Б; вул. Промислову, 4-А; вул. Малу Житомирську, 16/3. Директором на час роботи призначили Чорного Романа Вікторовича, а головним бухгалтером – Макаревича Миколу Сергійовича. За період квітень-грудень 2014 року загальний оборот підприємства становив 203 млн. гривень. Із січня 2015 року товариство не працює. У жовтні 2015 року Корольова Л.В. повернула собі своє дітище.

6

ТОВ «Компанія Лакшері Стайл» – «транзитна яма»

У полі зору IA ZIK поки що знаходиться 168 підприємств, які в той чи інший спосіб причетні до діяльності «конвертаційних центрів» із метою уникнення сплати податків або провадження тіньового бізнесу. Про них будемо розповідати у наших подальших публікаціях. І сподіваємось, що посильний вклад журналістів-розслідувачів допоможе голові ДФС Роману Насірову не лише покращити показники наповнення бюджету, але й предметно спитати з тих керівників підрозділів ДФС, податкової міліції, на території відповідальності яких «фірми-метелики» безперешкодно порхають із місця на місце упродовж тривалого часу. Адже громадськість очікує від керівництва ДФС результативності стосовно очищення власних рядів та нівелювання зародків і проявів корупції.

IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-20 07:03 :08