Новини » Світ 7 листопада, 2015, 11:25
Україна-НАТО: виклики для нас, вимоги від Альянсу
  • Безпековий форум у Варшаві. День другий. Фото: Оксана Денисюк
  • Безпековий форум у Варшаві. День другий. Фото: Оксана Денисюк
  • Безпековий форум у Варшаві. День другий. Фото: Оксана Денисюк
  • Безпековий форум у Варшаві. День другий. Фото: Оксана Денисюк
  • Безпековий форум у Варшаві. День другий. Фото: Оксана Денисюк

Під час другого дня Варшавського форуму з безпеки (Warsaw Security Forum), 6 листопада, усі його учасники, обговорюючи бачення майбутнього саміту НАТО у 2016 році, в один голос констатують: Росія більше не партнер Альянсу, а радше противник. Відтак стратегію НАТО на найближчі кілька років потрібно радикально змінити.

Про це повідомляє з Варшави спецкор IA ZIK Оксана Денисюк.

На панельній дискусії, присвяченій якраз баченню та планам липневої зустрічі учасників НАТО в наступному році, Надзвичайний та Повноважний посол України в Польщі Андрій Дещиця, зазначає: «Сам факт того, що наступний саміт відбудеться у Варшаві, вже говорить про те, що цей регіон є дуже важливим для Альянсу. В усіх членів НАТО, на моє переконання, повинна бути спільна позиція щодо Росії і ця позиція має бути на стільки потужною та консолідованою, щоб Російська Федерація усвідомила – продовження конфлікту на Донбасі не буде і вся Європа здатна протистояти російській агресії». Деніел Твінінг, старший науковий співробітник військового Фонду Сполучених Штатів Америки підкреслив, що стратегія дій НАТО на найближче майбутнє передбачала мир у Європі до 2020 року. «І за таким сценарієм Росія була партнером, а не противником Північноатлантичного Союзу. Тепер все докорінно змінилось, Росія, на жаль – великий ворог всієї світової безпеки», – наголосив він.

Що ж до самого бачення майбутнього саміту та які перспективи він нестиме для України, то Андрій Дещиця наголосив, що Україна не чекає на членство, але розраховує на потужне практичне партнерство. «Цього ми дуже потребуємо, адже потягом останніх двох років українська армія фактично переродилась і ми потребуємо натівських стандартів у нашому війську, - говорить пан посол. – Було б добре, аби НАТО відкрило свої двері спершу для Чорногорії, а надалі вони б залишались відкритими для наступних членів – України, Грузії, Молдови».

Міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Лінкявічюс у ході цієї дискусії додав, що НАТО зараз особливо потребує не стільки членства цих країн, скільки їх практичної участі в усіх процесах Альянсу. «Адже коли ми говоримо про безпеку в Європі, ми не можемо вести конструктивної бесіди без таких країн, як Грузія, Молдова чи Україна. Мої очікування від саміту 2016 року – активність з боку цих держав та максимальне їх залучення до створення безпечної Європи», - підсумовує литовський політик.

Чергова активна тема для обговорення на Варшавському форумі з безпеки – «Як реформувати Україну?». У той час, коли депутат Верховної Ради Ганна Гопко та Міністр екології та природних ресурсів України Ігор Шевченко говорили про відсутність в Україні експертів з питань реформування і саме цим пояснювали повільний темп їх проведення, то екс-мер Варшави і депутат Сейму Марцін Свєнціцький апелював до тотального небажання змін безпосередньо на місцях. «Коли Польща починала процес децентралізації влади, ми мали такі ж проблеми – відсутність експертів та взірцевих прикладів. Але наші воєводи (посада, прирівнюється до голови ОДА, – ред.) прагнули змін і самі були рушійною силою цих реформ. А в Україні чиновники середньої ланки не голові до процесу реформування, тому й відбувається все так повільно. Дуже повільно», – зауважив польський політик.

На запитання модератора якої ж допомоги чекає Україна від Європейського Союзу та світової спільноти, на жаль, чіткої відповіді від представників української влади не було. Пані Гопко говорила, що Україні потрібен мир і виконання Мінських домовленостей Росією та повернути Донбас Україні. «З втратою частини нашої території, ми втратили 20% економіки та 40% експорту, який був направлений на Росію. Тому нам потрібна допомога у вигляді відкритих для України ринків ЄС. Адже наша ціна за інтеграцію в європейську спільноту є дуже високою», – сказала вона. Ігор Шевченко бачить допомогу Україні у вигляді грошей, втім яких саме і для чого – він не пояснив. У відповідь на це Марцін Свєнціцький наголосив що Польща вже дуже багато робить для України. Щонайменше – це потужна протекція нашої держави на європейській арені.

Оксана Денисюк, 
для IA ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-24 11:46 :30