Новини » Суспільство 5 листопада, 2015, 17:27
Через донорську кров українці масово інфікуються невиліковними недугами, – експерти

В Україні переливання крові та її компонентів пов’язане з безліччю ризиків. З перелитими еритроцитами, тромбоцитами та плазмою крові пацієнт ризикує отримати ВІЛ-інфекцією або ж гепатити різних типів.

Про це йдеться у сюжеті проекту соціальних журналістських розслідувань «Брат за брата» (щосереди о 22:05 на телеканалі ZIK).

Олександр Шміло хворіє на гемофілію. Це невиліковне захворювання, пов’язане з порушенням згортання крові. Тому навіть незначна подряпина може обернутися кровотечею та призвести до смерті. Проте найбільшою проблемою є те, розповідає чоловік, що такі, як він хворі на гемофілію ризикують отримати низку інфекційних захворювання через переливання крові.

«Я вирішив пройти медичну перевірку. Аналізи показали, що в крові у мене є вірус гепатиту С», – розповідає голова правління Всеукраїнського ГО інвалідів «Всеукраїнське товариство гемофілії» Олександр Шміло.

Відтак, медична система в Україні, зазначають експерти, через переливання крові масово заражує невиліковними інфекціями і дорослих, і дітей.

«Сьогодні ситуація в Україні дуже складна. Наразі хворих на гемофілію – 2600 осіб, і з них – близько 600 дітей. Як правило, 99% таких пацієнтів інфіковані гепатитом С, та близько 15% – інфіковані ВІЛ. Такі дані є закритою інформацією», – додав Олександр Шміло.

У зоні ризику перебувають пацієнти, що потребують постійного переливання крові та її компонентів. Серед таких є багато онкохворих пацієнтів.

«Близько 75% дітей, які лікуються у відділенні дитячої онкології, мають гепатит Б. Є діти, які отримали і ВІЛ-інфекцію і різні види герпесу при переливанні крові. Такі інфекції взагалі можуть викликати швидку смерть у хворих на рак», – зазначила голова БО «Фонд допомоги онкохворим дітям «Разом до життя» Людмила Свобода.

Натомість у Київський міський центр крові люди приходять регулярно. Місцевий медперсонал запевняє, що кров тут перевіряють дуже ретельно.

«У донорському відділенні люди проходять реєстрацію та первинне медичне обстеження. Саме тут вирішується питання, чи можуть вони бути донорами. Якщо результат позитивний, то пацієнти йдуть здавати кров», – пояснила завідувач донорським відділом КМЦК Світлана Утвенко.

Здану донором кров перевіряють на інфекції за допомогою спеціальних тест-систем. Та вони, як зазначають лікарі, не завжди дають достовірний результат.

«Жоден центр крові не може визначити, чи якісною є певна тест-система крові, чи неякісною. Не всі тести можуть навіть підтвердити первинно позитивний результат. Більшість систем, які використовуються в Україні, є вітчизняного чи російського виробництва», – зауважив президент Асоціації служби крові України Анатолій Чугрієв.

Відтак, лікарі переливання крові в Україні розцінюють, як ризиковану операцію. Оскільки ті тест-системи, які отримують від держави українські центри крові, не здатні на ранніх стадіях виявити хворобу.

Проте у Міністерстві охорони здоров’я впевнені, що всі тести для скринінгу є якісними.

«Система реєстрації медичних виробів у країні є на високому рівні. Вона рівняється на найкращі європейські взірці. Тому перелік документів, який вимагається, дозволяє унеможливити потрапляння на ринок неякісного обладнання, зокрема й тест-систем», – зазначив заступник Міністра охорони здоров’я Віктор Шафранський.

Проте експерти наголошують, що норми реєстрації, які прийняті в Євросоюзі, не співпадають з українськими нормами реєстрації медичних матеріалів.

«Норми реєстрації у країнах Євросоюзу не співпадають повністю з реєстрацією медичних матеріалів, які прийняті в Україні. І коли здійснюється державна закупівля, то основним стає закон про державні закупівлі. Відтак, на перший план виходить ціна, а от питання якості стає другорядним», – пояснила завідуюча Центром онкогематології НДСЛ «Охмадит».

Не зважаючи на якість обладнання, фахівці переконані, що в Україні, як і за кордоном, повинна бути велика база перевірених донорів.

«Треба мати єдину державну політику. Оскільки зараження гепатитом С відбувається не через те, що тест-системи крові погані, а тому, що вірус гепатиту С не може бути виявленим протягом тривалого періоду. Тому потрібно мати загальнонаціональну базу перевірених часом донорів», – наголошує експерт Олександр Шевчук.

У Міністерстві охорони здоров’я вже роками не помічають проблеми з інфікуванням під час переливання крові. Відтак, і вирішувати цю проблему ніхто не планує.

«Коли є серйозний прокол у медичній системі, наприклад, коли пацієнт інфікується через непрофесіоналізм персоналу, то уся медична система, від керівництва до рядового працівника, стає на захист медпрацівника або установи, де відбулося порушення. Через це українцю дуже важко довести в суді вину медиків», – підкреслив голова Координаційної ради «Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ» Володимир Жовтяк.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-14 17:11 :31