п'ятниця, 4 вересня, 2015, 14:48 Київ
Структури нардепа від БПП, упійманого на фінансових махінаціях, купують новий банк

ТОВ «Українська бізнес група» купує перехідний «РВС-банк», створений на базі збанкрутілого банку «Омега» Миколи Лагуна. «Українська бізнес група» входить у корпорацію UBG, створену 2005 року ФК «Ініциатива» та страховою компанією «Добробут» нинішнього нардепа БПП Руслана Демчака. Демчак також керував «Українською бізнес групою» протягом 2000-их. Потім передав керівництво дружині Світлані. Нині ТОВ записане на Ольгу та Олександра Стецюків. Останній значився помічником нардепа, а також був його сусідом в м. Липовець Вінницької області. У Демчака нині заперечують будь-яку причетність депутата до UBG.

Про це йдеться у сюжеті програми антикорупційних розслідувань «Наші гроші» (щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK).

Однак нинішні власники більше схожі на суто формальних. В оголошенні про продаж страхової компанії зі структури UBG вказано: «Деталі можна дізнатися у Василя Куліша, контактна особа – Олександр Стецюк».

Василь Куліш – голова Третейського суду при громадській організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг». Президент цієї організації – Руслан Демчак. Розташований суд в тому ж будинку, що й «Українська бізнес група» та UBG. Також Куліш керував фірмою «Консалтинг груп» зі структури UBG.

Знімальна група «Наших грошей» кілька місяців тому отримувала запрошення в офіс до Руслана Демчака, який також розташовується в UBG. А ще всі люди Демчака і досі листуються з журналістом «Наших грошей» із корпоративної пошти UBG. Навіть секретарка Демчака Юлія Бенцлер до 2013 р. значилася в UBG директором департаменту маркетингу.

Колишній банк «Омега», який купують структури Демчака, згодом може стати дуже ласим шматком. Пропередні власники банку дали кредит на 10 мільйонів доларів столичному готелю «Либідь» і понад 5 мільйонів доларів – пов’язаній з готелем фірмі «Вільний вітер» під заставу готельного корпусу. Зараз «Либіді» нічим віддавати борги. І власники готелю через суди намагаються відтермінувати повернення боргу.

Руслан Демчак три роки тому, під час виборів, потрапив до СІЗО на кілька місяців. Однак судові документи свідчать: Демчак мав залишитися за ґратами набагато довше, якби метою прокуратури було не лише зняти його як кандидата з виборчих перегонів.

У 1990-их Демчак кілька днів значився колгоспником у с. Стебне Звенигородського району, що на Черкащині. У 2000-х господарство реорганізували і роздали майже 9 сотень майнових паїв. Пай Демчака коштував до 500 гривень. «Він міг одержати на ту суму болта з гайкою, 10 цеглин і, може, три шиферини», – сказав «Нашим грошам» місцевий сільський голова Василь Піддубний. Але свій пай – 1/900 колгоспу –  Демчак продав за 50 мільйонів гривень. Для порівняння, весь колгосп поштував 3 млн. грн.

Колгоспником Руслан Демчак побував двічі, отримавши два паї. Продав їх двом фірмам по 50 мільйонів гривень. Один пай купили столичні «Будівельні Інновації-Плюс». Їх власником реєструвалася КУА «Ініціатива» із холдингу UBG. Другий пай купило «ФК-Ресурсімпекс». Її власником був Ігор Собко, сусід Руслана Демчака та Олександра Стецюка по під’їзду. На сторінці Ігоря Собка в соціальній мережі Facebook значиться, що він працював у UBG.

Після продажу паїв до Демчака приходить податкова. Її працівники обурюються, чому бізнесмен не сплатив податків із цих продажів – 14 мільйонів гривень. Це суперечить податковому законодавству: якщо Демчак справді працював у колгоспі, то продаж майнових паїв, отриманих шляхом приватизації, не оподатковується. Однак 7 мільйонів Демчак  сплачує за три дні до того, як йому оголошують підозру. Ще 7 мільйонів – уже в СІЗО. Суд вирішує: підозрюваний відшкодував заподіяну державі шкоду, тож провадження закривають.

Це був не перший владний «наїзд» на структури Демчака. 2010 року, коли до влади приходить Віктор Янукович, починається переділ активів. Не лише легальних, а й «тіньових». У судових реєстрах з’являються десятки справ по так званих ковертаційних центрах. На фірми, які «сім’я» вирішила витіснити з «ринку», заходять податкова та СБУ. У судових реєстрах знаходимо 40 фірм, які наприкінці 2011 року податкова назвала  «конвертаційними», «транзитними» чи «фіктивними». Всі вони мали рахунки в «Ерде-банку» Демчака.

Через такі фірми виводили мільйони навіть державних гривень. Наприклад, аеропорт «Запоріжжя вантажний» у 2010 році створив фіктивну заборгованість перед фірмою, якої не існувало. Потім за державні гроші керівництво аеропорту купило векселі у фірм «Стандарт брок» і «ФК-Контанго». І ними погасило заборгованість. Чоловік, записаний директором фірми «Контанго», на суді запевнив, що підприємством ніколи не керував, а його підписи хтось підробив.  А ось друга фірма-векселедавець, «Стандарт брок», реєструвалася за тією ж адресою, що й UBG, та мала спільні телефони з пов’язаним із Демчаком пенсійним фондом «Ініціатива». Одна з основних компаній у цих судових справах – «Артброк» – мала спільну адресу з Фондовою компанією «Ініціатива» Демчака – Київ, Спаська, 11. «Артброку» реєструвався на киянина Олександра Волошина. А той був бізнес-партнером Олександра Лантуха із  «Стандарт Броку».

Власник ще однієї такої фірми  «Марадору» –  Андрій Шевченко з міста Липовець, звідки родом Руслан Демчак. А у фірми Шевченка «Торговий дім «Укрпромзбут» телефон 2333806, як і у фірми  «Будкомплекс плюс» колишнього співвласника «Ерде банку» Олександра Поліщука (теж, до речі, родом із Липовця).  Цей же номер мала і фірма «Торговий дім «Укрпромпостач» Володимира Рубанчикова. Чоловік значився керівником «Денфінансгруп», яка ішла по тих же судових справах. Брат Рубачикова Сергій – власник іще однієї фірми, «Лаватан», яка в цих справах виступала векселедавцем.  Засновником «Артброк» значився «Краматорський завод металургійного обладнання». Співвласник заводу Олександр Журавський теж виявився земляком Руслана Демчака – із Липовця. А ще сусідом по будинку Андрія Шевченка – власника фірми «Марадор».

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-21 04:19 :33