Новини » Світ 21 липня, 2015, 5:02
Між управлінням рабами і підлеглими немає великої різниці, – викладач Кембриджа

Між управлінням рабами і підлеглими немає вже такої великої різниці. Це незручна істина, але істиною вона від цього бути не перестає. У сьогоднішньому світі більше рабів, ніж було в Римській імперії в будь-який момент її існування.

Так вважає викладач Кембриджа Джеррі Тонер, який підготував давньоримський довідник по роботі з кадрами, – повідомляє secretmag.

У своїй книзі «Як управляти рабами» він веде розповідь від імені римського патриція Марка Сидонія Фалкса: аристократ розповідає, як вибрати правильних рабів і взяти від них все. «Секрет» вибрав з книги поради, які підійдуть сучасним керівникам.

Від автора

Деякі західні читачі нервово реагують на дану книгу, кажучи, що володіти рабами і управляти підлеглими – це зовсім різні речі. У загальному значенні вони, звичайно, мають рацію. Але при більш глибокому розгляді питання ми виявимо чимало спільного між двома різними ситуаціями. Це незручна істина, але істиною вона від цього бути не перестає: як стародавні рабовласники, так і сьогоднішні корпорації прагнуть по максимуму використовувати свої людські ресурси. Як би ми не прагнули замаскувати суворі реалії найманої праці пишною риторикою взаємного співробітництва і дружніх відносин в умовах «роботи в одній команді», нам буде корисно прислухатися до прямолінійно-чесних висловлювань древніх римлян.

Я очікую, що читаюча публіка зуміє гідно оцінити ті якості, які притаманні Марку Сидонію Фалксу. Це рішучий адміністратор, якому не властиві слабкості сьогоднішніх західних керівників. Він добре розуміє, що треба робити, щоб підлеглі його поважали, як підтримувати порядок в домі і в господарстві. Якщо для досягнення цих цілей доведеться з кимось обійтися жорстко, ну що ж – така сувора життєва необхідність.

Не захоплюйтеся побудовою команди

Варто попередити ось про що: не купуйте занадто багато рабів з одного і того ж середовища або однієї і тієї ж національності. Хоча на перший погляд може здатися привабливим мати працівників, які здатні до співпраці, легко знаходять спільну мову один з одним (оскільки говорять однією мовою), в подальшому це може породити дуже великі проблеми. У кращому випадку вони будуть підбивати один одного перепочити, посидіти і поговорити, поцупити що-небудь, в гіршому – почнуть сперечатися і міркувати, протидіяти, змовлятися: щоб або втекти, або навіть вбити вас.

Звертайте увагу на характер, а не тільки на навички

Варто приділити увагу характеру раба, якого ви маєте намір купити. Чи не здається він вам нерішучим і безвольним або, навпаки, відчайдушним і зухвалим? Для роботи найбільше підходять ті, які не є ні вкрай забитими, ні занадто сміливими: з тими і іншими ви потім намучитесь. Ті, які занадто сумирні і затюкані, навряд чи зможуть проявити активність і наполегливість у роботі, а тими, хто не має гальм і демонструє свою завзятість, важко керувати.

Уникайте рабів, які постійно перебувають у стані печалі і туги. Бути рабом – не сама завидна доля, і ті, хто схильний до депресії, тільки погіршать таку.

Пам’ятайте, що є речі, які ви можете робити самі

Остерігайтеся показухи і хвастощів. Немає нічого більш вульгарного, ніж соціальний парвеню, що використовує цілий сонм абсолютно не потрібних рабів, зайнятих всякими дурницями, просто в цілях демонстрації свого непомірного багатства. Один багатий вільновідпущеник, знайомий мені, тримав раба, чиєю функцією було нагадувати панові імена людей, яких він приймає.

Примусьте рабів полюбити вас

Багато хто з початківців рабовласників потрапляють у пастку, думаючи, що можна обійтися одним батогом. Ті з нас, чиї родини володіли рабами протягом кількох поколінь, знають, що таке обходження виснажує і вимучує рабів, завершуючись їх повною непридатністю до подальшого використання. Якщо ви вдаєтеся до насильства, який виходить за рамки ваших розумних обов’язків, ви закінчите тим, що зробите ваших підопічних замкненими у собі і некерованими. Такі раби – не раби, а муки пекельні. Жорстокість – це палиця з двома кінцями, і найболючіше вона вдаряє не по рабу, а по господареві.

Старанну працю треба винагороджувати. Хороших рабів дуже деморалізує, якщо вони бачать, що всю важку роботу роблять вони, а їжу доводиться ділити навпіл з тими, хто ухилявся. Важливо також, щоб кожен раб мав чітко визначену довгострокову мету.

Організація роботи важлива

Кожен раб повинен мати чіткі обов’язки. Це створює ясну систему звітності та забезпечує напружену роботу, тому що раби знають, що, якщо якась частина роботи не буде виконана, за це відповість цілком певний працівник.

Ви повинні розбити рабів на групи осіб по десять (за групами такого розміру найлегше спостерігати. Більш великі об’єднання створюють проблеми для наглядачів). Ці групи ви повинні розподілити по всьому маєтку, і робота повинна бути організована таким чином, щоб працівники не залишалися по одному або в парах: за ними не встежити, якщо вони так розкидані. Ще одна проблема з великими групами полягає в тому, що люди не відчувають особистої відповідальності: вона розчиняється в загальній масі працівників. Команда ж правильно підібраного розміру змушує конкурувати один з одним, а також виявляє тих, хто працює абияк.

Приділіть увагу вихованню начальників

Я навчаю своїх нових керуючих наступним речам, які, я вважаю, допоможуть їм стати більш моральними. Я забороняю їм використовувати рабів для інших справ, ніж ті, що пов’язані з інтересами господаря. Інакше ви можете виявити, що нові керівники використовують своє становище, змушуючи рабів виконувати їх особисті доручення, в той час як раби повинні працювати на благо маєтку в цілому. Керуючі не повинні харчуватися окремо від підлеглих; нехай їдять ту ж їжу, що і працівники. Ніщо так не дратує втомленого раба, як споглядання начальника робіт, що поглинає смачну і розкішну їжу, коли сам раб отримає тільки звичайний убогий пайок.

Відпочивайте разом з рабами

Яку саме участь приймете у святах ви, залежить тільки від вас. У мене є друг, страшний зануда і вчений сухар, – так він в розпал торжества віддаляється в тиху кімнату, щоб не чути шуму домашньої вечірки. Він каже, що знаходить це чудовим – пересидіти там Сатурналії, почекати, поки все переказиться (всі інші в будинку охоплені веселим буйством, звідусіль чути радісні крики люду, що святкує). Він стверджує, що так найкраще: він не заважає їх веселощам і ні в чому їх не обмежує. А крім того, і вони не відволікають його від вчених занять. От ідіот! Ні, я думаю, краще розділити з людьми їх настрій. Ви будете здивовані, наскільки змінюється на краще ставлення до вас рабів, якщо ви приймаєте участь у святі. Особисто я напиваюсь, кричу, граю в ігри і шпурляю кістки, оголююсь, виконую еротичні танці, а іноді навіть – з лицем, вимазаним сажею, – кидаюся стрімголов у холодну воду. Домашнім це подобається.

Що важливо, так це щоб наступного дня після свята не допустити його продовження. Я раджу вам з ранку прийняти найсуворіше вираз обличчя. Це саме час поставити на місце неробу – можливо, якраз того, хто занадто захопився перевагами свободи, наданої святом, і якимось чином образив вас. Однак коли все увійшло в норму, корисно залишитися в дружніх відносинах з вашими рабами – наскільки це можливо, звичайно, в рамках, необхідних для підтримання авторитету і поваги.

Не перетворюйтесь в раба своїх рабів

Є цілий ряд речей, які ваші раби можуть робити, щоб одержати маленькі перемоги над вами в повсякденному житті. Саме з такою дрібною непокорою вам належить зустрічатися постійно. Вони будуть брехати вам з приводу того, скільки їжі вони з’їли, або обманювати по дрібницях, заявляючи, ніби щось коштує десять сестерціїв, коли насправді воно коштує вісім. Вони стануть прикидатися хворими, щоб не працювати, випускаючи такі стогони, що ви будете стурбовані, чи виживуть вони взагалі, а вони просто влаштовують виставу, щоб позбутися важких завдань. Вони будуть стояти на кухні біля печі, щоб пропотіти, а потім демонструвати вам ці краплі поту як ознаку важкої лихоманки. І якщо ви повірите цій брехні, незабаром кожна робота потребуватиме вдвічі більше часу, ніж потрібно насправді. Ось як діють раби. Вони постійно відчувають вас, придивляючись, що і де можна урвати. І вам доведеться постійно урізати вашу владу, поки вона не буде повністю з’їдена рабами, які стануть ставитися до вас з усе більшим презирством.

Не думайте, що все це вас не стосується

Сьогодні ніхто не стверджує, подібно Фалксу, що рабовласництво є прийнятним або виправданим. Але перш ніж вітати себе з тим, як далеко ми просунулися, слід усвідомити трагічний факт: хоча рабство в усіх країнах світу є незаконним, воно все ще широко поширене. За оцінкою неурядової організації Free the Slaves (англ. «Свобода рабам»), в наші дні 27 мільйонів людей змушені працювати під погрозою застосування насильства, без заробітної плати і без надії на порятунок. У сьогоднішньому світі більше рабів, ніж було в Римській імперії в будь-який момент її існування.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-07-19 01:08 :12