понеділок, 8 червня, 2015, 18:24 Львів
Валентин Наливайченко відкрив пам’ятний знак у «Тюрмі на Лонцького»
Валентин Наливайченко та Андрій Садовий під час відкриття пам’ятного знаку у «Тюрмі на Лонцького». Фото: sbu.gov.ua
Валентин Наливайченко та Андрій Садовий під час відкриття пам’ятного знаку у «Тюрмі на Лонцького». Фото: sbu.gov.ua

У Львові 8 червня, на подвір’ї Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко разом з очільниками області та міста відкрив пам’ятний знак та передав подвір’я у користування музею.

Хоча цей захід прес-служба СБУ взагалі не аносувала у місцевій пресі, однак він виявився велелюдним за активної участі особового складу управління СБУ у Львівській області, представників творчих спілок, громадських організацій та Правого сектору. Услід за високим гостем та першими посадовими особами області й міста прибув чималий десант представників «четвертої влади», щоб висвітлити урочисту подію.

Спільну молитву за жертвами масових розстрілів в’язнів «Тюрми на Лонцького», де розташовувався слідчий ізолятор НКВС у червні 1941 року,  відслужили четверо священиків різних християнських конфесій: декан УАПЦ о. Олег, проректор Львівської богословської академії УПЦ КП о. Віталій, представник римо-католицької метрополії о. Володимир та настоятель церкви св. Юра УГКЦ о. Роман.

Звертаючись до присутніх, Валентин Наливайченко сказав: «Дорогі українці! Окупація, агресія, тортури, смерті. Все це було тут у червні 41-го. Нас не жаліли кати, незалежно від того, чи були вони нацистами, чи комуністами, не жаліли українців, не жаліли поляків, знищували євреїв. Наймолодший, хто загинув тут, у цій катівні у червні 41-го – це Вітольд Марцеховський, молодий поляк. Найбільші жертви, яких понесли українці в таких катівнях по всій державі, по всіх українських землях, були через те, що боролися проти поневолення, очолювали український визвольний рух. Тут і зараз сьогодні ми розуміємо, хто ми є після цієї боротьби, хто ми є під час продовження цієї боротьби. Зараз на цьому місці збереглася віра, але й головне – з’явилася далі гідність та звитяга кожного українця. Півтора року тому ми, українці, я вас впізнаю в обличчя, йшли без зброї, незахищені, з дерев’яними щитами проти автоматів Януковича. Через рік, зараз, продовжують наші патріоти – добровольці, військові офіцери СБУ і Збройних сил, всі українці –боронити рідну землю від новітнього московського агресора, який насправді давно і злочинно  планував поневолити українців, знищити українців. А не вдалося це тому (і не вдасться!) бо такі місця – в наших серцях! Тому що українська дія і боротьба  проти поневолення в наших серцях, в наших обличчях – і в цьому є наше майбутнє! І ми його будемо боронити, і ми його будемо захищати шануючи, вшановуючи, пам’ятаючи».

«Дорога громадо, дорогі українці, я маю  честь під патронатом Президента України Петра Порошенка і на його доручення зробити наступний важливий крок для меморіалу жертв каральних режимів – комуністичного і нацистського: передати громаді Львова, так як належить, те, що було забрано у наших людей. Забрали нерухомість, забрали землю та ще й збудували катівню. Настав  час продовжити те, що ми починали із шановною львівською громадою в 2008-2009 роках. Настав час іти далі й передати вам землі – для того, щоб тут з’явився і назавжди став оборонний рубіж України. Оборонний рубіж через пам’ять, віру, гідність тих, хто не скорився, тих, хто далі буде боронити рідну землю. Тому акт на землію і подальші дії на підтримку цього  меморіалу будемо продовжувати. Маю честь сьогодні, за вашої присутності, передати перші документи, які продовжать спільну нашу працю з ушанування й встановлення меморіалу, шановному голові міста пану Андрієві Садовому», – пояснив Валентин Наливайченко, передавши меру Львова тубус із невідомими документами.

Після голови Служби безпеки України до присутніх на церемонії звернулися міський голова Львова Андрій Садовий, голова ЛОДА Олег Синютка та народний депутат ВРУ Герой України Юрій Шухевич. Достойники урочисто стягнули з пам’ятного знака драперію і те, що оголошувалася як таке, що мало щойно закладатися, вже  постало у всій красі. 

Відкритий пам’ятний знак має вигляд полірованої плити червоного граніту, на якій визолочено напис: «На цьому місці буде споруджено меморіал пам’яті жертв тоталітарних режимів».

Оскільки  очільник  управління СБУ у Львівській області п. Андрейчук розпорядився повісити поруч банер з проектом пам’ятника жертвам тоталітарних режимів, то виникла стійка асоціація, що саме цей твір (дипломну роботу випускника художнього коледжу) запропоновано до спорудження.

Загалом церемонія закладення пам’ятної таблиці своїм ритуалом та антуражем до болю нагадувала «показуху» радянських часів: курсанти, почесна варта, яка дослівно вмлівала на сонці, оркестр Академії сухопутних військ ім. Гетьмана Сагайдачного, хорова капела «Трембіта», історичні реконструктори із сальвою, масовка з працівників спецслужб тощо. Якийсь відвертий несмак був у тому, як «забули» надати слово дисиденту Ігорю Калинцю чи вітали голову СБУ із уродинами, як тюремний двір устелили ковроліном «штучна трава», розставили крісла для віп-осіб, «насадили» у пластмасових вазах туй, сакур, лаврів та петуній. А після забезпечення красивої картинки для телеоператорів усю цю недоречну бутафорію повантажили в автобус і вивезли.

Під дерев’яним хрестом залишилися два однотипні вінки зі штучних квітів (один від Львівського управління СБУ, другий – особисто від Наливайченка), і великий біло-червоний букет живих квітів – від Генерального консульства Республіки Польща у Львові.

Кому потрібен був цей відвертий піар на кістках: місцевим політикам і чиновникам? Хто кому що передавав, яке майно, які акти на землі? Яким має бути ким і коли споруджений «меморіал пам’яті»? Ці запитання так і залишилися без відповіді. 

Марта Гартен.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-18 18:47 :09