вівторок, 7 квітня, 2015, 14:42 блоги Суспільство
«Політ золотої мушки»: кіно про нас самих
Катерина Гладка
Катерина Гладка

БЛОГ КАТЕРИНИ ГЛАДКОЇ

Коли іноземець запитував, мовляв, що порадите з українського кіно, то часто доводилося опускати очі і називати по черзі список режисерів епохи поетичного кіно. Іллєнко, Параджанов та інші. «А потім що, кіно не знімали?», – допитувався умовний іноземець. І ти знову опускаєш очі і згадуючи цілу низку фільмів про УПА. Останні роки стали для українського сучасного кіно новим диханням.

Мова все ще не йде про масовий широкий прокат, але є пристойний список фільмів, який не соромно порадити. Режисер Іван Кравчишин взявся за небезпечну з точку зору української культури тему – сільський колорит. Його «Політ золотої мушки» – це спроба посміятися над самими собою. Гуцульський колорит, традиція як абсурд і як анекдот, стосунки поколінь – все це про роботу Кравчишина.

«Моя кіно скоріше про Галичину і для Галичини»,– говорить режисер на закритому показі стрічки в театральному центрі «Слово і голос». В його планах розпочати презентацію фільму не зі столиці, а, навпаки, з невеличких містечок та сіл.

«Політ золотої мушки» – це історія, яка розгортається в географічному центрі Європи, який, судячи із таблички, – в гуцульському селі. В основі сюжету – весілля (як головна сільська подія) та смерть старого дідуся і що з цього, зрештою, вийшло. Всю історію розповідає маленька дівчинка, онучка дідуся. Вона через дідові настанови оповідає глядачеві свою версію карколомного весілля, де наречена намагається оженити на собі перспективного хлопця, який «університети» позакінчував, про те, як один божевільний вирішив будувати метро і як двоє вуйків закопали горілку і не могли її знайти, а також, що стало зі старим гуцулом і чому його ще довго возили селом і не могли нормально поховати.

Стрічка пронизана гумором над реальними сторінками життя українського села, над лексикою і характерами гуцулів і над безкінечним циклом життя та смерті, а також магнетичними краєвидами Карпат.


кадр з фільму

Головну роль у фільмі зіграв Олег Цьона. Актор театру Леся Курбаса, якого ми могли бачити в ролях дивакуватого Поццо у виставі «Чекаючи на Годо» за Беккетом, Лісовика в «Лісовій пісні» за Лесею Українкою та в інших постановках. У фільмі він грає батька сімейства, з якого вся комедія і розгортається.

Кіно, без сумніву, чіпляє не лише своїм наївним легким гумором, а й режисерським поглядом на гуцулів і їхнє життя. «Політ..» – це енциклопедія національних вад і достоїнств, це іронія над бюрократичною системою і над сільським устроєм, коли навіть довідка про смерть стає цілою пригодою.

Знімальна група планує проїхати десятки сіл і містечок, аби показати стрічку і почути враження людей. Також попередній показ вже відбувся в Польщі.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-13 08:59 :08