Новини » Суспільство 9 лютого, 2015, 16:57
Якби не трагічна смерть, ми б не дізналися про Ольгу Басараб і її діяльність, – історик

Практично немає сумнівів, що закатована польськими поліцаями Ольга Басараб справді була зв’язковою Української військової організації (УВО). Понад те, голова УВО Євген Коновалець мав родинні зв’язки зі сім’єю Ольги. Ймовірно, якби не трагічні і жахливі обставини смерті жінки, то світ ніколи не дізнався ані про її особистість, ані про діяльність.

Таке припущення висловила кандидат історичних наук, член товариства ім. О. Басараб Ольга Бежук в історичному тележурналі «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (щонеділі о 22:30, щочетверга о 22:00 на телеканалі ZIK).

«Із матеріалів допиту видно, що Ольга стверджувала, що не належить до жодної політичної партії і організації. Втім ми її завжди пов’язуємо із право-радикальною течією, тобто із Українською військовою організацією, – наголосила історик. – Ольга насправді була зв’язковою УВО. Вона знала Євгена Коновальця, неодноразово зустрічалася із ним у Відні. Понад те, виявляється, вони мали родинні зв’язки. Дідусь Ольги Басараб – Іван Стрільбицький – мав сина Івана, який одружився із рідною сестрою Євгена Коновальця Олімпією».

Утім документальних даних, які б свідчили про роботу Ольги в УВО, немає. Дуже мало інформації і про завдання, які вона виконувала.

«Діяльність УВО була дуже засекреченою, – пояснює Ольга Бежук. – Понад те, якби не трагічна смерть, то ми, ймовірно, взагалі б ніколи не почули про Ольгу Басараб, про її діяльність. Радше за все, в УВО були й інші жінки-зв’язкові, але, на жаль, через законспірованість організації, ми про це нічого не знаємо».

У справі смерті Ольги Басараб багато загадок. У доступі для вивчення є лише копії документів слідчої справи щодо загибелі Ольги Басараб. Оригінал знищено. Сама ж справа була закрита за відсутністю доказів про вбивство. Поляки наполягли: Ольга Басараб була шпигункою і покінчила життя самогубством, – крапка! Водночас сумнівів у тім, що жінка перед смертю зазнала нелюдських мук, нема. 

«Судове законодавство Польщі передбачало захист кожного громадянина Речі Посполитої, – говорить Ольга Бежук. – Але, що відбувалося за стінами в’язниці ніхто достеменно не знав. Саме трагічна смерть Ольги показала реальний стан справ. Вона пройшла через три надзвичайно важкі і довгі допити».

Одна зі свідків, яка була у сусідній камері, говорила, що чула страшні крики жінки. А вартовий розповідав, після допиту Ольга не могла йти самостійно – до камери її несли, замотану в мокре рядно. По суті її звинуватили не лише у шпигунстві, а й державній зраді. Документи говорили про велику розвідницьку сітку по всій Східній Галичині. Це розв’язало поліції руки. До Ольги застосували практично інквізиційні методи допиту. Її випитували, звідки вона бере кореспонденцію, з ким контактує. Ймовірно, до такого звірства поліцаїв довело те, що останніми словами, які почули від Ольги, було: «Сама потрапила в біду, а інших не видам».

До речі, за спогадами сучасників, Ольга із дитинства мала дуже замкнуту вдачу. Як писав її брат Северин Левицький, малою вона ніколи не плакала навіть після найсуворіших покарань батька, ніколи не скаржилася. З іншого боку вона була дуже доброю – вдалася в маму.

«У Ольги була дуже велика любов до ближнього, причому діяльна любов. У протоколі допиту Ольга не назвала жодного імені та прізвища, аби нікому не нашкодити. Вона все взяла на себе і несла цей хрест до кінця», – резюмувала Ольга Бежук.

Довідка

Ольгу Басараб арештували 9 лютого 1924 року у Львові в будинку на вулиці Виспянського, 34 (тепер вул. Івана Вишенського). О 6-й ранку до квартири Ольги Басараб та її подруги Стефанії Савицької навідалася поліція. Під час обшуку з шафи з-під одягу Ольги Басараб випадково випав пакунок. Жінка підняла його і притиснула до себе. Жест здався поліцейським підозрілим. У пакунку виявили розвідувальні матеріали про дислокацію військових частин всієї польської армії.

Ольгу Басараб звинуватили у шпигунстві та відправили у Львівську в’язницю на вулицю Яховича, 2, де жінка провела три дні. За польськими звітами, вже 12 лютого Ольгу знайшли повішеною на рушнику на тюремних гратах. Упродовж кількох днів поліція не повідомляла про смерть Ольги і продовжувала приймати пакунки від родичів. Версію самогубства оголосила лише через дев’ять днів.

Утім дослідження показали: останні дні життя Ольга провела, зазнаючи страшних тортур. Так, через 14 днів під тиском родини і громадськості, тіло Ольги після ексгумації і повторного огляду перепоховали. З’ясувалося, що на тілі були численні гематоми, сліди від катування струмом, у жінки були вивернуті суглоби.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-23 22:47 :16