Новини » Суспільство 16 жовтня, 2014, 10:35
У Жовкві зібрались Батрухи, представники роду з 400-літньою історією
Представники роду Батрухів з Польщі та України у Жовкві. Фото: ZIK
Представники роду Батрухів з Польщі та України у Жовкві. Фото: ZIK

Учора, 15 жовтня, у Жовкві зібрались представники роду Батрухів з Польщі та України. Роду, коріння якого сягають 400-літньої давнини, а його нащадки не бачились уже майже 70 років.

Про це інформує власний кореспондент ІА ZIK.

Цей день, знаковий для давнього роду, розпочався з презентації книги «Нарис історії роду Батрух», котра відбулась у Львові.

Далі організатори зустрічі, троє братів Батрух – Андрій, Богдан і Стефан, попрямували до Жовкви, де збиралися представники роду з України і Польщі. Давнє королівське місто не дарма було обране для родинного свята – саме на терени району переселились немало земляків з рідного с. Кінське (зараз Підкарпатське воєводство, Польща).


Отець митрат Стефан Батрух. Фото: ZIK

Захід розпочався з божественної літургії у ц. Святої Трійці (УГКЦ), яку відслужили місцевий парох о. Василь та один з братів – о. митрат Стефан з Любліна. Саме він і задав святу величності та торжественності. Слова, сказані ним під час проповіді, відгукнулися в серцях кожного з присутніх: «Як давнім та цікавим є цей храм (а йдеться про дерев’яну церкву, яка у 2013 році була внесена у перелік світової культурної спадщини ЮНЕСКО), таким же є один зі звичайних українських родів. Як ми бачимо удари історії та спогади про тоталітарне минуле на стінах святині – такі ж рани видно і на родинному дереві Батрухів. Наш рід є невід’ємним від історії України, тому його і не оминули усі трагічні її сторінки. Але він не зник, не розчинився, тому що мав гідність і національну пам’ять.»

Його слова перегукнулись зі сказаним його братом трохи раніше: «У палаці Любомирських у Львові на Ринку ми бачимо портрети представників цього роду. Чи вони заслуговували такої великої уваги? Просто їх нащадки пам’ятали про них і зберігали цю згадку. Такої ж честі достойні і наші предки і кожного з Вас також. Якщо ми будемо культивувати пам’ять про них, тоді будемо не гіршими від Любомирських».

Сама літургія, на якій були присутні більше 30 представників роду Батрухів була і звичною і незвичною водночас. Здавалося б знайомі молитви, обряд, але водночас і щось особливе. Це найбільше було помітно по реакції звичайних жовківчан, які навідались до храму у трохи нетиповий час. Вони не розуміли, з якої нагода служба, але бачили поєднаних спільним духом, піднесених і веселих учасників дійства. Цю особливість вони зрозуміли, коли слово взяв їхній парох о. Василь: «Коли я висвятився і пішов на перший прихід у с. Візенберг, то там був Батрух, коли перейшов у с. Сопошин – там також жив Батрух, тепер я у Жовкві – і тут Батрухи, якось навідався до Любліна і там нас прийняв отець Стефан Батрух. Тільки тепер я зрозумів, що то все велика родина і то все добрі люди…».

Його версія підтвердилась, коли святочна громада вийшла на подвір’я церкви. Відразу всі зібрались навколо братів, які скликали їх сюди, і почали жваву розмову, ніби давно знайомі, ніби їх не розділяють трагедії, кілометри і роки. «А то на фотографії стрийко…», «А я пам’ятаю, що у тому селі жив Батрух…» – «І я пам’ятаю, а батько у нього був…».

Розмови не вщухали і у салонах авт, якими «місцеві» Батрухи везли родину до якогось гостинного помешкання.

На все це з задоволеною посмішкою споглядав Андрій Батрух, автор «Нарису…», розмірковуючи над тим, чи то його 15-літня праця над книгою дала такі плоди, чи може, просто, сьогодні вдалося відкрити у кожного з присутніх код роду і пам’яті про предків.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-22 09:50 :52