субота, 27 вересня, 2014, 13:54 Економіка
Сьогодні набув чинності закон України про вільну економічну зону в Криму

Від 27 вересня набуває чинності закон про створення у Криму вільної економічної зони. Напередодні його текст було оприлюднено у «Голосі України».

Закон «Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні (ВЕЗ) Криму та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» був схвалений парламентом 12 серпня. Проте згодом результати голосування були скасовані, а сам законопроект переголосований із другої спроби 14 серпня, повідомляє «ВВС-Україна».

Закон передбачає встановлення у Криму вільної економічної зони на 10 років. Там діятиме особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, зокрема, щодо податкового та митного права.

Згідно із законом, на території ВЕЗ Крим не справляються загальнодержавні податки і збори.

Там може застосовуватися мультивалютний режим, за яким для оплати товарів та послуг може використовуватися як гривня, так і інші валюти. Фактично це є узаконенням переходу Криму на розрахунки у російських рублях, які здійснюються від 1 червня цього року.

Закон також регулює низку питань, пов’язаних із примусово переміщеними особами, до яких можуть належати громадяни України, які до анексії Криму Росією були зареєстровані в АРК Крим чи в місті Севастополь, але яких примусово депортували звідти, або ж якщо ці громадяни не можуть повернутися до свого житла. У такому разі громадяни України можуть претендувати на низку компенсацій.

Закон також передбачає, що у Криму буде вільна митна зона. Кордони ВЕЗ Крим співпадають із адміністративними кордонами АРК Крим.

За два тижні до остаточного схвалення законопроекту про створення ВЕЗ у Криму, Рада ЄС, реагуючи, зокрема, і на заклики України, запровадила нові обмежувальні заходи у сфері торгівлі й інвестицій у Криму та Севастополі, що передбачають заборону на нові інвестиції до Криму і Севастополя – в інфраструктуру, транспорт, телекомунікації, енергетичний сектор, у видобуток нафти, газу й мінеральних копалин. Заборонено також постачати ключове устаткування для цих галузей і надавати страхові послуги.

Пояснюючи, в чому полягає сенс створення ВЕЗ на території, яку Україна де-факто не контролює і проти якої запроваджені міжнародні санкції, розробники закону заявляли, що хочуть забезпечити легальні засади для роботи тих українських підприємств, що залишилися в Криму, або ж для тих українських підприємств, які і досі ведуть бізнес із Кримом.

«Сенс ВЕЗ у тому, що ми розуміємо, що територія зараз непідконтрольна Україні, і Росія збиратиме там податки на свою користь. Тому ми маємо якось легалізувати ситуацію, коли вони (підприємства, – ред.) тимчасово не сплачують податки. Тобто це є форма створення легальних підстав, чому українські підприємства не сплачують податки в Криму», – пояснювала «ВВС-Україна» логіку законопроекту одна із його авторів Ксенія Ляпіна.

Проте критики закону вважають дещо нелогічним декларувати режим вільної економічної зони для території, анексію якої у світі вважають незаконною, а відтак, обмежують будь-які контакти та інвестиції.

Низка оглядачів заявляли, що закон про ВЕЗ у Криму є визнанням анексії та виправданням колабораціонізму, і закликали Президента накласти вето на ухвалений парламентарями закон.

«Цей законопроект, як пишуть в Інтернеті, розірвав нам мізки. Тому що вільна економічна зона й окупована територія в принципі не стикуються. ВЕЗ у всьому світі трактується як територія вільного бізнесу, вільна для інвестицій, де з метою залучення іноземних інвестицій спрощується багато норм чинного законодавства», – заявляв голова правління «Кримського експертного центру» Андрій Клименко.

Економіст також вважає, що закон працюватиме не тільки в інтересах українських олігархів, у кого в Криму залишилися великі промислові активи, але і великих українських торговельних мереж, які так і не залишили Крим після його анексії Росією.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-01-17 21:50 :26