Новини » Світ 5 травня, 2014, 10:26
Путін – шовініст аж до мозку кісток, – The New Yorker
Володимир Путін
Володимир Путін

Джон Кессіді, американо-британський журналіст й аналітик, автор відомого бестселеру «Шахраї крапка com: Найбільша із коли-небудь проданих історій», який працює в щотижневику The New Yorker, вважає, що президент РФ – шовініст аж до мозку кісток. А це означає, що Путін і далі буде виношувати плани розширення території Росії не тільки за рахунок України, а й інших колишніх країн так званого радянського табору.

У виданні The New Yorker Джон Кессіді написав: «США уже запровадили третій рівень санкцій проти Росії, щоби змусити її перейти від слів до діла та ліквідувати штучно створену напруженість у Східній Україні. Однак до цього моменту ці заходи відчутно не вплинули на поведінку президента Путіна. І дуже сумнівно, що істотно зможуть вплинути на ситуацію». Автор вважає, що може бути три причини, чому президент РФ не побажав або не зміг вплинути на стабілізацію у Східній Україні:

  • він не повністю контролює сепаратистів на місцях;
  • він не вважає запроваджені санкції достатньо серйозним аргументом, тож розраховує на запас економічної міцності РФ;
  • він не розсудливий і не далекоглядний державний діяч, яким усі його вважали.

Проте, якщо Путін має намір приєднати Східну Україну до РФ, тоді навіщо він підписав угоду в Женеві, розмірковує Джон Кессіді. Спочатку здавалося, що в такий спосіб він хоче закріпити успіх, досягнутий приєднанням Криму. Для цього потрібно було уникнути санкцій, які вже почали негативно впливати на економіку Росії.

Однак президент Путін вирішив піти ва-банк і віддав наказ продовжити військові навчання поблизу кордону з Україною. Джон Кессіді переконаний, що у Кремлі навряд чи керуються економічними міркуваннями. На території Східної України є корисні копалини, але Росія і зараз не страждає від їхньої нестачі. Зате вона отримає регіон із напівзруйнованим промисловим сектором і населенням у 15 мільйонів осіб, яким потрібно буде забезпечити працею та соціальними благами. Чи вистарчить у Кремля економічних ресурсів? Чи є зайві кошти для облаштування й утримання нового кордону довжиною в сотні кілометрів? Окрім того, проти Росії будуть запроваджені додаткові міжнародні санкції, вона опиниться в політичній ізоляції та ще й отримає вороже налаштованого сусіда – Західну Україну, яку, не виключено, запросять вступити в НАТО.

Джон Кессіді дійшов висновку, що в оточенні президента РФ можливо страждають на шовіністичну соціопатію, оскільки не приховують своїх намірів відродити «Велику Росію». І тому на тлі російської світоглядної гігантоманії заяви міністра закордонних справ Польщі Томаша Семоняка про те, що після України Путін захоче приєднати Польщу та країни Балтії не здаються такими вже й безпідставними. Без сумніву, військове просування Росії на Захід призведе до війни та чималих людських втрат, оскільки ці країни вже є членами НАТО, але хіба алогічний кремлівський істеблішмент на це зважатиме, – риторично запитує автор статті.

На загал оціночні судження Джона Кесседі відповідають дійсності. Проте в переліку трьох причин нездійсненої соціальної стабілізації у Східній Україні, американський журналіст не взяв до уваги ще одну – особисту образу Путіна на все українське. Річ у тім, що в українському питанні Путін не один раз в халепу, внаслідок чого серед колег-кадебістів втрачав імідж фахового розвідника-аналітика. У 2004 році Путін зробив ставку на Януковича – президентські вибори виграв Ющенко; у 2010 році підтримував Тимошенко – переміг Янукович; при Януковичу вирішив приватизувати Україну, а той узяв та й утік із країни. Тому в українському питанні Путін потрапляє під вплив озлоблених емоцій, а не холодного розрахунку фахового чекіста.

У 2006 році в Росії була опублікована книга Михайла Юр’єва «Третя імперія. Росія, якою повинна бути». У цьому творі, що написаний в жанрі утопії, йде мова про те, як зміниться світ до 2054 року: після глобальних воєн на планеті будуть існувати тільки п’ять держав-цивілізацій, однією з яких буде Росія: вона поглине Європу й розкинеться на просторі між Тихим і Атлантичним океанами – від Камчатки і до Піренейського півострова.

У сюжеті книги будівництво третьої імперії Росії розпочинається з приходу до влади Володимира II Великого, прототипом якого є Володимир Путін. В інтерв’ю для сайту Slon.ru, опублікованого 25 квітня 2014 року, автор книги це підтвердив. Отож саме цей літературний персонаж – Володимир II, і закладе основи для створення нового Російського союзу, який зображено як прототип Митного союзу – головної забавки-проекту президента РФ. Очевидці розповіли, що цей твір свого часу прочитала вся адміністрація російського президента, а для самого Путіна він став настільною книгою.

Минули роки. Михайло Юр’єв припинив займатися політичною діяльністю, поринув у газовий бізнес, який цілком переніс у Сполучені Штати – створив там два потужних підприємства з виробництва етану. Автор ідеї відродження російської імперії і сьогодні тепло відгукується про президента РФ, проте свої мільйонні статки воліє тримати на території потенційного ворога Росії. Так безпечніше. Адже обіймаючи у 90-х роках минулого століття посаду заступника голови російської Думи, він достатньо добре вивчив повадки людини, яка сьогодні послуговується його ідеями великодержавної шовіністичної утопії. Сам же Юр’єв, перебуваючи в капіталістичному середовищі, зрозумів їхню практичну непридатність, навіть більше – шкідливість.

На завершення декілька цитат із розлогого інтерв’ю Михайла Юр’єва, в якому він прагматично радить керівництву Кремля, як вийти зі складної політико-економічної ситуації, а також декларує своє теперішнє ставлення до Росії:

«...я, насправді, давно їм кажу, як потрібно реагувати. Ось є такий спосіб: продай «Газпром», продай «Роснефть» тим же американцям. Заодно буде підстава з ними потоваришувати. Відразу з’ясується, що Путін – це найбільший демократ у світі, його просто неправильно розуміли. Продай – за добрі гроші, продай, поки «Газпром» і «Роснефть» іще чогось варті, вони скоро нічого не будуть коштувати»;

«...я не вважаю, що той, хто проти Путіна, – той відразу і ворог. Я сам аж ніяк не в захопленні від того, як він править країною. Цілком не в захопленні!»;

«...так, я все у нас (в Росії, – прим. ред.) ліквідував. Я патріот своєї країни, мені мила наша Росія, мені подобається тут жити, але гроші тут робити незручно. Не хочу ходити випивати з губернаторами, пішли вони до біса. В основному вони недостойні того, щоби зі мною випивати. Я не хочу посилати своїх підлеглих з відкупними конвертами до ментів, пішли вони до біса. Я не хочу ходити на стрілки з криміналом, пішли вони до біса. Я не хочу приятелювати із урядом. Я не хочу цього всього».

Підготував Ярослав Левків

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-21 06:09 :16