live
Новини » Суспільство

Львів мав теплий вечір із знаною заньківчанкою Олександрою Бонковською

Творча зустріч з народною артисткою України, Олександрою Бонковською. Фото: Роман Балук/ZIK

Вчора, 5 березня, у Львові з нагоди 55-річчя народна артистка України, провідна актриса Львівського національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької Олександра Бонковська зустрілася з поціновувачами своєї творчості.

Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.

Львівська обласна бібліотека для дітей була заповнена людьми. Публіка уважно слухала артистку, яка розповідала про театр та сім’ю. Вона пригадала казусні історії, які траплялися в театрі, і зізналася, що іноді дуже важко бути дружиною та актрисою одночасно, адже театр – це не лише робота, а й спосіб життя.

Олександра Бонковська за своє життя зіграла понад 50 ролей. Вона не лише дарувала радість своїм глядачам, а й стала мудрим наставником для багатьох молодих колег, адже викладала для студентів Львівського національного університету ім. І. Франка.

Артистка народилася у дуже творчій сім’ї. Мати – народна артистка, професійна співачка, учасниця тріо сестер Байко, батько – скрипаль.

Чоловік Олександри Бонковської митець – композитор Юрій Саєнко. Донька і син теж вирішили пов’язати своє життя із музикою.

Під час зустрічі людям було цікаво, як вживається стільки творчих людей під одним дахом. Артистка зізналася, що їй дуже легко знайти спільну мову із чоловіком щодо творчих питань, а от через буденні проблеми – хто виносить сміття чи хто миє посуд – як і у звичайних пар, виникають суперечки. Зазначимо, Олександра Бонковська разом з Юрієм Саєнком створила аудіоверсію абетки для незрячих.

Олександра Бонковська розповіла, що іноді роботу «бере» додому, бо в театрі на репетиціях їй не завжди все вдається. Однак вона не використовувала театральне вміння у житті.

«В емоційно напружених ситуаціях ти просто не встигаєш грати. Потім задумуєшся, що могла вчинити по-іншому», – розповіла актриса і додала, що професія ніколи не полишає її і постійно примушує повертатися до старих переживань.

«Матеріал для роботи артиста – це власна емоційна структура. Проживати історію свого героя ти можеш лише, якщо маєш якийсь власний емоційний досвід, до прикладу нещасне кохання. Кожного разу на сцені такі історії треба згадувати, а це дуже важко, бо потрібно щоразу навмисне розколупувати старі рани, щоб віджила стара емоція. Це не означає, що потрібно безперервно страшенно страждати. Ні! Потрібно просто відновити у собі цей емоційний процес», – розповіла Олександра Бонковська.

Однак, незважаючи на постійну пошук натхнення в емоціях, актор – це одна із найбільш залежних творчих професій.

«Професія актора – це одна із найбільш залежних творчих професій. Створюючи картину, художник працює із фарбами та полотном, і ніхто йому не вказує, як малювати. Це може бути комусь потрібним, а комусь – ні, але він своє натхнення реалізував. Актор ж залежить від репертуарної політики театру, режисера, костюмера і навіть від освітлювача», – розповіла артистка.

Своїм шанувальникам Олександра Бонковська зізналась, що дуже любить співати, однак найкомфортніше місце для співу – це сцена, оскільки там пісня звучить не від її імені, а від імені героя.

«На сцені співаю не я, а мій персонаж. Коли співаю за межами масок, то мені страшно», – зізналася артистка. Попри боязнь артистка все ж живе з піснею на устах. Її улюбленим жанром є колискова.

«Це особливий жанр, адже не кожен народ може витворити таку пісню. А у нас їх дуже багато. Можливо, саме у цьому і є мудрість українців. Можливо, саме через колискові по краплиночці у дитя вливається корінь народу. Можливо, українці, яких змалечку не залишають наодинці з технологіями, а заколисують матері піснею, саме завдяки цьому потім беззбройними ідуть на озброєного, щоб відвоювати рідну землю, бо мають великий дух. Тому я звертаюся до дівчат і жінок: співайте своїм дітям народні пісні, адже у них закодоване щось таке, що ми не можемо ще осягнути розумом», – сказала Олександра Бонковська.

Loading...