Новини » Львів 26 січня, 2014, 10:56
Домовину з тілом Романа Сеника привезли на Яворівщину. О 15.00 віче-реквієм

Сьогодні, 26 січня, вранці з Києва в село Наконечне ІІ Яворівського району Львівської області привезли тіло Романа Сеника, який помер від ран опісля протистояння силовикам на Грушевського.

Про це передає сьогодні, 26 січня, власкор IA ZIK.

Люди виходили на трасу Львів-Краковець та зі свічками в руках зустрічали померлого від страшних ран, завданих силовиками на Грушевського, свого краянина.

За словами ініціаторів акції у пам’ять Романа Сеника, на 26 січня (15:00) заплановане віче-реквієм за загиблим біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Новояворівську. А також відбудеться акція «Свічка пам’яті Романові Сенику – від земляків» – вздовж дороги Львів-Краковець.

«Усім-усім-усім (максимальний перепост і поширення), хто буде вшановувати загиблого героя, прийти зі свічками, лампадками на віче о 15:00. Буде здійснюватися і збір коштів для сім’ї загиблого. Ще не відомо, о котрій годині повезуть Романа. Хто володіє оперативною інформацією, зголошуйтеся. Геройська смерть за Україну підійшла до самих дверей наших з вами домівок», – йде мова у зверненні до краян оргкомітету зі вшанування пам’яті Романа Сеника.

Нагадаємо, що в суботу, 25 січня, страшна звістка облетіла Україну: в одній із київських лікарень помер активіст 45-річний Роман Федорович Сеник, який був тяжко поранений силовиками 22 січня на вулиці Грушевського. Разом з родиною покійного заголосила вся Яворівщина, бо Роман народився в селі Наконечному ІІ.

Незважаючи на дві операції та всі зусилля медиків Київської міської клінічної лікарні № 17, врятувати людину не вдалося. Романові снайпер прострелив легеню: він переніс декілька операцій, навіть довелося ампутувати руку.

Під час сутичок на Грушевського чоловік втратив понад 3,5 літра крові й перебував у комі. Для порятунку цього сміливого галичанина здали кров понад 350 небайдужих людей.

Разом з родиною покійного заголосила вся Яворівщина, бо Роман народився в селі Наконечному ІІ.

Людям не хотілося вірити, що цього гарного, мудрого, сміливого краянина вже немає на білому світі, що Роман вже не приїде з Турки додому на свята, не поколядує разом з друзями, не вклониться матусі Мілі, не привітається з сестрою Лесею, братом Богданом та всією великою родиною.

Однокласники згадують Романа, як доброго, щирого, порядного хлопця із чітким почуттям справедливості. Чесність і відвертість були його одними з характерних рис. Захоплювався історією рідної держави, був справжнім патріотом-українцем, добрим християнином, вірним другом.

Опісля закінчення школи в Наконечному І, вступив у технікум. І хоча згодом оселився в місті Турці, з рідною Яворівщиною стосунків не поривав, бо тут – його батьківська земля, материнська хата.

Хотів зробити Роман багато добрих справ для Вітчизни та свого народу, а сталося так, що життям заплатив за омріяну Україну – справді Соборну, Вільну, Незалежну.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-24 03:31 :56