Новини » Суспільство 10 жовтня, 2012, 10:50
Книги Антонича стали раритетом, – Ірина Старовойт

З нагоди 103-ої річниці від дня народження Богдана-Ігоря Антонича у Львові відбулася презентація книги «Вибрані твори», підготовлена київським виданням «Смолоскип». У книзі зібрано голові твори письменника, а саме: всі поезії зі збірок, вибрані поезії з-поза збірок, першу редакцію лібрето опери «Довбуш», роман «На другому березі» та більшість статей.

Про це на презентації книги повідомили літературознавець Ірина Старовойт та упорядник книги Данило Ільницький.

Варто зазначити, що книга містить цікаву передмову, яка написана як взаємне інтерв’ю-полілог за участю самого Данила Ільницького та Ірини Старовойт. В інтерв’ю-передмові автори обговорюють долю Антонича, який через раптову смерть залишився у культурі «вічно молодим» поетом.

Основну частину «Вибраних творів» склала поезія зі шести збірок поета: «Привітання життя», «Велика гармонія», «Три перстені», «Книга лева», «Зелена Євангелія» та «Ротації». Також до збірки увійшли літературознавчі статті Антонича, прижиттєві і посмертні рецензії та дослідження його творчості, листи до Антонича і спогади про нього, примітки, бібліографія та фотоматеріали.

«Антонич став певною своєрідною ланкою між літературою Cходу та Заходу. Його вважають найвидатнішим поетом Західної України після Івана Франка. Завдяки Богдану Антоничу, східноукраїнський поціновувач літератури відкриває для себе цікавий та багатий на імена та дискусії контекст західноукраїнської літератури», – розповів Данило Ільницький.

За словами упорядника видання, книги Богдана Антонича сьогодні користуються великим попитом, читачів зачаровує мова автора, глибина відчуттів, які він передає у своїх працях. Найголовнішою причиною успіху Антонича стала його українська літературна мова, яку він використовував у своїй творчості. Для нього це був справді нелегкий шлях, адже народившись на Лемківщині та навчаючись у польській гімназії, мові Антонича був притаманний своєрідний діалект. Свого часу Антонич зрозумів, щоб його твори зазвучали не лише на Західній Україні, він повинен попрацювати зі своєю ідентичністю. Першим етапом такої праці стало вивчення мови, яке згодом принесло йому славу та визнання.

«Книги Антонича стали справді раритетом. Я думаю, що для поета немає кращої візитки, ніж коли виходять його книги, коли ще не випродалося одне зібрання, уже виходить друком інше. Це свідчить насамперед про те, що творчість Богдана Ігоря Антонича користується великою популярністю серед сучасного читача», – поділилася Ірина Старовойт.

Нагадаємо, що попередня книга повного зібрання творів Антонича, яка вийшла у 2009 році, стала бестселером, адже весь тираж був розпроданий за рік. Це стало доказом того, що хороша література не помирає, вона, як добре вино, набуває своєї цінності з часом.

Данило Ільницький наголосив, що поки немає перевидання повного зібрання творів Антонича, вийшла друком книга «Вибрані твори», яка також становить велику літературну цінність.

У книзі також надруковані три листи нареченої Антонича Ольги Олійник. Уже створений справжній міфологічно-драматичний ореол навколо кохання Антонича і ще більшого драматизму додає рання смерть поета, яка стала причиною розлуки закоханих. Як зазначає упорядник книги, в такому сприйнятті цієї історії є велика нотка ідеалізму. Усі ми знаємо, що Ольга надзвичайно любила Антонича, була однією з найактивніших популяризаторів його творів, але мало хто знає, що Ольга, попри свою любов, була надзвичайно наполегливою жінкою та дуже сильно дбала про практичний бік їхніх стосунків. Та, незважаючи на її підтримку й розуміння, поет завжди відтягував дату їхнього одруження. Можливо, причиною цьому став страх творчої людини перед побутовими обставинами, або те, що найважливішою жінкою у житті Антонича все-таки була література.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-20 12:10 :31