Новини » Львів

Не хочеш віддати – заберемо!

Організація та проведення Євро-2012 в Україні було каталізатором розвитку інфраструктури міста і… численних скандалів. Частина з них пов’язані з вилученням землі та майна під будівництво стадіону, летовища, транспортних розв’язок і доріг. Скільки ж коштували земля і майно під летовищем, дорогами та стадіоном і чи залишилися задоволеними попередні власники?

Стадіон чи розсада?

Першою «земельною» проблемою, з якою зіткнулася Львівська міська рада, виявилося те, що ділянка для майбутньої євроарени на вул. Стрийській – вул. Кільцевій перебуває в користуванні ВАТ «Зеленбуд». Як заявив тодішній директор підприємства Володимир Муштук, на цій землі підприємство вирощує розсаду дерев та інших рослин для озеленення, а земля належить підприємству як правонаступнику «Львівського  ремонтно-будівельного управління зеленого будівництва». Однак у суді новоявлені власники землі так і не змогли надати документи, які це підтвердили б. Тож місту вдалося довести право власності на цю землю і надати її під будівництво стадіону. 

Простір для злету

Із розбудовою аеропорту проблем виявилося значно більше. На місці майбутньої злітної смуги було кілька гаражних і садово-городніх кооперативів.

– Ми дев’ять разів долучали земельні ділянки до аеропорту, – згадує Андрій Павлів, директор департаменту містобудування та розвитку інфраструктури Львівської міськради. – Зіткнулися з масою проблем – люди не мали належним чином оформлених документів на гаражі, але ми допомогли їм виробити всю необхідну документацію. Як наслідок, частина з них отримали інші ділянки, а дехто – фінансову компенсацію. 

Начальник юридичного управління ЛМР Гелена Пайонкевич теж запевнила, що обійшлося без судових спорів: «Щоразу нам вдавалося знаходити порозуміння. Інколи купували ділянки на заміну. Не було жодних непорозумінь, хоча це близько 200 таких випадків!»

Дорога на городі

А от головний скандал розгорівся довкола вилучення земельних ділянок під будівництво багаторівневої розв’язки на вул. Стрийській, яка мала з’єднати новий стадіон із трасою Київ – Чоп. Потенційне будівництво нової транспортної розв’язки спричинило хвилю бунтів мешканців села Зубри, на городах, яких мала постати розв’язка. Загалом викупити чи замінити ділянки мали 

57 особам. Домовились із 54-ма, а троє навідріз відмовилися продавати землю державі і вимагали рівноцінної заміни. Що, зрештою, можна зрозуміти, оскільки Кабмін оцінив 1 кв. м землі в Зубрі у 6,25 грн...

Троє селян, які сумарно володіли 6 га землі, на котрих запланували майбутню транспортну розв’язку, заручившись підтримкою юриста Андрія Петришина, оголосили війну Львівській облдержадмістрації. Звернення до обласних депутатів, мітинги і частково брак грошей на будівництво об’єктів до чемпіонату справді дали свій результат. У ЛОДА офіційно відмовилися від будівництва розв’язки загальною вартістю майже 200 млн грн і скерували справу про примусовий викуп землі до суду. Мовляв, наразі обійдеться і так, а до Зимової олімпіади 2022 року, на яку планує претендувати Україна, ще встигнуть вилучити. 

– 30 липня суд відхилив позов Львівської ОДА про примусовий викуп цих ділянок. Наразі ніхто з ЛОДА апеляції не подавав. Усе спокійно. Земля стоїть. Зараз у власників є певні труднощі, тому вони її не використовують. Але це приватна власність, тож хочуть – обробляють, а хочуть – ні, – резюмує Андрій Петришин.

Підприємців посунули, селян – зась!

Схожі проблеми передбачають в іншому кінці села Зубра – на місці проектованої вул. Вернадського, яка проходить через землі запасу села. Цю дорогу теж мали збудувати до початку футбольного чемпіонату. Вона мала з’єднувати Сихів і вул. Стрийську. Дорогу запроектували і навіть частину збудували – від вул. Стрийської до межі міста. Потім закінчилися гроші, а разом із ними й подальші переговори із Зубрівською сільською радою про вилучення земель під дорогу. 

– Там заплановано дві полоси в один бік, дві в інший і ще дві полоси під трамвайну колію, – каже Степан Гій, голова Зубрівської сільської ради. – Якщо залишиться такий проект, то ми селян майже не зачепимо, а якщо зробити так, як хочуть у місті – по три полоси для автомобілів, то доведеться залізти на людські городи та присадибні ділянки вздовж усієї дороги. 

За його словами, потрібно вилучати 10 га землі. Частина – це землі запасу, проте є одна садиба з будинком, яка потрапляє «під дорогу», і дві ділянки для ведення особистого селянського господарства. «До Євро ще якась робота велась, а потім виявилося, що грошей не дали, – і це питання затихло», – пояснив Степан Гій. 

А от Андрій Павлів запевняє, що вулицю Вернадського було заплановано ще у 1970-х роках, тобто у попередньому генеральному плані міста. Тому ці землі не можна було розпайовувати, а тим паче давати дозвіл на проектування і будівництво, як це зробила сільська рада. Тож на Вернадського проблеми лише починаються. Натомість з іншою дорогою, яку теж планували, але так і не збудували до футбольного чемпіонату, проблем немає. Ідеться про вул. Ряшівську.

– На вул. Ряшівській було часткове землеволодіння. Там працювала заправка і автомийка. З власниками обох об’єктів уже погодили надання іншої ділянки, – запевняє Павлів. 

Але коли міська влада повернеться до будівництва обох доріг і вирішення питання вилучення земель у Зубрі, в Ратуші не сказали. Врешті, коштів на це у бюджеті міста однаково наразі немає. 

Шлях для трамвая

Натомість у міській скарбниці передбачили гроші для викупу будинку на вул. Шевченка, 1. У мерії вирішили, що тут необхідно збудувати транспортну розв’язку, яка розвантажить вулиці Шевченка та Городоцьку. Дорога мала б пролягти між військовою частиною та Львівським драматичним театром ім. Ле­-

сі Українки (колишній театр ПрикВО). Однак на заваді планам будівельників став двоповерховий будинок, що належав ТзОВ «Бескид», який потрібно було знести. 

– Спочатку власник хотів отримати земельну ділянку, щоби збудувати там адекватну заміну цьому приміщенню, – розповідає начальник юридичного управління ЛМР. – Однак від усіх запропонованих варіантів він відмовився. Тоді ми подали до суду про примусовий викуп приміщення. Щоправда, зважаючи на те, що власник не допустив його оглянути, ми зазначили в позові ціну за даними попередньої інвентаризації в БТІ, а це трохи більше 300 тис. грн. Ми свідомі того, що це не є ринкова вартість приміщення і не компенсує витрати, тому й ініціювали проведення судової будівельної експертизи. Вона вже визначила ціну – 1,680 млн грн. Цю суму ми заклали для викупу у бюджет і чекаємо рішення суду. 

 Інтереси власника будинку представляє той самий Андрій Петришин, юрист, який уже виграв суд із земельними ділянками в Зубрі. Як і попереднього разу, він пропонує не викупляти будинок, а замінити його на рівноцінне приміщення. 

– Не можна міняти будинок на земельну ділянку. Якщо будинок – то на будинок. Міська рада хоче ввести нас в оману, – пояснює він, аби ми потім ще років п’ять думали, що з цим робити. Це те саме, що у вас є хата, а вам платять за неї цукром, тому що іншій стороні це вигідно. 1,7 млн грн – не та сума, якої вартує така площа! 

Мовляв, нехай гроші залишаться у бюджеті міста, а у фонді майна громади можна знайти адекватне приміщення на заміну. При цьому юрист запевняє, що це можуть бути квартири чи інші приміщення з рівнозначною площею.

Олімпіада не за горами!

Наразі у Львові стихло будівництво. Міська й обласна влада «розгрібає» минулі проекти і думає, де знайти гроші, щоби розрахуватися з боргами. Про перспективу проведення в Україні Зимової олімпіади 2022 року наразі не згадують, тож про майбутні інфраструктурні проекти та місце під них поки що не йдеться. 

– До Олімпіади 2022 року в місті має бути кілька об’єктів, але ми зможемо говорити про це лише тоді, коли на державному рівні приймуть відповідну програму підготовки. Попередньо в розмовах планували, що всі стаціонарні об’єкти, пов’язані з санними й ігровими видами спорту, будуватимуть у місті Львові, а гірськолижні – на базі Тисовця, – каже Андрій Павлів. – Як показує досвід, вилучення земель – невдячна справа, тому плануємо пропонувати території земель військових – комплекс СКА та землі, які є в міській власності. Зокрема Чатові скелі, де можлива санна траса, також територію довкола стадіону. Можливі ще ділянки на Сихові та в районі проспекту Чорновола.

Ірина Залецька
газета ZIK №38 (27 вересня 2012р.)

Довідка

Ціни на вилучені 
до Євро-2012 землю 
та майно: 
– під будівництво електропідстанції «Солонка» вилучено 17 ділянок загальною площею 1,4 га; із них 15 викупили за 0,5 млн грн, а дві замінили на рівноцінні;
– під будівництво дорожньої розв’язки викупили 21 ділянку площею 2,7 га за 0,8 млн грн.; 
– для продовження злітно-посадкової смуги викупили 17,2 га на території Сокільницької сільської ради за 5 млн грн;
– для будівництва зовнішніх інженерних мереж на території Городоцького та Пусто­митівського районів викупили 31,3 га за 1,9 млн грн;
– для розбудови львівського аеропорту викупили бокси чотирьох гаражних кооперативів і майно трьох підприємств на загальну суму 32 млн грн.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...