Новини » Політика

Михальчишин: Сильні духом переможуть сильних капіталом

Узгоджений кандидат від опозиційних сил ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» по виборчому округу № 118 Юрій Михальчишин переконаний, що сильні духом можуть перемогти сильних капіталом. Про це він розповів в інтерв’ю, говорячи про свої найперші кроки після його обрання до вищого законодавчого органу країни.

– Ви йдете до Верховної Ради, будучи депутатом Львівської міської ради. Скажіть, чи маєте вже напрацьовані конкретні законопроекти, які готові до розгляду у новому парламенті?

– В першу чергу необхідно реалізувати ті законопроекти, які я вже розробив як кандидат в депутати. В другу чергу – почати розв’язання наболілих проблем мого округу, на що потрібне відповідне фінансування з державного бюджету, яке роками затримувалося через відсутність ефективного лобіювання інтересів Львівщини на рівні Верховної Ради. І в третю чергу – хотілося б узятися до системної роботи щодо реалізації наших програмних засад.

Щодо законопроектів, то справді я вже маю певні напрацювання. Зокрема, особисто розробив законопроект про народний контроль як нову форму прямого народовладдя в Україні. Цей законопроект передбачає утворення при місцевих радах комітетів народного контролю, які будуть обиратися шляхом прямого, рівного, таємного голосування.

Другий законопроект стосується надання статусу держслужбовців медичним, педагогічним та науково-педагогічним працівникам. Він дозволить підняти рівень соціальної захищеності цих категорій українців та підняти рівень престижності цих професій, які наразі, на жаль, є надзвичайно дискредитовані.

Також розроблений законопроект про скасування податку на додану вартість на житлово-комунальні послуги у вигляді запровадження змін до Податкового кодексу. В результаті ухвалення цей законопроект унеможливить стягнення ПДВ за послуги з водопостачання та водовідведення, газопостачання, електропостачання, а це означає, що українці платитимуть на 20% менше за комунальні послуги та квартплату.

Ми розуміємо, що в теперішніх умовах економічної ситуації в Україні ПДВ є повністю криміналізованим та корумпованим податком, який не має жодного підґрунтя. Ці законопроекти вже є розроблені, мають належне правове обґрунтування та готові до подання у Верховну Раду.

– У якому комітеті Верховної Ради в разі перемоги на виборах Ви хотіли б працювати?

– Якщо говорити про ту ділянку роботи в українському парламенті, де можна реалізувати мої уміння та навички, то це робота у парламентському Комітеті з боротьби з організованою злочинністю та координація роботи правоохоронних органів. Ми всі знаємо, що в Україні є системні проблеми із захистом прав та свобод людини. Чудово знаємо, що звичайні громадяни бояться міліції більше, ніж криміналітету. Цю ситуацію треба терміново виправляти і почати варто з реформ правоохоронних органів, ліквідації спецпідрозділів, які замість того, щоб боротися зі злочинністю, придушують акції громадянської непокори та протестів.

– Чомусь так склалося, що за двадцять років Львівщина ніколи не мала лобіювання у Верховній Раді. Які Ви бачите можливості організації роботи депутатів від Львівщини, щоби лобіювати розв’язання проблем регіону?

– За приблизними підрахунками, кількість депутатів, що представлятимуть нашу область у парламенті, може потенційно становити від 30 до 40 осіб. Гадаю, що оскільки Львівщина може мати кілька десятків депутатів, то спільна платформа для їх об’єднання може бути одна – це прискорене фінансування вже у наступному державному бюджеті 2013 року пріоритетних потреб Львівщини – це створення робочих місць, капітальне вкладення в інфраструктуру, це, врешті, розв’язання болючих проблем Львова та області у сфері ремонтного покриття. Однак свою роль повинен відіграти і суб’єктивний фактор, повинна віднайтись людина, яка стане центром тяжіння, довкола якого сконцентруються всі депутати-львів’яни незалежно від їхньої партійної приналежності.

– Що найперше треба змінити в організації роботи Верховної Ради, щоб вона нарешті в оновленому складі нормально запрацювала?

– У цьому контексті слід говорити про перспективу та перші тижні парламентської роботи. Якщо говорити про перспективу, то у нас в арсеналі є законопроект про зняття депутатської недоторканості чи про запровадження кримінальної відповідальності за голосування депутатів чужими картками, а також процедура відкликання депутата громадянами у разі зміни політичної орієнтації. Але у найближчі тижні парламентської роботи, поки формуватиметься парламентська більшість та обиратиметься керівництво Верховної Ради, ми повинні висунути дієву та авторитетну кандидатуру на посаду спікера парламенту, а такою кандидатурою може бути Олег Тягнибок, але для нас це не є пріоритетом, адже у тих умовах, які можуть скластися у парламенті, ми цілком здатні досягнути компромісу з іншими партіями.

– Усім відомі Ваші напружені стосунки з регіоналом, співавтором скандального мовного закону Вадимом Колесніченком.

– Безумовно у ситуації, яка слалася у моїх взаєминах з Вадимом Колесніченком (це, нагадаю, три спроби притягнути мене до кримінальної відповідальності лише за минулий 2011 рік), можна говорити про те, що у мене накопичився певний запас негативних емоцій стосовно цього одіозного політика. Вадим Колесніченко представляє вкрай реакційне, агресивне крило Партії регіонів, він зараз виступає на вістрі всіх процесів русифікації в Україні і є фактично спікером фундаменталістського проросійського крила Партії регіонів. Багато галичан очікують, що фракція Всеукраїнського об’єднання «Свобода» у Верховній Раді повинна стати таким криголамом, який зуміє дати адекватну відповідь на цей постійний вал антиукраїнських сил. Я впевнений, що велика частина виборців хочуть протиставити його енергії, його агресивності, його послідовності у відстоюванні своїх антиукраїнських поглядів, якусь альтернативну силу, що здатна буде з неменшою енергією, послідовністю та натиском захищати все українське. Я розумію, що зійшовшись у парламенті, ми не зможемо оминути один одного стороною, але й кидатися на нього з кулаками не буду – це для нього надто багато честі.

Розумію, що галичанам потрібна конструктивна, ефективна і, головне, результативна парламентська робота, тому замість видовищних шоу та ефектних двобоїв з Колесніченком я би обирав цивілізовані інтелектуальні дуелі.

– Багато кандидатів забувають свої округи після виборів. Де гарантія, що Ви не забудете про своїх виборців після перемоги?

– Щодо львівської частини мого округу, то гадаю львів’яни, які проживають у Личаківському чи Шевченківському районі не можуть поскаржитись на те, що я зустрічаюсь з ними лише перед виборами. Відповідно і досвід роботи у міській раді, і звіт за свою роботу підтверджує, що львів’яни не просто прагнуть спілкування, але потребують сталого постійного зв’язку із своїм представником у органі місцевого самоврядування та вищому законодавчому органі. Тому оптимальною формою такої роботи є щомісячна присутність в окрузі і звіти не за рік роботи, а за кожне півріччя.

Щодо Пустомитівської частини округу, то виходячи вже з того, як пройшли мої перші зустрічі в цьому районі, то можу сказати, що там існує певний вакуум реальної комунікації між громадою і владою, який треба ефективно заповнити. Люди відчувають усю непотрібність, незахищеність та покинутість попри те, що живуть неподалік Львова. Вони не те, що не бачили своїх депутатів, які представляють їхні інтереси у вищому законодавчому органі, вони навіть не можуть пригадати, як їх звали. Тут треба докласти усіх зусиль, щоб виправити це – особистим прикладом ефективнішого підходу роботи на виборчому окрузі уже у статусі депутата.

– Вам дістався не простий округ, адже Вашим головним опонентом є місцевий міліонер, який вже тривалий час працював на цьому окрузі.

– Насамперед мушу сказати, що з обуренням сприймаю думку про можливість приватизації виборчого округу через масову благодійність. Хотів би зауважити, що не відчував жодного остраху чи перестороги перед тим, як вступити у цю боротьбу, адже моїм суперником буде не Ніколо Макіавеллі і не Жан-Жак Руссо, а типовий представник пострадянської дрібної олігархії, який хоче використати шанс потрапити до парламенту для того, щоб трансформуватися у повноцінного та повномасштабного олігарха.

Я сприйняв пропозицію балотуватися за 118 виборчим округом надзвичайно спокійно. Перед тим гіпотетично оцінюючи можливість балотуватися до парламенту за будь-яким із округів, я свідомо прагнув зійтись у двобої не тільки із сильним суперником, а з найбільш типовим представником грошовитої «аристократії», яка не просто бачить себе володарями життя в Україні, а яка впевнена, що за гроші все купується та продається. Хочеться своїм досвідом, а не на словах, спростувати тезу, що зараз можна купити все: починаючи від виборця – і закінчуючи новою моделлю елітної машини.

Річ у тім, що у тих умовах, у яких ми опинилися, коли підтримка галичан об’єднаних сил опозиції стрімко зростає кожного дня, розумію, що на цій лінії фронту моє місце – на передовій. Усвідомлюю, що мені дістався один із найскладніших округів, і я повинен зробити все від мене залежне, щоб максимально ефективно виконати покладене на мене завдання. Гадаю, це підтвердить тезу, що сильні духом в Україні переможуть сильних капіталом.

Розмовляв Тарас Косівський

PR

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...