Новини » Спорт 4 червня, 2012, 14:11
Сьогодні виповнюється три роки з дня смерті легенди «Карпат» Лева Броварського

Три роки тому, 4-го червня 2009 року, перестало битися серце Левка Броварського, одного з найкращих гравців в історії «Карпат», рекордсмена клубу за кількістю матчів зіграних у зелено-білих строях.

Все минає – пам’ять зберігаймо. Тож нині є нагода схилити свої голови над могилою неперевершеного героя львівських «Карпат» – Лева Броварського, який три роки тому, після тяжкої хвороби, спочив у Бозі.

Футболом Броварський почав займатися у рідному, дрогобицькому клубі «Нафтовик». 1967 року Левко потрапив на «олівець» тренера Ернеста Юста, наставника карпатівських резервістів, і одразу був зарахований до складу головної команди, де виступали такі футболісти, що визначали стиль її гри. Це – Володимир Данилюк, Валерій Сиров, Геннадій Лихачов, Ростислав Поточняк, Янош Габовда, Юрій Басалик, Петро Данильчук. Невдовзі до цього списку додався і Левко Броварський. У його кар’єрі було чимало знаменних подій. Зокрема, московська кубкова вікторія 1969 року.

«Коли ми вийшли на поле в Лужниках і побачили, що діється на трибунах, то на очі навернулись сльози. А далі була солідна гра», – згадував той щасливий фінальний матч Лев Рудольфович.

Лев Броварський був наймолодшим серед тих, хто в 1969 році виграв Кубок СРСР, а рік по тому виборов путівку в елітний дивізіон радянського футболу. А в 1979 році вже він був найстаршим у складі «Карпат», коли «зелено-білі» грали в півфіналі Кубка країни і вдруге виграли Першу союзну лігу. В його активі є й ігри у складі молодіжної та національної збірних СРСР.

Ім’я Лева Броварського добре пам’ятають не лише шанувальники футболу Львівщини, а й всієї України та колишнього СРСР. Адже спостерігаючи за грою «Карпат», неможливо було не помітити елегантні дії 6-го номера «зелено-білих», якого на зеленому полі серед решти учасників футбольного дійства завжди виділяли вишукана техніка роботи з м’ячем, тонке розуміння самої суті гри і вміння одним дотепним пасом максимально загострити ситуацію біля воріт суперника, майстерне виконання стандартів та потужний удар з обох ніг. Лев Броварський був справжнім лідером команди, причому не лише на футбольному полі, а й за його межами. Немов старший брат, опікувався він молодими гравцями «Карпат». І значною мірою саме завдяки йому розкрилися такі зірки українського футболу, як Андрій Баль, Олег Родін, Анатолій Саулевич, Ярослав Думанський, Юрій Суслопаров...

А ще Лев Броварський є чи не найкращим прикладом вірності рідній команді. Вперше одягнувши зелено-білу футболку «Карпат» у 19-річному віці (8-го квітня 1968 року), він захищав честь нашої команди до самого завершення своєї професійної кар’єри гравця. Його не раз кликали до себе і київське «Динамо», і донецький «Шахтар», і чи не всі клуби Москви, але футболіст, який присвятив себе галицькому краю, чемно відмовлявся від пропозицій, які не одному могли закрутити голову. За патріотизм його любили й поважали не тільки львів’яни, але й суперники. Ця риса повинна вважатись найбільшим визнанням для кожного спортсмена.

За роки чинної кар’єри Лев Броварський став символом «зелено-білих». Його ім’я вписано золотими літерами в історію «Карпат». У ювілейний день шістдесятиліття йому вручено багато подарунків. Проте найціннішим для Лева Рудольфовича виявилось рішення керівництва клубу «Карпати», які навічно «закріпили» за ним 6-ий номер і подарували ювіляру зелену футболку з магічною шісткою.

Велику справу на користь популяризації футболу Лев Броварський зробив на самбірській землі, де по завершенні виступів за «Карпати» успішно поєднував функції гравця і тренера місцевого «Спартака».

Чималих успіхів Лев Рудольфович досягнув і на тренерській стежці. По завершенні ігрової кар’єри він займався тренерською діяльністю у Львівському училищі фізичної культури. Серед його учнів вихований ним у цьому навчальному закладі знаменитий Олег Лужний та ще ціла низка відомих футболістів. Працював Лев Броварський і в тренерському штабі збірної Камеруна, коли вона сенсаційно вийшла у чвертьфінал Чемпіонату світу 1990 року. І найважливіше Лев Рудольфович, у найвідповідальніші моменти, тричі керував дорогою його серцю командою «Карпати» (Львів). Зокрема, саме він тренував «зелено-білих», коли вони брали участь в Кубку УЄФА у 1999 році. А з 2004 року очолював регіональний Центр розвитку дитячо-юнацького футболу при Федерації футболу України.

Напевно Лев Рудольфович ще чимало користі приніс би українському футболу. Але багато разів обігруючи на футбольному полі іменитих суперників, він виявився безсилим у боротьбі проти важкої хвороби. Серце Лева Рудольфовича Броварського зупинилося навіки 4-го червня 2009 року. На вічний спочинок його тіло поховано на Личаківському цвинтарі поряд з дружиною Людмилою.

Намучився Лев Рудольфович на білому світі не мало. А все задля добра львівського футболу. Тож наша шана герою за все те, що він залишив по собі не тільки словом, але й ділом. Приємно, що карпатівці спільно з ЛУФК щорічно проводять пам’ятний турнір імені Лева Броварського.

Не забуло про легендарну постать львівського футболу й місто Лева. Депутати напередодні Євро-2012 ухвалили рішення, щодо надання одній із вулиць, що вестиме до стадіону «Львів Арена» імені Лева Броварського.

Довідка

БРОВАРСЬКИЙ Лев Рудольфович

(30.11.1948 – 04.06.2009)

• Народився 30 листопада 1948 року у м. Дрогобич Львівської області.

• Амплуа – півзахисник. Рекордсмен в історії ФК «Карпати» за кількістю зіграних ігор у чемпіонатах країни (1968 – 80 рр., 412 матчів, 47 голів). У складі «Карпат» дебютував 8 квітня 1968 р. у матчі проти калінінградської «Балтики». Майстер спорту СРСР – 1968 р. Володар Кубка СРСР 1969 р. Переможець чемпіонату СРСР серед команд першої ліги 1970 і 1979 рр. Виступав також за команди: «Нафтовик» (Дрогобич,1966-67 рр.), «Спартак» (Самбір, 1981 р.).

• Зіграв один матч в складі збірної СРСР (1971 р. проти збірної Болгарії).

• Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури. По завершенні кар’єри гравця розпочалась тренерська біографія Лева Броварського. Лев Рудольфович працював з командою «Спартак» (Самбір), був тренером у Львівському спортінтернаті (1985 – 1988, 1992 – 1996 рр.). У 1989 – 1990 роках Броварський працював у Камеруні – тренував юнацькі та молодіжні збірні команди. У 1996 – 1997 роках очолював дрогобицьку «Галичину», яка змагалась у другій лізі. Влітку 1999 року Лев Рудольфович дебютував в ролі головного тренера «Карпат», де працював з перервами до вересня 2002 року.

• Під час Гала-вистави «Людина футболу Львівщини – 2000» визнаний кращим футболістом в історії львівського футболу.

• Заслужений тренер України з 16 листопада 2001 р. (за підготовку капітана національної збірної України О.Лужного).

• З 2004 р. – головний тренер міжобласного регіонального центру розвитку дитячо-юнацького футболу.

• За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, підготовку спортсменів міжнародного класу, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя від дня народження нагороджений Президентом України орденом «За заслуги» III ступеня. Також нагороджений «Почесною грамотою» Кабінету Міністрів України, медаллю Федерації футболу України «За заслуги».

• Помер Лев Рудольфович 4 червня 2009 року у м. Львові, похований на Личаківському цвинтарі поряд з своєю дружиною Людмилою.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-20 11:37 :07