Новини » Газета ZIK 22 березня, 2012, 17:19
У Львові повернули стару схему

Крах транспортної реформи – 60% маршрутів нової транспортної мережі повернулися до попереднього вигляду

Коли у січні після запровадження нової транспортної мережі в мерію почали надходити перші скарги невдоволених львів’ян, Андрій Білоус, заступник начальника міського управління транспорту, заявляв, що повернення до старої схеми неможливе. Адже якщо відбудеться корегування більш ніж на 20%, то це повністю нівелює ефект від її впровадження. На сьогодні корегування відбулося на 60% – а в мерії тепер кажуть, що це закономірний розвиток.

Міські депутати натомість заявляють, мовляв, нову транспортну схему запроваджували суто для відмивання грошей через іноземні фірми.

Нове – добре забуте старе

ZIK порівняв, як їздили автобуси до запровадження транспортної реформи і після її корегування. Ми виявили, що 30 маршрутів по-новому проїздили менше трьох місяців – і повернулися на звичні вулиці. Ще десяток і так частково дублювали старі маршрути. Суттєва зміна відбулася хіба в тому, що до 1 січня у Львові був 71 маршрут, тепер – 54. До речі, відкориговану схему ще не затвердили остаточно. Тож цілком ймовірно, що ближче до моменту остаточного затвердження подібностей може виявитися ще більше.

В управлінні транспорту, проте, мережею задоволені і стверджують, що її корегування цілком закономірне й логічне. Мовляв, аналізували скарги та запити львів’ян і максимально їм слідували. 

– Побудувати будинок на голому місці значно прос­тіше, ніж перебудовувати старий, – пояснює Андрій Білоус. – Насправді якби не нова схема, то не було б притоку такої кількості великих автобусів. Зараз ми маємо на лініях щодня 15-20% великих автобусів. 

Андрій Білоус тішиться, що кількість скарг, які надходять до управління, зменшилася. Тому вважає, що ситуація налагодилась і більшість людей уже сформували для себе способи пересування. Однак дати, коли транспортна схема стане остаточною, назвати не зміг. 

– Потрібно розуміти, що зараз пасажиропотоки все ще змінюються, – пояснює він, – оскільки триває комплектація хордових маршрутів великими автобусами. Відповідно, ми не застраховані від того, що деякі маршрути знову корегуватимуть.

Ще одна цитата від Андрія Білоуса викликає щонайменше подив. Він сказав таке: 

«Є вулиці, де великі автобуси фізично не можуть проїхати, тому відбувається корегування маршрутів». Виникає логічне питання – а раніше в управлінні не знали про існування вузьких вулиць міста?

До речі, у своїх рекомендаціях компанія Louis Berger, яка, власне, розробляла маршрутну мережу, чітко вказувала, що хордові маршрути повинні обслуговувати мікроавтобуси й автобуси середньої місткості.

Хтось «миє» гроші?

Депутати міської ради, які ще в січні активно відстоювали права своїх виборців і вимагали повернути то той, то інший маршрут, також помітили, що все повертається до старої схеми. Тепер вони вже не виштовхують чиновників із сесійної зали, а розшукують тих, хто «відмив» гроші на міському транспорті.

– Зараз ми шукаємо, скі­льки заплатили компанії Louis Berger за розробку нової маршрутної мережі та як ці гроші витрачали, – каже Іван Гринда, голова постійної депутатської комісії інженерного господарства, транспорту та зв’язку. – У нас є підозра, що там пішло велике «відмивання» грошей через іноземні фірми. За таких умов практично неможливо перевірити, як витрачають кошти, адже фірми працюють згідно з нормами європейського законодавства, а не українського. Вперше таку схему застосували з ALPINE Bau GmbH, яка проектувала стадіон. Місто досі винне цій фірмі 100 млн грн. А тепер хочуть те саме провернути з електронним квитком і латвійською фірмою Rigas karte.

У своєму запиті до компанії Louis Berger депутати запитали компанію, хто ще, крім неї, був причетний до розробки нової маршрутної мережі, про умови проекту та кошти, які компанія за неї отримала. 

Адріана Добреа, регіональний менеджер компанії Louis Berger у країнах СНГ та Грузії, лаконічно відповіла: «Згідно з контрактом, укладеним між компанією та Львівською міською радою, розголошувати такі дані може лише безпосередній бенефіціар (одержувач визначених вигод, що виникають у результаті реалізації проекту. – ZIK)». І порадила звернутися до Львівської міської ради. Тож депутатам доведеться шукати винного в «хаосі на вулицях міста» у стінах Ратуші. Поки що не знайшли. 

Схема наша – реалізація ваша

Роман Кіндер, представник компанії Louis Berger і кординатор проекту розвит­ку громадського транспорту у Львові, оцінювати його впровадження та часткове повернення до старої схеми маршрутів відмовився. 

– Під час розробки концепції фахівці компанії враховували всі зауваження й побажання органів місцевого самоврядування, перевізників та інших дотичних структур, – каже він. – У наші обов’язки не входило впровадження транспортної мережі – ми не маємо таких повноважень. Виконавчі органи міськради могли залучити компанії до технагляду за впровадженням проекту. Але такої ініціативи з їхнього боку не було, тож ми завершили проект 30 червня 2011 року.

При цьому додав, що всі розробки компанії мали рекомендаційний характер. Louis Berger дослідив і створив базу, яку можна було використовувати і поступово впроваджувати. Адже транспортна реформа – це комплексний процес, який не обмежується лише маршрутною мережею. Сюди входить і система конт­ролю GPS, автоматизований конт­роль руху транспорту на вулицях, система єдиного електронного квитка, який передбачає безкоштовні пересадки…

Однак усе-таки один недолік, який суттєво вплинув на якість впровадження транс­портної реформи, Роман Кіндер назвав.

– Транспортна реформа потребує значних фінансових вливань і в «Львів­електротранс», і в дорожню інфраструктуру. У наших розрахунках, наприклад, планувалось, що Львів матиме 60 нових тролейбусів та 90 великих муніципальних автобусів. На жаль, поки що зробити цього не вдалося, – резюмує Роман Кіндер. 

Камізельки як відволікаючий фактор 

З огляду на те, що нових машин знайти не вдалося, у мерії вирішили хоча б водіїв одягнути в нову форму. До речі, це вже було – таке «нововведення» намагалися впровадити ще 2009 року, коли Роман Лобода, тоді керівник Асоціації «Львівський пасажирський транс­порт», оголосив конкурс на пошиття єдиної форми для водіїв. 

Ще одне суттєве покращення, яке мають намір втілити, – всі низькопідлогові автобуси перефарбують, виконавши зовнішнє оформлення в єдиному стилі. Про це теж говорили не один рік. Також в управлінні беруться за формування чітких графіків руху автобусів та їх розміщення на зупинках. Хоча дотримання графіків та інтервалів руху було однією з умов, які ставили перед перевізниками, – за недотримання цих вимог управління транспорту мало намір карати й розривати угоди. 

Натомість головні проб­леми, на необхідності розв’язання яких наголошувала і компанія Louis Berger, досі не вирішено. Мерія не має достатньої кількості власних муніципальних автобусів і рухомого електротранспорту. Ринок пасажироперевезень у Львові надалі обслуговують фірми-перевізники, які не мають власних машин, тому здебільшого орендують автобуси з водіями. Відсутня система контролю руху громадського транс­порту через GPS. Немає системи розрахунку й обліку пасажирів через єдиний електронний квиток… То чи була реформа? 

Ірина Залецька
газета ZIK №11 (22 березня 2012р.)

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-18 22:47 :41