Новини » Газета ZIK

І Євро-2012 нам не допоможе

У Львівщину, стверджують експерти, вкладатимуть усе менше грошей

Львівщина посідає лише восьме місце в рейтингу регіонів України з найбільшим обсягом інвестицій. Такий факт із сумом констатує влада області. Причина всьому – економічна непривабливість території. Та якщо в підприємства Львова іноземці вкладають бодай якісь гроші, то в районах із цим вкрай складно. ZIK з’ясував, хто, скільки та у що вкладає на Львівщині.

Куди пішли мільйони

За даними управління статистики у Львівській області, за 20 років незалежності України в економіку Львівщини вклали 1358,2 млн доларів, з яких 2011-го – 146,4 млн. Львів отримує майже 55% усіх інвестицій області. «Інвестори прагнуть якомога швидше відробити вкладені гроші, тому й вкладають їх переважно в торгівлю та готельний бізнес, які сконцентровані у великих містах. Довготермінові вкладення у промисловість, сільське господарство їх мало цікавлять», – переконує голова бюджетної комісії Львівської облради Ярослав Качмарик. За його словами, винні в цьому українські чиновники – мовляв, не створили належних умов. 

Вкладаючи гроші в бізнес у Львові, іноземні інвестори обирають такий вид діяльності, щоб у разі невдачі втратити якомога менше. Нині майже 60% іноземних коштів зосереджено у сфері фінансів – це банківська, кредитна та страхова системи. Ці гроші надійшли в основному з чотирьох країн – Польщі, Австрії, Кіпру та США. Серед підприємств, яким поталанило отримати від них більше мільйона доларів, – «Кредобанк» (Польща), «Фольксбанк» (Австрія), «Прімоколект. Центр грошових вимог» (Кіпр), Фінансово-промислова група (Канада), «Лаймлайт Нетворкс Юкрейн» (США), «Страхова компанія “Граве-Україна”» (Австрія).

Якщо у столицю Галичини інвестують хоч і не багато, проте часто, то в області ситуація вкрай невтішна. Упродовж 2011 року реалізували лише кілька інвестиційних проектів. Серед таких – «Леоні Ваерігн Систем УА Гмбх» (Німеччина), що виробляє кабельні мережі; «Галичина» (Данія), яка займається вирощуванням худоби; «ОДВ-Електрик» (Німеччина), де виготовляють електротехніку; будівництво шахти в селі Любеля та заводу абразивних матеріалів «Слінгспор» (Німеччина), завод сухих будівельник матеріалів «Хенкель», що біля Миколаєва, комплекс логістичних об’єктів у прикордонному Мостиському районі. А також інвестували в інфраструктурні об’єкти до Євро-2012.

Так, торгівля в регіоні слабо розвинена, транспорт і зв’язок вкладники взагалі майже не підтримували, а в банківському секторі залишилося практично стільки ж, скільки й у промисловості. «Іноземці не зацікавлені вести справи в країні, де на відкриття власного бізнесу може піти кілька місяців. За кордоном це день-два, та й із перевіркою приходять раз на кілька років», – пояснює професор, директор Інституту економіки та менеджменту НУ «Львівська політехніка» Олег Кузьмін. 

Місто жирує, область виживає

Поки в мерії тішаться – мовляв, кількість інвестицій у Львів невпинно зростає та зростатиме, в облдерж­адміністрації готуються до кардинальних змін. «Усе зміниться після Євро-2012. Державні інвестиції ми тепер невідомо коли отримаємо, а щоби мати іноземні, потрібно важко працювати. Нам треба “відбілювати” себе перед світовою громадськістю, адже наші європейські партнери вже відчули, що таке українська корупція», – пояснює Валерій П’ятак.

Так вважає і заступник голови Львівської облради професор Олег Кузьмін: «Ніхто не хоче вкладати грошей в економіку нестабільної держави, в якій на законодавчому рівні не прописано норм про інвестиційний захист. Я вже мовчу про те, що в нас немає нормальних доріг, аби забезпечити перевезення, проте суттєвою є кримінальна складова. І, звісно, корупція на кордоні та в податковій службі». 

Значні поліпшення в економіці Львівщини відбулися б, якби інвестори почали вкладати гроші в машинобудування, нафтопереробну галузь і сільське господарство. Проте партнери з Європи та США наразі не поспішають цим займатись. «Ефективніше було б вкладати у промисловість, адже в минулому Львівщина була важливим промисловим центром. Але інвестувати в промисловість чи сільське господарство дуже ризиковано», – пояснює професор Кузьмін. Тому й обирають для роботи менш ризикований бізнес, переважно орієнтований на туристів або споживачів фінансових послуг. 

«Прямих іноземних інвестицій в області впродовж двох-трьох років не буде. Європа та США розуміють, що відбувається в нашій державі. Тому як із політичних міркувань, так і з економічних не хочуть з нами співпрацювати. Усе зміниться, якщо країна стане демократичною і політично зрілою. Це перша і головна умова для економічної співпраці», – зазначає Валерій П’ятак.

Хто вкладатиме у Львівщину 2012-го?

Як і торік, цьогоріч інвесторів найбільше приваблюватиме торгівля, нерухомість і сфера фінансів. Крім давніх партнерів, до співпраці вже найближчим часом долучиться «Абріс-Капітал», одна з найбільших компаній із роздрібної торгівлі у США, і її статутний внесок становитиме 24 млн дол. Розвиватимуть американці і свою молоду компанію «Прожені Солар», що займається виробництвом сонячних батарей у Миколаєві. 

А ще будуть інвестиції з Японії. Підприємство «Таката», що виготовляє запчастини для автомобілебудування у Стрию, вже невдовзі розширюватимуть, тож зросте і кількість робочих місць – із 1000 до 2500. У сфері готельного господарства відкриють щонайменше два нові комплекси. Також розвиватиметься комп’ютерне програмування. «Тривають переговори з мультинаціональними компаніями стосовно спільного проекту», – каже Сергій Кіраль, керівник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР. За його словами, у цей проект вкладуть понад 30 млн доларів і забезпечать роботою більш як 4000 осіб. 

Такі інвестиційні програми допоможуть регіону протриматися якийсь час, проте якісних змін не буде. «За останній рік розмір фінансових вкладень у регіоні зменшився більш ніж на 20%. Та без вирішення комплексу питань на державному рівні інвестори до нас не прийдуть», – констатує Ярослав Качмарик.

Христина Каспшишак
газета ZIK №8 (1 березня 2012р.)

Loading...