субота, 4 лютого, 2012, 23:10 Газета ZIK
Комсомольці «від націоналізму «та політичні «модники»

Юрій Шухевич, Герой України. Син головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Відбув у совєтських таборах понад 30 років

Нинішні націоналісти прикриваються іменами і Бандери, і Шухевича, і Бог знає кого, при цьому з націоналізмом не маючи нічого спільного. Націоналізм – тяжка, жертовна і навіть кривава праця. Вона не поєднується з наживою. 

Як співають, «не треба нам ні плати, ні заплати». А у нас націоналізм став ще одним політичним брендом. Модно бути націоналістом – вони націоналісти, модно бути демократом – вони демократи. Модним стане анархізм чи монархізм – вони підуть і туди, лишень би на тому погріти руки. Будуть анархістами і монархістами водночас. 

Колись були модні штани кльош, а потім пішли вузенькі – дудочкою. І носили ці сподні, навіть не задумуючись, мають криві ноги чи ні. Штани, може, й не пасували, але їх носили, бо модно. 

Усі вони використовували – і надалі використовуватимуть – імена Бандери та Шухевича. І роти їм не заткнеш. Вчора з тим самим успіхом вони послуговувались іменами Маркса і Леніна. Серед нинішніх націоналістів є й свідомі провокатори, які прикриваються націоналізмом – і їм однаково, чим прикриватися.

Про одного з українських політиків було сказано: «Йому байдуже, чиє древко від прапора тримати і чий прапор на ньому майорить». Вони готові вивісити будь-яку вивіску для своїх приватних корисливих цілей.

Чимало так званих «націоналістів» боротимуться з корупцією, але лише на словах – у них самих рильце в пушку. Вони не скажуть конкретно, що «от той-то взяв стільки-то за те і те», бо знають – якщо вони назвуть Івана, то Іван відповість, що «ти сам взяв за то і то». 

Людям, котрі своїм життєвим досвідом довели щирість власних переконань, досі не вдається переконати громаду, бо для сучасного суспільства мірилом цінності стали долари. Особи успішні на цьому виграють. Візьмімо феномен Юлі Тимошенко – людям голова закрутилася. Натовп дивиться некритично, ще й вона вміла гарно говорити… У неї коса і вишивана сорочка – а що ще треба? Всім було байдуже, що в Луганську чи в Донецьку вона виступала з іншим – казала, що є людиною російської культури.

Якби Бандера чи Шухевич були живі, їм не закрутили б голову за допомогою підлабузництва чи демагогії. Але інша річ із посполитими, котрі не знають, що таке націоналізм. Це нагадує теперішнє християнство: є чимало людей, котрі наголошують, що вони – християни, але чинять те, що з християнством несумісне. Вони б’ють поклони і ходять регулярно до церкви, але що ж роблять поза храмом? Священики вихваляють, скажімо, братів Дубневичів, бо ті дають гроші. Але ж подібне – неподобство. Невже для християнства мірилом залишаються гроші?!

Мені справді прикро, що в Україні не вдалося реалізувати національної ідеї. Кажуть, мовляв, винен український народ. Але мушу зізнатися – погано і недостатньо попрацювали всі ми.

газета ZIK, №2 (19 січня 2012 р.)

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-07-22 11:50 :21