Новини » Спорт 10 грудня, 2011, 9:45
Футбольний експерт Станіслав Кочубинський: Щось підказує, що карпатівці точно не програють

Минулими вихідними для проведення товариських спарингів у гості до 14-річних вихованців карпатівських футбольних шкіл – Академії ФК «Карпати» та клубної СДЮШОР – приїздили їхні однолітки з київської ДЮСШ-15, випускники якої грають у багатьох клубах усіх ліг українського чемпіонату. Столичну делегацію очолював багаторічний директор школи Станіслав Кочубинський, з яким спілкувався кореспондент тижневика «Карпати».

У ході розмови було зачеплено чимало проблем як дитячого, так і дорослого футболу, інформує fckarpaty.lviv.ua. Але в першу чергу обговорили перший в історії поєдинок «Карпат» на новенькій «Арені Львів». Та напевне, по-іншому й бути не могло, адже в суботу «зелено-білі» в останній грі 2011 року прийматимуть київське «Динамо». Тобто в очному протистоянні зійдуться команди, за які в найкращі роки своєї кар’єри гравця виступав екс-захисник Станіслав Кочубинський.  

– Станіславе Олександровичу, якщо не секрет, за кого ви вболіваєте, коли грають між собою «Карпати» і «Динамо»?

– Моєму серцю дорогими є обидві команди. Я сам киянин, тут виріс, навчився грати у футбол і саме «Динамо» дало мені путівку у футбольне життя. Тому зрозуміло, за цю команду я вболіваю з дитинства, а перша любов, як відомо, це назавжди. Втім, зізнаюся, що кращі свої футбольні роки я провів у Львові, спочатку в «Карпатах», а потім у об’єднаній команді СКА «Карпати». У нас була хороша команда, а найголовніше, тренерам вдалося створити чудовий колектив. Напевно показовим в цьому плані є той факт, що з багатьма тодішніми партнерами ми часто не лише спілкуємося телефоном, а й за першої нагоди намагаємося побачитися. От і зараз я з величезною приємністю зустрічався з Олегом Родіним, Ігорем Мосорою, Степаном Юрчишиним. Посиділи за кавою, згадали ті роки... А на святкуванні 20-річчя Федерації футболу України спілкувався з Андрієм Балем. Зрозуміло, обговорили нинішні справи, але знову ж таки більшу частину часу згадували той період, коли разом грали за «Карпати».

– У Львові буваєте часто?

– Я завжди з приємністю згадую львівський період мого життя і тільки випадає така можливість, стараюся сюди приїхати. Коли прогулююся Львовом, якої б пори року це не було, завжди насолоджуюся неповторною атмосферою вашого міста, спілкуванням з його мешканцями. Адже тут навіть повітря якесь особливе. А як можна не захоплюватися архітектурою Львова, його неповторними вузенькими вуличками. А кав’ярні, церкви... Їх тут так багато, і кожна по-своєму є унікальною. Я дуже люблю Київ, але атмосфери Львова мені вдома бракує.

– То все ж, за кого ви вболіваєте, коли грають «Карпати» і «Динамо»?

– Я вже сказав, що в моєму серці є місце і для «Динамо», і для «Карпат». Але в суботу буду вболівати за «Карпати» і дуже сподіваюся, що вони доб’ються позитивного результату. Щось мені підказує, що карпатівці у цій грі точно не програють. Можливо, це тому, що «Карпатам» дуже потрібно не просто добре зіграти з «Динамо», а й обов’язково взяти очки. Це ж буде перша гра на новій арені. Напевно прийде повний стадіон людей. Тому для історії потрібен гарний результат. Думаю, святкова атмосфера повинна «Карпатам» допомогти. Також цей матч буде важливим з психологічної точки зору. Позитивний результат додасть команді настрою, віри в себе і бажання добре попрацювати під час зимової перерви. «Карпатам» уже давно пора вибиратися з тої ями, в яку вони попали.

– На вашу думку, а чому вони в неї потрапили?

– Не думаю, що відповідь на це питання можуть дати навіть керівники та тренери команди. Адже коли б її знали, то все вже було б гаразд. Думаю, вся справа у психології. Бо не можна сказати, що команда не грає. Так, були провальні ігри, як, наприклад, вдома нещодавно з «Шахтарем» або на початку сезону з «Ворсклою». Але ви подивіться, скільки матчів «Карпати» в цьому сезоні провели на досить пристойному рівні, а очок у них не взяли взагалі, або замість трьох змушені були задовольнитися тільки одним.

– То ви вважаєте, що «Карпати» в турнірній таблиці займають не своє місце?

– Однозначно не своє, тут навіть обговорювати нема що. Як на мене, вони, щонайменше, мали б бути в середині таблиці з незначним відставанням від зони єврокубків. Ви ж самі, напевне, не раз чули коментарі фахівців, які говорили про це. Тому я вірю, що «Карпати» обов’язково виберуться з тієї халепи, в яку попали, і в наступному сезоні знову втрутяться в боротьбу за найвищі місця. Це піде на користь не лише львівському футболу, а й всьому українському чемпіонату.

– Ви говорите, що «Карпати» не на своєму місці. А що скажете про «Динамо» – воно по праву очолює турнірну таблицю (розмова відбулася до початку матчів останнього туру. – Авт.)?

– Скажу відверто, я вболіваю за «Динамо», але нинішнє «Динамо» мені не подобається. А турнірну таблицю кияни очолюють лише за кількістю очок. Коли ж брати рівень гри, то я б їх навіть на друге місце не поставив. Вважаю, що вони мають бути в кращому випадку третіми.

– А чим вам не до вподоби нинішнє «Динамо»?

– Вони не показують ту гру, на яку хочеться дивитися. І це не тільки моя точка зору. А подивіться, скільки вболівальників приходить на матчі «Динамо». А це є найкращий показник рівня гри команди. Глядач не бачить того «Динамо», за яке колись вболівала вся Україна і добра половина Радянського Союзу.

– У чому вбачаєте причину цього явища?

– Все дуже просто. Основа команди складається з легіонерів, які й поняття не мають, що значить для України «Динамо». Вони сюди приїхали лише з одною метою – заробити грошей, і більше їх нічого не цікавить. Думаю, коли б на поле виходило вісім-дев’ять гравців з українським паспортом, а половина з них були б вихованцями динамівської школи, то й глядачів було б на трибунах набагато більше, і результати були б значно кращі. А так, що ми маємо? Так, «Динамо» лідирує в чемпіонаті, хоча я вже казав, що за рівнем гри воно не найсильніше. А ви подивіться, що відбувається в Лізі Європи. Рік тому були проблеми з виходом з групи, в якій суперниками динамівців були БАТЕ і «Шеріф». Тоді вдалося проскочити. А от цього разу не вийшло. Візьміть останню гру. Проти «Динамо» вийшов ледь не другий склад «Сток Сіті». І що? Ми забили курйозний гол і всією командою почали відбиватися. В результаті закономірно пропустили – і прощай Європа. І це проти не найсильнішого складу середнячка англійського чемпіонату. А що буде, коли вийдемо грати проти когось з їхніх грандів?..

– «Шахтар» також уже вилетів. Причому пропустив поперед себе клуб з Кіпру.

– Це говорить тільки про одне – рівень нашого чемпіонату почав падати. Тому я й хочу, щоб ті ж «Карпати» якомога швидше повернулися на свій попередній рівень. Щоб «Дніпро» нарешті почав відповідати тим грошам, які в нього вкладають. Щоб «Металіст» обігрував «Динамо» і «Шахтар» не тільки по грі, а й по результату. Щоб інші клуби підтягувалися. Тоді буде рости і чемпіонат, і результати на міжнародній арені будуть зовсім іншими.

ДОВІДКА

КОЧУБИНСЬКИЙ Станіслав Олександрович

Народився 23.02.1954 року у Києві. Захисник (зріст – 186 см, вага – 82 кг). Вихованець київського футболу (перший тренер – Анатолій Молотай).

Кар’єра в «Карпатах»: 1980/1981 рр. Загалом у складі «зелено-білих» зіграв 70 матчів у чемпіонаті СРСР (5 голів) та 5 поєдинків Кубка СРСР (1 гол).

Окрім «Карпат», виступав за команди: «Динамо» (Київ, 1972-1977 рр.), «Кайрат» (Алма-Ата, Казахстан, 1978/1979 рр.), «Авангард» (Рівне, 1980 р.), СКА «Карпати» (Львів, 1982-1984 рр.).

Чемпіон СРСР, володар Кубка СРСР та Кубка володарів кубків європейських країн у складі київського «Динамо». Грав за юнацьку збірну СРСР.

Нині мешкає у Києві. Працює директором ДЮСШ-15.

 

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-23 23:01 :34