Новини » Львів 3 березня, 2011, 15:21
Термін «реконструкція» щодо пам’яток вживати не можна, – чиновник ЛМР

Стандарти реставрації мають бути єдиними, нема окремо українських і міжнародних, – наголосила сьогодні, 3 березня, очільниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, розкритикувавши невідповідну термінологію назви засідання «Що треба зробити Львівській міській раді, щоб в історичному центрі Львова, внесеному до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, будівлі реставрували і реконструювали за міжнародними стандартами?».

«Це невдале формулювання теми засідання. По-перше, Україна, як держава, яка підписує відповідні міжнародні конвенції і хартії, повинна їх дотримуватися, передовсім коли йдеться про об’єкти які віднесені до світової спадщини ЮНЕСКО. Чому в назві йдеться про те, що має зробити Львівська міська рада? По-друге, термін «реконструкція» щодо пам’яток ми вживати не можемо, бо він не передбачений пам’яткоохоронним законодавством. У цьому контексті ми можемо говорити тільки про реставрацію, – це один із заходів збереження культурної спадщини. Крім реставрації є ще виявлення, захист і утримання в порядку, відновлення до життя історичних пам’яток. Це є все в комплексі в загальному контексті», – зауважила Лілія Онищенко.

Нагадаємо, саме про неправомірність використання терміну «реконструкція»йшлося у заяві на ім’я голови комісії культури ЛМР Ярослава Музичка, яку депутати так довго із нерозумінням обговорювали на останньому засіданні комісії культури 1 березня. Це звернення надійшло від Центру «СІМ», де діє програма моніторингу державної пам’яткокохоронної політики, і було спровоковано публічними висловлюваннями заступника міського голови Львова з гуманітарних питань Василя Косіва, який розповідав про реконструкцію фасадів пам’яток.

«Чомусь громадськість дуже часто міську раду й інвесторів намагається поставити в позицію винного, який мусить виправдовуватися. Завжди, коли хтось щось робить, то він уже апріорі винен. Це неправильний підхід», – переконана Лілія Онищенко.

«Перш ніж говорити, що має зробити міськрада, варто подивитися на те, що має зробити держава. Перш за все, це нормативне забезпечення. Ми маємо добре законодавство. Але чи маємо механізми його впровадження, чи достатньо сформована пам’яткоохоронна вертикаль, чи нормативи розроблялися із врахуванням думок і досвіду людей, які безпосередньо дотичні до управління пам’ятками? Переважно це робиться в Києві і не завжди правильно формулюється. Державне управління пам’яткоохоронною сферою і контроль за дотриманням охорони пам’яток зосереджене в центральному органі. Але чи може він достатньо контролювати ситуацію на місцях? Звичайно, що ні. Держава зобов’язана фінансувати дослідження пам’яток. Фінансування нема. Зараз ми викручуємося силами інвесторів, які приватизуючи об’єкти культурної спадщини, роблять паспорт фасаду, акти обстеження технічного стану тощо, бо держава цього не забезпечує. Це ж стосується і зонування території: ми зробили за кошт міського бюджету межі історичного ареалу. Держава також повинна створювати сприятливі умови для діяльності науково-проектних інституцій пам’яткоохоронної сфери, бо тут повна катастрофа: інститути «Проектреставрація» і «Укразахідпроектреставрація» ледве жевріють. Вони вже не будуть у структурі міністерства, а пущені у вільне плавання й не підтримуються у жоден спосіб. Важливою є й організація підготовки фахівців пам’яткоохоронної сфери. У нас їх ніде не вчать, а реставраторів-виконавців готує у Львові тільки одне училище, яке тільки завдяки німецькій підтримці змогло налагодити випуск. Держава повинна також дбати про фінансову підтримку і створення економічних умов для фінансування пам’яткоохоронних заходів. Львів уже 2 роки жодних фінансів на пам’ятки не отримував. І для інвесторів треба створювати умови, на жаль, податкові пільги, до фінансування в законодавстві не прописані. Інвестору можна допомагати не грошовими, а іншими санкціями. Таких економічних умов для інвесторів держава, на жаль, не забезпечила. Нагляд щодо дотримання законів України з боку держави виконується тільки через накази та звіти. Це командний метод, який є неправильним. Ми не отримуємо методологічної допомоги, зате інвестор повинен їхати до Києва, щоб погоджувати свої заходи», – окреслила коло зобов’язань держави за збереження культурної спадщини Лілія Онищенко.

На думку Лілії Онищенко, на львівському рівні існує проблема, яка спричинена різними власниками житлових будинків-пам’яток. «Відбулася приватизація. Людям віддали квартири у власність без певних умов і зобов’язань. Вони вважають себе тільки власниками квартир, а що діється з будинком загалом їх не обходить. У середмісті люди радо продають квартири інвестору, а він викупивши будинок, змінює його функцію. Це також не є добре. Добре було б якби житлова функція у середмісті залишалася. Для того треба було б прийняти якісь ухвали про пільгові умови, щоб допомогти людям зберігати житло в центрі. Інвестор практично рятує пам’ятки, наприклад з 15 будинків, обстежених недавно в центрі, 11 виявилися в аварійному стані. А там живуть люди! Але коли приходить інвестор і хоче вкладати кошти. Йому створюють стільки перешкод, що в нього опускаються руки. Наприклад, коли інвестор на першому поверсі робить медичний заклад чи аптеку, СЕС вимагає за новим законодавством облаштування додаткових входів, а це входить у суперечність із пам’яткоохоронним законодавством.», – казала Лілія Онищенко.

За словами чиновниці, головним завданням є «зберегти і утримати баланс інтересів, інвестора, пам’яток і мешканців». Компромісу можна досягти через взаємоспівпрацю, надання консультацій, взаємодопомогу влади й пам’яткоохоронних структур, це дозволить запобігти невластивим діям інвестора, який не хоче мати справу з надто громіздкою процедурою погодження, – переконана Лілія Онищенко.

Довідка.

У засіданні «Що треба зробити Львівській міській раді, щоб в історичному центрі Львова, внесеному до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, будівлі реставрували і реконструювали за міжнародними стандартами?» взяли участь начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко, голова комісії ЛМР з питань архітектури Андріян Гутник, голова комісії комунального майна ЛМР Роман Плахтій, заступник директора з наукової роботи інституту «Укрзахідпроектреставрація» Роман Могитич, президент БФ «Збереження історико-архітектурної спадщини» Андрій Салюк, голова ГО «Вектор» Андрій Іонов, голова ГО «Прометей» Анатолій Забарило та представниця керівництва спільного українсько-німецького проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» Оксана Олійник.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-19 00:08 :01