Новини » Львів 1 лютого, 2011, 13:41
Львівська мерія переліком пам’яток вибиває ґрунт з-під державного заповідника

Львівська міська рада виставила на своєму офіційному сайті документ «Перелік пам’яток архітектури та містобудування м. Львова», яким не враховано, що окремими охоронними зонами вважаються територія Державного історико-архітектурного заповідника у Львові та територія, віднесена до переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

«Перелік пам’яток архітектури та містобудування м. Львова» тут поданий станом на 01.01.2011 р. Він містить номери пам’яток архітектури місцевого та національного значення. Ідучи за логікою команди мера Садового, все решта – то не пам’ятки і новітнім забудовникам Львова можна робити з ними, що заманеться.

Мало того, що до списку не потрапили пам’ятки культури, мистецтва й історії (яким, скажімо, є останнє помешкання Олени Степанівни чи був приснопам’ятний будинок композитора Ярославенка, зруйнований не без сприяння львівської влади, яка дозволила на його місті спорудити багатоповерховий будинок із вбудованим паркінгом фірмі сина і зятя високопосадовців), то ще й зігноровано заповідні території, які не повинні зазнавати забудов та реконструкцій, а тільки реставрації й регенерації.

Відповідно до п. 11.8 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» встановлено обмеження щодо забудови в зоні охорони пам’ятки – «охоронні зони, до яких входять території пам’яток (земельні ділянки пам’яток у їх історичних та природних межах) з доповненням ділянок прилеглих територій, у межах яких забезпечується фізична схоронність пам’яток та їх найближчого історичного оточення (середовища), а також оптимальні умови зорового сприймання пам’яток (у межах 350-500 м)».

Українське законодавство містить поняття «зона охорони пам’ятки» і це поняття є чітко визначено, має імперативний, обов’язковий для виконання характер. Натомість чиновники зумисне не визначають межі та не оформлюють відповідні документи на охоронну зону пам’ятки, по кадастру це землі житлової та громадської забудови, тому забудова йде нестримно.

Та ж ситуація і з визначенням категорії земель у заповіднику. Закон чітко відносить землі заповідника до історико-культурних, згоду на вилучення яких може давати тільки Верховна Рада і ніяким чином не ЛМР. Натомість у Львові чиновники кивають на довідку з земельного кадастру, де землі в центрі означені як землі житлової і громадської забудови. За логікою ЛМР, на цих землях можна будуватися.

Львівська міська рада вперто робить вигляд, що заповідника не існує. Так їй легше віддавати на поталу забудовникам історичний центр міста. На жаль, навіть у заявах заступника міського голови Львова з гуманітарних питань Василя Косіва, трапляються неприпустимі висловлювання про «реконструкцію фасадів пам’яток» у той час, коли поняття «реконструкція» немає у Законі України «Про охорону культурної спадщини», адже пам’ятки не можна жодним чином перебудовувати, бо це порушує їх автентичність.

Охоронні (буферні) зони встановлені ст. 1 ЗУ «Про культурну спадщину», Конвенція ЮНЕСКО яку підписала Україна, передбачає підтримання правил ЮНЕСКО. Але чиновники кажуть, що такого поняття, як «буферна зона ЮНЕСКО», в правовому полі України не існує. Але 29.11.1990 р. Виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів ухвалив рішення за № 450 «Про історико-культурну заповідну територію м. Львова», яким забудову м. Львова XIII – поч. ХХ ст. було оголошено історико-культурною заповідною територією. Були визначені межі території.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» від 09.09.10 №2518-VI з метою забезпечення нормального функціонування і сталого розвитку історично сформованих міських територій, в межах яких збереглась значна кількість об’єктів культурної спадщини, у правове поле було введено поняття історико-культурної заповідної території, визначено порядок оголошення території історико-культурною заповідною територією та особливості управління і функціонування таких територій, режиму її охорони.

На території буферної зони пам’ятки ЮНЕСКО, будівельні, земляні роботи, зміна призначення, зміна об’ємно-просторових характеристик можливі тільки за дозволом уповноваженого на то органу. А це не УОІС ЛМР!

Нагадаємо, що заповідні території у Львові ніхто не скасовував. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові був утворений за рішенням Кабінету Міністрів УРСР ще у 1975 році. Формально цей заповідник існує досі, тобто рішень про його ліквідацію не було. Проте на початку 90-х було утворено управління охорони історичного середовища Львівської міськради, яке перебрало на себе ці функції. Є дві постанови Верховної Ради України від вересня 2002 року та від листопада 2003 року, якими зобов’язували відновити функціонування Державного історико-архітектурного заповідника у Львові.

29.11.1990 р. Виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів ухвалив рішення за № 450 «Про історико-культурну заповідну територію м. Львова», яким забудову м. Львова XIII – поч. ХХ ст. було оголошено історико-культурною заповідною територією. До вказаного рішення надавався додаток «Список пам’яток архітектури м. Львова, які передаються на баланс Державного історико-архітектурного заповідника».

Є чимало звернень депутатів місцевих рад і депутатів Верховної Ради, громадських діячів – з вимогою відновити функціонування цього заповідника. Але устами начальника відповідного управління Львівської міської ради була сформульована позиція, що місто вважає недоречним відновлення Державного історико-архітектурного заповідника у Львові.

Про те, що відновлення державного історико-архітектурного заповідника у Львові є недоцільним, заявив начальник управління архітектури ЛМР Юрій Криворучко під час наради з розгляду проблем збереження пам’яток архітектури і містобудування за участю заступника міністра регіонального розвитку та будівництва В’ячеслава Негоди у Львові 06.06.2008. Натомість на важливості відновлення інституції заповідника наголосили експерти Центру правових та політичних досліджень «СІМ», який реалізовує програму моніторингу державної пам’яткоохоронної політики.

«Підпорядкування дирекції заповідника не міській і не обласній, а центральній владі дасть змогу керівникам заповідника керуватися насамперед питаннями збереження пам’яток світового рівня, а не комунальними проблемами, як це є зараз; інституалізація заповідника сприятиме чіткому дотриманню процедур та вимог до будівельного втручання в таких цілісних пам’яткоохоронних зонах, як заповідник, зона ЮНЕСКО та історичний ареал міста», – йдеться у пропозиціях ЦППД «СІМ».

У той час, як на всіх пам’яткоохоронних зібраннях (і нещодавні установчі збори Львівського осередку ІКОМОС – не виняток) лунають висловлювання про те, що зарадити ефективнішому збереженню архітектурної спадщини Львова має Державний історико-архітектурний заповідник, міський голова Андрій Садовий просить скасувати розпорядження Кабміну про відновлення діяльності дирекції заповідника.

Міський голова Львова Андрій Садовий звернувся листом до Мінрегіонбуду з проханням скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11. 11. 2009 № 1338-р. На думку міського голови Львова, відновлення діяльності окремої дирекції ДІАЗ у м. Львові призведе до формального збільшення відповідальних за збереження культурної спадщини, створить додаткові бюрократичні процедури для інвесторів і мешканців Львова та ускладнить можливість реалізації єдиної скоординованої політики в галузі. Садовий вважає, що здійснення повноважень за станом збереження архітектурно-містобудівної спадщини врегульовано чинним законодавством, яким визначено відповідні органи охорони культурної спадщини, і тому немає необхідності створювати додатковий орган охорони пам’яток архітектури.

Мінрегіонбуд рекомендував Львівському міському голові Андрію Садовому винести питання скасування розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів, спрямованих на відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у Львові» на розгляд сесії Львівської міської ради з урахуванням думки громадськості та, у разі прийняття рішення щодо скасування згаданого розпорядження, звернутися з означеного питання до Кабінету Міністрів України.

Цікаво, що на початку своєї кар’єри мер Садовий висловлювався за відновлення заповідника, бо так вимагала кон’юнктура (12 липня 2006. Міська влада пропонуватиме відновити історико-архітектурний заповідник у центрі Львова. Львівська міська рада в особі голови Андрія Садового лобіюватиме відновлення історико-архітектурного заповідника у центральній частині Львова – про це міський голова Львова Андрій Садовий повідомив у коментарі «Гал-іnfо». Після виїзного засідання оргкомітету з підготовки до святкування 750-річчя Львова під головуванням в. о. віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка, оргкомітет пропонував Львівській міській раді офіційно внести в свої пропозиції щодо покращення стану історико-архітектурної спадщини Львова. Відновлення історико-архітектурного заповідника в історичному центрі Львова стало однією із ключових пропозицій, з якою міська влада має звернутися до уряду та Президента). Тепер мер проти заповідника, бо є бажання з кола його оточення та інших кіл впливу будуватися в центрі, а в заповідниках будувати ЗАБОРОНЕНО!

Оскільки ДІАЗ стане додатковою перешкодою міськраді «рішати» будівельні справи, УОІС ЛМР не має наміру поступатися заповіднику повноваженнями, й далі видаючи якісь погодження на забудову центральної частини Львова

Зважаючи на згадані проблеми, що існують у сфері збереження та управління історико-архітектурної спадщини на території ансамблю історичного центру Львова, внесеного до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, члени УНК ICOMOSу вважають за доцільне забезпечити належну, визначену законодавством вертикаль охорони та управління культурною спадщиною на території історичного центру Львова; терміново відновити діяльність Державного історико-архітектурного заповідника у Львові з наданням йому спеціальної функції органу управління територією пам’ятки ЮНЕСКО.

Професор, зав.каф. реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка», доктор архітектури Микола Бевз, однозначно підтримує цю ідею, адже це може поліпшити збереження архітектурної спадщини Львова.

Це відзначає і Микола Гайда, архітектор, член українського комітету ICOMOS: «Я вважаю, що потрібно реанімувати історично-архітектурний заповідник у Львові, оскільки Управління охорони історичного середовища є занадто залежним від міської влади. Це я можу сказати із власного досвіду. Коли ж створити історично-архітектурний заповідник підпорядкований органам центральної влади, то важелі тиску міської влади втрачаються і з’являється певна автономія, більша незалежність. Це дає можливість досягнути більшого успіху у збереженні історично-архітектурної спадщини Львова. А те, що управління не хоче цього робити, то це закономірно, бо воно дбає про своє. Адже у випадку відновлення історично-архітектурного заповідника у Львові управління втрачатиме важелі свого впливу в центральній частині міста».

Незабаром мине рік, як своїм розпорядженням N 228/0/5-10 від 17.03.2010 голова ЛОДА Микола Кміть відновив діяльність Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові і призначив його директором Андрія Салюка, але справа зависла у повітрі донині.

Довідка ЗІКу.

МIНIСТЕРСТВО РЕГIОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

ТА БУДIВНИЦТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

09.09.2008 N 399

Про відновлення роботи дирекції Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові

Зважаючи на загальнонаціональне значення унікального історико-архітектурного середовища міста Львова, включеного до Списку історичної спадщини ЮНЕСКО, керуючись постановою Ради Міністрів Української РСР N 297 (297-75-п) від 12 червня 1975 р., а також рекомендаціями Верховної Ради України (постанова N 1351-IV (1351-15) від 27 листопада 2003 року, постанова N 140-IV (140-15) від 12 вересня 2002 року), на виконання доручення першого Віце-прем’єр-міністра України О.Турчинова від 31 травня 2008 року, беручи до уваги пропозицію Львівської облдержадміністрації, народних депутатів України, клопотання громадських організацій, Н А К А З У Ю:

1. Відновити діяльність дирекції Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові як органу управління територією історичного центру м. Львова, включеною до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і території та охоронної зони ансамблю Собору святого Юра з віднесенням її до сфери управління Мінрегіонбуду.

2. Управлінню реконструкції забудови, реставрації та збереження історичної спадщини (Литвинчук В.Ю.):

2.1. розробити і подати на затвердження в строк до 20.09.2008 р. Положення про Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові, структуру, штатний розпис дирекції та перелік об’єктів, що входять до його складу;

2.2. спільно зі Львівською обласною державною адміністрацією та Львівською міською радою до 01.10.2008 р. внести погоджену кандидатуру керівника дирекції Державного історико-архітектурного заповідника;

2.3. спільно з дирекцією Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові до 01.01.2009 року розробити Концепцію комплексної програми реставрації та збереження історичного центра міста.

3. Фінансово-економічному департаменту (Соколова Т.А.):

3.1. забезпечити здійснення фінансування діяльності дирекції Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові;

3.2. підготувати до 15.09.2008 пропозиції щодо внесення змін до порядку фінансування об’єктів історико-архітектурної спадщини м. Львова у 2009 році.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Негоду В.А.

Міністр В.Куйбіда

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 11 листопада 2009 р. N 1338-р Київ

Про затвердження плану заходів, спрямованих на відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові

Затвердити план заходів, спрямованих на відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові, що додається.

Прем’єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 21

ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. N 1338-р

ПЛАН заходів, спрямованих на відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові

1. Визначити межі Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові з урахуванням меж архітектурних ансамблів і комплексів пам’яток, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (далі – заповідник). – Львівська облдержадміністрація, Мінрегіонбуд, МКТ. До 1 лютого 2010 року.

2. Розробити і затвердити Положення про Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові. – Мінрегіонбуд. До 31 грудня 2009 року.

3. Забезпечити:

  • проведення державної реєстрації заповідника у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. – Львівська, облдержадміністрація. До 15 лютого 2010 року;
  • фінансування діяльності дирекції заповідника за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Мінрегіонбуду на утримання заповідників, та обласного бюджету Львівської області. – Мінрегіонбуд, Львівська облдержадміністрація. Протягом 2010 року;
  • захист заповідника від загрози знищення, руйнування або пошкодження. – Мінрегіонбуд, Львівська облдержадміністрація. Протягом 2010 року;
  • передачу заповідника до сфери управління Мінрегіонбуду. – Мінрегіонбуд, Львівська облдержадміністрація. До 1 березня 2010 року.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-19 00:07 :34