Новини » Львів 20 січня, 2010, 9:00
У Львові видали книжку спогадів учасника Кенгірського повстання політв’язнів

Мемуари 85-річного Івана Мамчура «Нас доля світами водила. Сторінки пережитого» у літературному опрацювання Романа Лубківського та Левка Різника побачили світ в одному із львівських видавництв, – про це сьогодні, 20 січня, повідомив кореспондент ЗІКу.

Розповідь про пережите – вже не перша книжка Івана Мамчура, яку він видав у співпраці із іменитими літераторами. Іван Мамчур – автор краєзнавчої розвідки про своє рідне село Рокитне поблизу Львова, цього разу описує свою багатостраждальну життєву одиссею.

Іван Мамчур народився 1925 року у селянській родині, батьки дали йому освіту у початкові школі села Рокитного, польські школі Брюхович, державній академічній гімназії з українською мовою навчання у Львові. На жаль, Друга світова війна перекреслила плани юнака, охочого до навчання. Іван Мамчур, який був членом юнацтва ОУН, а від квітня 1944 р. став і членом ОУН (прибравши псевдо «Вільховий» у рідному селі виконував функцію помічника станичного), за порадою директора гімназії записався до дивізії «Галичина» та був скерований на юнацький вишкіл в австрійському таборі «Мальта». Там він пройшов під старшинський вишкіл, навчаючись артилерійській та радіосправам.

Завершення вишколу припало на розгром нацистської Німеччини. Вірний присязі члена ОУН, Іван Мамчур не емігрував на захід, а з великими труднощами повернувся в Україну. По поверненні до Львова розповсюджував листівки та відозви підпілля, здав екстерном іспити за шкільною програмою та готувався вступити до Львівської політехніки. Однак був арештований НКВД і засуджений разом із такими ж як і він учасниками дивізійного вишколу до 10 років ув’язнення. Частину цього терміну Іван Мамчур поневірявся на Півночі у Медвежєгорських таборах біля Сандармоху, після перерозслідування його справи, яке відбувалося у сумнозвісні «Тюрмі на Лонцького», Івана Мамчура тримали у Бригідках, катівні Золочівського замку, а згодом в Кенгірських таборах ГУЛАГу. Саме там Іван Мамчур став не тільки свідком, а й учасником Кенгірського повстання політв’язнів у травні-червні 1954 року. Після звільнення у жовтні 1954 р. Іван Мамчур з відзнакою закінчив Будівельний технікум і поступив до Московського інженерно-будівельного інституту. В Україну повернувся 1960 року, працював у Долині, Івано-Франківську. Із настанням незалежності став членом Товариства політв’язнів, Галицького Братства колишніх вояків 1-ої української дивізії Української національної армії. До вимріяного Львова переїхав уже пенсіонером, але активно ангажувався у громадську роботу з відновлення пам’яток історії та культури рідного краю.

«Ті з українців, котрі натерпілися у тюрмах і таборах ГУЛАГу мають що розповісти. На жаль, не у кожної людини є дар до змістовної розповіді, а тим паче – висловлювання своїх думок на папері. Іван Мамчур, на щастя, володіє тим даром. А також доброю пам’яттю, спостережливістю та аналітичним розумом», – так відгукнувся про автора спогадів «Нас доля світами водила» письменник Левко Різник.

«Із паном Іваном Мамчуром я запізнався, коли він готував до друку краєзнавчий нарис про село Рокитне. Власне, після того видання, в нього зародилася думка узятися за спогади, які б зберегли для нащадків думки та емоції людини, яка горіла бажанням принести користь розвитку рідної батьківщини, але змушена була поневірятися у неволі. Як людина технічної освіти та інженерної діяльності, Іван Мамчур виявив велику відвагу, узявшись за таку роботу. Літературне опрацювання його рукописів тривало два роки. Книжка вийшла друком завдяки фінансовій допомозі побратима Ігоря Кришталовича, колишнього воїна 1-ої української дивізії Української національної армії, учасника боїв під Бродами, і його дружини Ліди. Свої спогади Іван Мамчур присвятив світлій пам’яті своїх батьків Михайла і Марти», – розповів письменник Роман Лубківський.

Репрезентація книжки «Нас доля cвітами водила. Сторінки пережитого» відбудеться у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у четвер, 21 січня о 16.00 (вул. Степана Бандери, 1, вхід з вул. К.Брюллова). У репрезентації разом із автором візьмуть участь голова Спілки політв’язнів Володимир Горовий, директор музею Руслан Забілий та письменники й громадські діячі Ірина Калинець і Левко Різник.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-17 20:56 :47