Новини » Львів

На «оптимізації» сільської школи у Мостиському районі на кожному із 19 школярів вирішили зекономити по 11,5 тис. грн. Фото

Занедбана сільська школа у Хлиплях

Першого вересня в завішану павутинням школу без ремонту та без директора, що в селі Хлиплях Мостиського району Львівської області, зібрався лише один «першачок». А загалом цього року дзвоник у країну знань під час ймовірної урочистої лінійки на зарослому бур’янами подвір’ї, де пасуться стада гусей та індиків, мав би покликати 19 юних хлиплівців. Про це повідомив сьогодні, 31 серпня, власкор ЗІКу.

Батьки категорично проти переводу їхніх синів та доньок з цього начального закладу, який діє ще з 1939 року в колишньому панському маєтку, в інші села. Вони не хочуть, аби школу з метою економії державних коштів закрили.

Село Хлиплі, якому цього року виповнюється 679 років, розташоване неподалік українсько-польського кордону. У садках, квітах та городах потопає близько 150 «живих» газифікованих дворів, а в бур’янах бовваніє декілька десятків «мертвих» хат із забитими дошками вікнами. (За історичною довідкою, у Хлиплях станом на 1939 р. мешкало 1336 осіб).

Як не дивно, але без господаря в розпал робочого дня виявилася й добротна двоповерхова будівля Хлиплинської сільради. На дверях – замок, на брудній шибці – записка: «Секретар сільради – у відпустці». Отож розпитати про долю сільської школи, педагогів та її вихованців у когось із державних мужів місцевого, хлиплівського, рівня не вдалося.

Зате Хлиплівська основна школа тишею журналіста не зустріла: на порозі, під парадним входом до цього храму науки, штовхалися маленькі індичата, а по спортивному майданчику водили своє молоде потомство поважні гусаки й гусині, дружно шиплячи на непроханих гостей – двох студенток. Дівчатка з ностальгією зазирали в немиті вікна в пошарпаних стінах ще досить таки добротної будівлі рідної школи.

За словами хлиплівчанки Олени, вона зараз здобуває освіту в Дрогобицькому педагогічному університеті. Свою школу згадує з приємністю, педагогів – з пошаною.Тут навчається її молодша сестричка. У відповідь на запитання, чи б хотіла повернутися в село вчителювати, – дівчина злякано замахала руками: «Що ви? В жодному випадку. Що тут робити? Я студіюю менеджмент, а який у Хлиплях менеджмент?».

Такої ж думки дотримується й її подруга Галина, яка додала, що про заміжжя наразі навіть думки не може бути: треба спочатку вивчитися, мати добру роботу, а відтак вже думати про сім’ю, дітей. Та лише не в Хлиплях, де народилася.

«Поцілувавши» замок на Хлиплівській школі, власкор ЗІКу подався на центральну сільську вулицю, де зустрів 6-класника Миколу Козловського та 3-класника Романа Пітька. Миколка розповів, що ранець та зошити йому вже батьки купили, але форму ще не встигли; що він дуже хоче в школу, бо скучив за улюбленою вчителькою Галиною Володимирівною. А молодший хлопчик – Ромчик заплакав. Зізнався, що теж хоче в клас до друзів, до улюбленою вчительки. «Але мама каже, що ніби-то школу закрили, а Любу Михайлівну вигнали», – покотилися рясні сльози по щоках маленького школярика.

Мама єдиної на все село першокласниці Ганнусі – Мирослава Яремко саме гнала корову з пасовиська. Модола жінка, в якої двоє діток-школярів, розповіла таке:
«Батьки не погоджуються, щоб дітей з Хлиплів розкидали по інших школах. Ми не дамо школу закрити. Викличемо на допомогу всі телеканали. І нагадаємо, як Ющенко перед тим, як ішов в Президенти, обіцяв, що в селах школи будуть працювати. А тепер, що? Стадіони будують, а на дітях економлять?».

У коментарі власкорові ЗІКу керівник відділу освіти Мостиської РДА Осип Гачак розповів, що батьки з Хлиплів спочатку письмово погодилися, аби діяльність школи призупинили, але відтак відмовилися від своїх заяв. Зі слів Осипа Гачака, така сама ситуація і з педагогами. Щоправда, директор уже прилаштувався вчителем трудового навчання у сусідній школі, знайшла іншу роботу й вчителька початкових класів. Але решту педагогів відмовляються від працевлаштування в інших навчальних закладах.

«У Мостиському районі – 23 основні й 17 початкових шкіл, де навчається менше 50 дітей. І тут мова не йде про закриття шкіл. Ми говоримо про цивілізовану оптимізацію мережі навчальних закладів, аби діти могли повноцінно навчатися, всі мали однаковий і рівний доступ до освіти», – наголосив Осип Гачак.

Головний освітянин Мостиського району також окреслив фінансовий аспект справи, який, на його думку, полягає в тому, що фінансове навантаження на утримання малих шкіл набагато вище, ніж великих. До прикладу, у районі середня вартість навчання одного учня сягає 4600 грн, а в малих школах – 7-11 тис. грн. У Хлиплях один учень впродовж навчального року обходиться в 11 тис. 500 грн, коли в Мостиській СШ ця цифра становить 3 тис. грн.

Такої ж думки голова Мостиської РДА, депутат Львівської обласної ради Юрій Візняк, який вважає, що школа в Хлиплях може відродитися у випадку, якщо в село прийде інвестор, зросте добробут людей, з’явиться сприятливий грунт для позитивної демографічної динаміки.

«Я розумію переживання батьків за дітей, яким доведеться піти в інші школи. Тому робимо наголос на суттєвому збільшенні автобусного парку «Школяриками». Уже звернулися до Львівської ОДА з проханням надати району не один додатковий «Школярик», а два. А щоб приміщення школи не розікрали, то розмістимо там, для прикладу, бібліотеку», – шукає вихід з проблеми Юрій Візняк.

А голова Мостиської районної ради Антанас Вербаускас висловив здивування з приводу того, що ні війт з Хлиплів, ні депутат райради, які були присутніми на сесії, коли слухали освітянське питання, не пішли до громади з роз’ясненнями. «Адже ми на сесії вирішили закриття шкіл проводити відповідно до чинного законодавства, за згодою територіальної громади, після висновку відповідної комісії та рішення районної ради. Чому сільський голова куняє в робочий час вдома на припічку, а не працює – розберуся з ним особисто. По-дорослому», – пообіцяв Антанас Вербаускас.

Опісля розмови з селянами та чиновниками, це журналістське розслудування перед Першовереснем можна резюмувати так: якщо офіційний Львів не розщедриться на додатковий автобус «Школярик», то громада, і вчителі в тому числі, не погодяться на припинення діяльності школи в Хлиплях. Тоді 19 дітей доведеться перевести на індивідуальну форму навчання. Щоправда, де саме отой консультативний пункт буде працювати: в невідремонтованому класі обдертої школи з пічним опаленням (у Хлиплях уже давно є газ, але до школи його не провели), у вчительки вдома, в сільській хаті чи в кабінеті голови сільради – наразі не зрозуміло.

Мешканці Мостищини висловлюють такі думки: оцю оптимізацію шкіл через нестачу державних коштів, без попереднього забезпечення необхідною кількістю автобусів «Школярик», видумали мужі від освіти в Києві. У свою чергу, з Львівської ОДА по районах надіслали відповідні цидули. Мовляв, втілюйте в життя оптимізацію шкіл та одночасно наживайте собі ворогів серед батьків, долайте соціальну напругу.

Замість урочистої лінійки з першим дзвоником у 679-літньому селі та благословення священиків – діти чекатимуть на індивідуальну зустріч з учителькою, а з новими ранцями підуть у День знань хіба що корови пасти… Одним словом, мастіть собі, керівники, в районах голови, лиш би на одному маленькому українцеві із якихось там забитих лопухами Хлиплів, під кордоном з Польщею, було зекономлено для державної скарбниці в час фінансової кризи – 11,5 тис. грн.


 

Loading...