середа, 27 травня, 2009, 10:42 Економіка
Не той тепер «Електрон»
Складальний конвеєр телезаводу
Складальний конвеєр телезаводу "Електрон"

У радянські часи Львів був одним із найпотужніших промислових центрів, адже тоді у місті працювали гіганти-підприємства, які були знаними по всіх країнах теперішнього СНД. Серед таких, зокрема, «Кінескоп», «Автонавантажувач», «Полярон», «Електрон», «Львівприлад», «Мікроприлад» і багато інших. Більшість із цих підприємств у «славетні дев’яності» практично втратила виробничі потужності або ж закрилися повністю.

А «Електрон» витримав важкі часи, вистояв, нині успішно працює, розвивається і будує плани на майбутнє.

Згадайте – телевізори «Електрон» знали у всьому колишньому СРСР. Зараз про «Електрон» говорять значно менше (дехто його зовсім «поховав»), але при слові «Електрон» все ж таки насамперед згадується телевізор, який у кожного колись стояв вдома.

Сьогодні це підприємство називається ВАТ «Концерн-Електрон». Нині це багатогалузева компанія, в склад якої входять 14 науково-виробничих, промислових підприємств, а також підприємств сфери послуг. Сьогодні це практично єдине у області підприємство радіоелектронної галузі, яке повноцінно працює.

Виникає цілком логічне запитання: чому більшість підприємств галузі не змогли пережити «лихі» 90-ті, а «Електрону» це вдалося? Відповідь – у пояснені нинішнього голови наглядової ради ВАТ «Концерн-Електрон» Юрія Бубеса:

– Колишній державний концерн «Електрон» в 1991 році став акціонерним товариством, наші акції зареєстровані під №1 в Україні. Наші акціонери стали повноправними господарями, самі на своїх щорічних зборах визначали що робити, як далі жити, як працювати. Акціонерами є як працюючі, так і колишні електронівці та члени їх родин – загалом понад 20 тисяч осіб. І ми вдячні їм за підтримку і розуміння, особливо в найважчі роки, коли ми здійснювали реструктуризацію і диверсифікацію виробництва.

Дійсно, підприємству, хоч і не без втрат, ціною неймовірних зусиль, але таки вдалося пережити кризи 90-х. Хоча Ю.Бубес дякує акціонерам, мабуть, справа і у незмінному, сильному менеджменті фірми. Боротьба за своє життя концерну в 90-ті – ціла окрема епопея. Але вистояли, вижили, зберегли потенціал, майно, потужності і нинішню кризу зустріли загартованими.

Мимоволі складається враження, що на «Електроні» якимось бізнес-чуттям заздалегідь передчули кризу і були до неї готові. Це інтуїція? Результат далекоглядного аналізу? А може це сумарний і гіркий досвід виживання у попередні кризові періоди? Напевно все разом. Бо навіть свій «Електрон-Банк» продали австрійцям дуже вчасно, на ціновому піку ще більше року тому, коли банківською кризою ніби й не пахло. Тож концерн отримав додаткові кошти для динамічного розвитку.

Результат минулого року є свідченням того, що кошти тут вміють і вкладати, і отримувати від них реальну віддачу. Акціонери грошима розпорядились як мудрі господарі – не проїли, не розтринькали, а затвердили і виконують власну інвестиційну програму розвитку «Концерн-Електрону», розраховану на 2007–2010 роки і на яку виділили 140 мільйонів гривень. Тільки за останні 2 роки вже інвестовано в реальні проекти 80 млн гривень, докорінно модернізовано існуючі традиційні напрями роботи і створено нові виробництва.

– Хоча робота підприємств й була ускладнена наслідками фінансово-економічної кризи, проте за підсумками 2008 року нам вдалося вийти на такі показники: темп зростання зведеного обсягу реалізації продукції – 116%, консолідований дохід – 176 млн грн, а прибуток – понад 46 млн грн, – підбиває підсумки Юрій Бубес. – Загальні збори акціонерів у квітні затвердили дивіденди в сумі понад 14 млн грн, а це означає, що на одну акцію при її номінальній вартості 3,5 грн нараховано і буде обов`язково виплачено дивіденди в розмірі 1,35 грн.

Ось реальний, матеріальний вираз ефективності виробництва – не гола статистика, а дивіденди, живі гроші. До речі, може це когось і здивує, але за всю історію акціонованого «Концерн-Електрону» не було жодного випадку, щоб дивіденди не були виплачені (це вам не ваучерна приватизація!).

З цифр видно, що акціонери не всі прибутки зразу поділили між собою, а зарезервували на майбутнє, в тому числі й на розвиток. Бо виходячи з прибутків, дивіденди теоретично могли б бути й значно вищими. Проте за своїм корпоративним кодексом «Концерн-Електрон» дотримується зваженого балансу інтересів між акціонерами та працівниками підприємств. Що це означає, голова наглядової ради Юрій Бубес пояснює:

– Адже якщо піднімати заробітну плату працівникам за рахунок прибутку, частка якого належить акціонерам, то акціонери не зрозуміють такої політики. Якщо навпаки: збільшити дивіденди, але не піднімати оплату праці тих молодих працівників, які не є акціонерами, бо недавно у нас працюють, їм також не сподобається такий розподіл коштів – адже саме вони зараз заробляють цей прибуток. І це теж справедливо. Тому ми максимально дбайливо і раціонально розпоряджаємось коштами і на виплату акціонерам, і на пристойну зарплату, і на вкладення у свій розвиток. Хто зупиниться в розвитку – той завтра щезне з ринку.

 

Голова наглядової ради ВАТ «Концерн-Електрон» Юрій Бубес
 

А наочне знайомство з підприємствами концерну тільки підкріпило слова голови наглядової ради. Тут вміють працювати і заробляти. Як?

Найкраще це пояснили візити безпосередньо на підприємства.

Що вразило в концерні насамперед – тут зберегли свою прикладну науку. Скільки сил це коштувало – воліють краще не згадувати. Проте, як би там не було – концерн нині володіє великим науковим і виробничим потенціалом, який, повірте, не марнується.

Своїм науково-виробничим підприємством «Карат» електронівці можуть без зайвої скромності пишатись. Тут проводяться фундаментальні фізико-хімічні дослідження, здійснюється розробка технологій та виробництво нових матеріалів для мікроелектроніки, квантової електроніки і оптики, акустоелектроніки, магнітоелектроніки, кераміки, а також функціональних пристроїв на їх основі. НВП «Карат» обладнано сучасним науково-технологічним комплексом для виробництва мікролазерів та матеріалів для нових джерел світла – червоних та білих світлодіодів, – на базі обладнання провідних фірм Logitech (Великобританія), Gentech (Канада), Thor Labs (США), Rode (Німеччина), Shimadzu (Японія), WEECO (США).

Як розповів директор НВП «Карат» Микола Ваків, підприємство має ряд державних замовлень, а також приймає участь у виконанні міжнародних науково-технічних проектів, котрі виконуються в рамках міжнародних програм науково-технологічної співпраці із Китаєм, Польщею, Німеччиною, Францією, Болгарією, США та іншими країнами. В рамках комерційних контрактів з Китаєм, Німеччиною, Росією, Італією, Південною Кореєю «Карат» виконує наукові розробки та здійснює поставки дослідних партій монокристалічних матеріалів.

 

НВП "Карат" - наукове підприємство "Електрону"
 

Інше провідне дочірнє підприємство – завод «Полімер-Електрон», – займає провідне місце у виробництві полімерних виробів в Україні. Оснащений найсучаснішими термопластавтоматами, цей завод здатен виготовляти з пластмас вироби будь якої складності і призначення.

Роботизований комплекс по литтю пластмаси на заводі "Полімер-Електрон"
 

– Підприємство співпрацює із провідними українськими та зарубіжними компаніями,для яких виготовляє різні вироби з пластмас та пінополістиролу, – розповідає генеральний директор Володимир Мурава. – Наші замовники – вітчизняні пивоварні, датська Carlsberg Group, бельгійська InBev, харчові підприємства. Справа в тому, що ми виготовляємо екологічно чисту тару – при її виробництві використовуються барвники, які не містять шкідливих додатків і є абсолютно придатними для контакту із харчовими продуктами. Виконуємо замовлення і для італійської Ardo – відомого виробника побутової техніки. – та багатьох інших. На нашому обладнанні можна виготовляти з полімерів будь-що – від гуздиків до найскладніших великогабритиних виробів.

Володимир Мурава також повідомив, що підприємство свого часу забезпечило пластмасовими сидіннями стадіон «Україна», а у майбутньому готове сповна забезпечити і новий стадіон до Євро-2012 у Львові.

Ну а справжня гордість сьогоднішнього концерну – це сяюче чистою і вражаюче промисловою естетикою сучасне інструментальне виробництво. За оснащенням та виробничими можливостями його немає рівних щонайменше в цілому західному регіоні держави. Воно дислоковане на тому ж «Полімер-Електроні». Оснащений парком найсучасніших металообробних центрів «Haas» (США), шліфувальних верстатів «Okamoto», електроерозійних комплексів «Sodick» (Японія), електронним вимірювальним комплексом та комп`ютерним центром проектування та технологічного супроводу завод «Полімер-Електрон» виготовляє прес-форми, штампи, вироби і оснастку найвищого рівня складності.

 

Комп'ютерно-вимірювальний комплекс інструментального виробництва  на "Полімер-Електроні"
 

Добре знаним за межами України є і ще одне підприємство концерну – українсько-німецьке спільне підприємство «Сферос-Електрон». Засноване 1996 року, воно виробляє та реалізує автономні автомобільні опалювачі для всіх типів автомобільної техніки, сонячні та вентиляційні люки для легкових автомобілів, кондиціонери для легкових та вантажних автомобілів. Як наголосив генеральний директор Олександр Ткаченко, підприємству вдалося налагодити випуск обігрівачів «із шаленою економією» – взимку замість 10 літрів на повний обігрів автобуса йде всього лише 1 літр бензину чи дизпалива За його словами, підприємство починало свою роботу із співпраці із ЛАЗом, але поступово, через досягнення світового рівня якості продукції, стало забезпечувати майже всі автомобільні підприємства Росії, Білорусії, Німеччини, Словенії, Польщі, Словаччини, Індії. Експорт продукції здійснюється і у США – більшість американських шкільних автобусів оснащені саме львівськими теплообмінниками.

Складання автоопалювачів на "Сферос-Електроні"
 

Ще одним прикладом успішної реалізації міжнародної співпраці є нове електронівське електротехнічне виробництво: спільно з міжнародною корпорацією «Тайко елетронікс» на заводі телевізійної техніки «Електрон» налагоджено виробництво високоточних електротехнічних вузлів та кабельної продукції для електроніки, машинобудування, комп`ютерної техніки, медицини, телекомунікацій.

Електропобутова техніка – це ще один давній напрям роботи концерну. Її виробництвом займається завод «Електропобутприлад». Тут виготовляють електричні млинки до кави, соковитискачі, кавоварки, електром`ясорубки і навіть електромасажери.

Але й на цьому традиційному для концерну заводі відбулись кардинальні зміни. Тут встановлено нове обладнання і виробляються нові моделі побутової техніки. А в рамках кооперації підприємств концерну на заводі «Електропобутприлад» налагоджено власний серійний випуск електродвигунів, – які використовуються в побутовій електротехніці. І не тільки – вони призначені і для автомобільних опалювачів «Сферос-Електрону», до того ж ці двигуни своєю якістю перевершили німецькі.

Але що і скільки б концерн не виготовляв – його візиткою були і є телевізори марки «Електрон», впізнаване обличчя фірми. Оскільки в Україні не має підприємств із випуску комплектації для них, то підприємство закуповує вузли і деталі за кордоном. А складання телевізорів і регулювання робиться вже у Львові.

 

Складальний конвеєр телезаводу "Електрон"

 

Підприємство виробляє на рік 60 тисяч телевізорів, в тому числі й найновіші – рідкокристалічні, – і на перспективу планує збільшення їх кількості удвічі. Як наголосив генеральний директор телезаводу «Електрон» Орест Яремчук, львівські телевізори й надалі користуються популярністю серед населення. І це пояснюється просто – продукція телезаводу «Електрон» традиційно відзначається високою надійністю, а завдяки застосуванню принципів управління якістю згідно стандартів ISO 9001–2001 виробник сміло надає максимальний, трирічний термін повної гарантії на всі моделі телевізорів. Телевізори цілком успішно продаються по всій Україні і гідно конкурують із зарубіжними марками.

Втім важко навіть стисло розповісти про всі 14 підприємств цього концерну. Тут працюють також підприємства фінансово-оперативного лізингу, громадського харчування та торгівлі, з виробництва металопластикові вікон та інші – словом все, що приносить прибуток. Концерн, не покладаючи великих надій на державу, розвивається власними силами.

– В концерні, як і в усіх, проблем теж вистачає – не все так просто і легко, як може здаватися збоку на перший погляд. Криза таки відчутно нас зачепила і працювати підприємствам складно. Але не жалітись на когось, не скиглити – треба працювати що б там не було. Ми показали тільки те, що вже зроблено і реально працює. Нині ми своїми силами здійснюємо ще 10 власних інвестиційних проектів. В планах – налагодження випуску DVD-плеєрів, спільного виробництво побутової техніки із фірмами «Electrolux» та «Philips» (порохотягів та кавоварок), навіть деталей до авіадвигунів зарубіжних марок та інші. Звісно, будуть і нові моделі телевізорів та електропобутової техніки. Зараз не будемо вдаватись в деталі проектів, але я вам скажу коротко – «Електрон» ніколи не розкидався обіцянками, а завжди працював і працює. Можливо чутки про те, що ми «вмерли» й народились від того, що ми не з балакливих. Але в наших попередників, і у нас діє правило – зпочатку зроби, тоді покажи. Це головна засада корпоративної етики «Концерн-Електрону». Ми сьогодні показали зроблене. І працюватимемо на майбутнє. Криза не вічна, а майбутнє є в того виробника, який матиме сучасні ефективні виробництва. На зробленому ми не зупинимось.

Фото:  Маріан Стрільців

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-18 08:21 :28