Новини » Львів 4 лютого, 2009, 17:08
Майбутній висотний комплекс «Паркготель» зрізали наполовину, щоб не псував панораму «юнескового» Львова

Можливість розміщення 20-поверхового готельного комплексу, який має намір спорудити ТзОВ «Паркготель» на вул. Лижвярській у Львові, розглянула 3 лютого архітектурно-містобудівна рада департаменту містобудування Львівської міськради, не погодивши його надмірної висоти, – про це сьогодні, 4 лютого, повідомив кореспондент ЗІКу.

Чотириповерхову споруду колишнього Музею ПрикВО, розташовану у Парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького у Львові, вже вкотре намагаються перетворити на готель. Від попередньої спроби фірми «Сімекс» спорудити «готель на кістках» на будмайданчику, порослому кущами, лишився іржавіти підйомний кран, – така от цвинтарна містика…

Нагадаємо, що на початку вулиці Стрийської наприкінці XVIII ст. відкрили Стрийське кладовище, яке проіснувало до 1823 року. Згодом цвинтар перенесли на місце, де тепер розташовано Військовий меморіал (верхня тераса Парку культури ім. Б. Хмельницького). Тут Стрийський цвинтар функціонував до 1893 року, щоправда є свідчення, що ховали тут ще й у Першу світову війну. У 1947–1952 рр. на місці цвинтаря та старих цегелень було закладено парк ім. Б.Хмельницького. Поруч на вулицях Літній та Лижвярській будувалися вілли (наприклад, у будинку при вул. Літній, 4, що тепер належить панству Малехам, була майстерня скульптора Євгена Дзиндри (1913–1983).

У 1970-ті роки на гірці між підйомом вул. Стрийської та вулицею Лижвярською із її садибною забудовою виріс корпус Музею ПрикВО у стилі радянського функціоналізму. Людська пам’ять коротка: навіть у професійному архітектурному середовищі побутує думка, що музей був недобудованим, однак це не відповідає дійсності. Конверсія за доби «гласності» й демократизації та загальна економічна криза, що охопила СРСР, призвівши до його падіння, збанкрутувала й музей. Згодом фірма «Сімекс», отримавши цю нерухомість та ділянку під її обслуговування розміром о,65 га, заходилася укріплювати фундаменти для будівництва готелю. Але ця спроба наразилася на суспільну дискусію: чи етично зводити готель на кістках?

ТзОВ «Паркготель», який тепер хоче на вул. Лижв’ярській спорудити 4-5-зірковий готель заввишки із 60 м стикається із старими проблемами. Фахівці санепідемслужби попереджають, що старий цвинтар містить захоронення холерних і тифозних покійників, а отже земляним роботам мусять передувати ретельні проби ґрунту на предмет наявності у них збудників важких інфекційних хвороб, цвинтар має бути опрацьований археологами, а людські останки ексгумовані й перепоховані за християнським обрядом в іншому місці.

Старий цвинтар не єдине питання морально-етичного плану, що може стати небезпечним рифом у фарватері майбутнього будівництва готельного комплексу. Іншим є таке: чи будівництво поставиться толерантно до довколишніх зелених насаджень і збереже дерева цінних порід?

Проблемою, яка перебуває на межі етики й закону, є розташування ділянки в парковій зоні. Як стверджує львівський архітектор Михайло Ягольник, ділянку із території парку ще ніхто не вилучав. Тому там можна будувати не готель, а офісний центр, якому достатньо буде 7 поверхів. Рекомендуючи інвестору в межах існуючого фундаменту офісний центр замість готелю, містобудівна рада має намір убезпечити від майбутніх проблем як Львів, так і забудовника.

Але інвестор хоче знести наявну споруду (а це знов проблеми порушення авторського права, як і у випадку із реконструкцією Львівського автовокзалу) і на її місці побудувати висотний готель на 860 мешканців, із басейном, саунами, конференц-залами, підземними паркінгами та надземними стоянками. Від вул. Гвардійської готель виглядатиме заввишки із обеліскову стелу меморіалу воїнам-визволителям авторства Д.Крвавича й Я.Мотики.

Особливою проблемою є й рельєф місцевості, що не передбачає доброго транспортного під’їзду до майбутнього готелю. Але найбільш дискусійної є висота майбутньої споруди. Саме вона викликала щонайбільше зауважень з боку членів архітектурно-містобудівної ради. За словами керівника АПМ-2 ДІПМ «Містопроект» Віталія Дубини, «в урбанізованому середовищі може були доречними й 30 поверхів, але серед зеленої оази готель виглядає прищем, що стирчить і може прорвати фурункулом. Навіщо руйнувати цей природній зелений амфітеатр, якого більше ніде нема? Висота до 10 поверхів не так б дисонувала б у масиві зелені. Окрім того готель у межах парку неможливий юридично. Номери в горішніх поверхах готелю мали б ексклюзивний огляд на місто, але це не підстава псувати панораму Львова».

Із тим, що в цьому достатньо експонованому місці може бути знаковий об’єкт, погоджується й директор інституту «Укразахідпроектреставрація» Володимир Швець: «Потужність готелю явно завелика, на панорамі явно домінує ДПА, але вона неестетична, тому тут можна зробити ставку на естетичний проект».

Відмовити інвестора від висотної споруди спробував професор Богдан Черкес: «Башта буде бити по силуету історичного Львова, а панорамні силуети історичних міст перебувають під такою ж охороною, як і їх планувальні структури. Якщо це буде 20-поверхівка, можемо мати проблеми із ЮНЕСКО

До ідеї пристосування існуючої споруди під музейну функцію повернулася очільниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко: «Там має лишатися музей, але не ПрикВО, а визвольних змагань. То б на вул. Лисенка можна було реставрувати палац як такий. Щодо силуету Львова, то ми повинні вирішити, чи лишаємося із ним провінцією чи зважимося на щось сучасне. Ми не повинні бути проти висоти, а лишень проти бридких будівель», – сказала Лілія Онищенко, яка парадоксально у випадку будівництва на реконструйовуваному стадіоні «Скіф» виступала за обмеження висоти до 10 м (подейкують, що то під своїми вікнами).

Суворо дотримуватися висоти дозволеної поверховості у межах буферної охоронної зони пам’ятки ЮНЕСКО закликав професор Микола Бевз: «Щоб не виникав у ландшафті цей агресивний острів, будувати можна тільки 7-10 поверхів. І не більше! Висота має бути погоджена із державним органом охорони культурної спадщини».

«Та погоджуйте хоч із центром космічної спадщини!», – вигукнув на це головний архітектор Львова Юрій Криворучко, відомий своїми одіозними деклараціями про те, що архітектура повинна виходити за червоні лінії законодавства. Обізвавши панораму Львова «нудною», Юрій Криворучко виклав закон розвитку силуетності як послідовного підганяння висотності. «Не будуючи яскравих високих об’єктів ми залишимося із рівнинним горизонтальним силуетом», – намагався спровокувати членів містобудівної ради на ухвалення висотного прориву Юрій Криворучко.

Однак професор Богдан Черкес попросив визначитися: «Нехай Львів вирішить: він за те, щоб іти шляхом Лондона, чи Стамбула, який у європейські й частині зберіг історичний силует, а в азійській – здобув силует ультрасучасний. Проблему силуетності Львова варто винести на обговорення сесії львівської міськради».

Тому в підсумку разом із пропозицією влаштувати відкритий конкурс на архітектурне проектування майбутньої споруди на вул. Лижв’ярській, містобудівна рада переважною більшістю проголосувала за те, аби висота готелю не була вищою за 10 поверхів.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-24 08:26 :16