Новини » Суспільство 10 квітня, 2008, 16:24
Львівські митці Богдан Сорока та Віктор Неборак підготували виставку «Страсті Христові»

У четвер 17 квітня о 16 годині у Музеї етнографії та художнього промислу на просп. Свободи, 15 у Львові відбудеться відкриття художньої виставки, що репрезентуватиме цикл ліногравюр відомого українського художника-графіка Богдана Сороки «Страсті Христові», - про це сьогодні, 10 квітня, повідомив кореспондент ЗІКу.

До виставки вже не раз демонстрованого у Львові страстного циклу Богдан Сорока перевидав спеціальний альбом, до якого окрім дванадцяти репродукцій із тематичних графічних аркушів, створених у1990 та 1994 роках, увійшов і конгеніальний поетичний текст Віктора Неборака: «Чорне тло. Прямокутна/ світобудова. І хрест./ І маячня безпробудна./ Знову вказує перст/ звіра. Людина тягне/ жах, як на Еверест./ Знову корону вдягне/ злидар серед машкар –/ плетиво дерев’яне./ І як шана – удар./ -Ближні мої убивці,/ кожен плювок ваш – дар./ В кожній бездумній пиці/ брата ясне лице/ буде - в якому віці?!/ А натомість –оце:/ цвяхів очі в долоні/ й оцту гірке винце…/ Юрби многомільйонні/ знову ревуть – розіпни! –/ Темні, як зеки в зоні./ „Той, котрий без вини,/ мусить за нас померти!/ Здохни!” – кричать вони./ Плем’я, тупе і вперте,/ що вас переверне?/ Світло якої жертви?/ Ніч цю безмежну тне/ Хрест на чотири шмати –/ Тіло моє земне./ Прийдуть сестра і мати,/ плакальниці, жерці/ тіло моє знімати./ З неба ж Бог у вінці/ буде спостерігати,/ стиснувши кару в руці.”

Кожен графічний сюжет подано у супроводі трьох рядків Неборакової поезії, яку переклав англійською професор Торонтського університету Данило Гузар-Струк.

«Задаю собі питання, чи можливо сьогодні розіп’яти Христа? Чи хоч трошки ми змінилися? Чи зробили б ми якусь спробу спротиву? Чи сьогодні знову байдуже спостерігатимемо, як розпинають тих, які приносять себе в жертву заради інших? Чи сьогодні також стоятиме вузьке коло людей біля Того, Кого знімають з Хреста? І лише одиниці, які оплакують?” – роздумує Богдан Сорока, який присвятив свої лінорити пам’яті найсвітлішої постаті руху „шістдесятників” Іванові Світличному.

Довідка ЗІКу.

Богдан Сорока народився 2 вересня 1940 р. у львівській тюрмі на Лонського, де була ув’язнена його мати Катерина Зарицка, батько Михайло Сорока також був арештований. 1964 року закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва від 1964 до 1993 року працював у Львівському художньому комбінаті живописцем-монументалістом. 1993 р.- доцент ЛДІПДМ, 1996 р. – перший завкафедри промислової графіки, де працював до 2005 р. Перші свої лінорити створив 1969 року як ілюстрації до збірки поезій Ігоря Калинця „Відчинення вертепу”, які були видрукувані в Лондоні під назвою „Поезії з України”. Це спонукало КДБ порушити кримінальну справу проти художника, десятиліття його твори забороняли виставляти і згадувати його ім’я у пресі. Однак художник не полишав праці над графічними циклами: „Українська міфологія” (1970-72), „Купальські забави” (1974), „Символи Григорія Сковороди” (1975), „Похід гномів” (1979-84), „Подорож Узбекистаном” (1981-82), „Архітектура Львова” (1990), „Символи та емблеми”, „Дерев’яні церкви Галичини” (2000). Створив графічні ілюстрації до творів Лесі Українки, Романа Іваничука, Василя Стефаника, Тараса Шевченка, Івана Кошелівця. Від 2001 р. працює в техніці кольорової ліногравюри. 1989 року отримав премію на міжнародному конкурсі екслібрису у Вільнюсі (Литва).

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-19 00:47 :52