Новини » Політика 1 листопада, 2007, 13:08
«МИ БУЛИ НОРМАЛЬНИМИ МОЛОДИМИ ЛЮДЬМИ, ТАКИМИ, ЯК МАЮТЬ БУТИ ДІТИ СВОЄЇ ЗЕМЛІ»

До 20-річчя заснування «Товариства Лева»

«Товариство Лева» відзначило своє 20-ліття. Близько 60 осіб, котрі у різні роки були причетними до Товариства, зібралися минулої неділі вранці біля церкви на вул. Залізняка у Львові й вирушили на Личаківський цвинтар вклонитися могилам друзів, що відійшли у вічність. Свого часу Товариство допомогло відновитися в житті політичному в’язню і редактору «Кафедри» Михайлові Осадчому, але, на жаль, не вберегло найстаршого товариша й натхненника багатьох справ поета Ростислава Братуня. Згодом не стало і Михайла Осадчого, і Олександра Кривенка, і Георгія Гонгадзе і Богдана Огородника-Русина, який очолював одну із наймасовіший секцій Товариства – етнографічну…

На Личаківському цвинтарі ювілейна хода спинилася при могилі Кривенка, братчики заспівали гімн Товариства на слова Симоненка, а при могилі скульптора Еммануїла Миська та Братуня – гімн. Його спеціально для «Товариства Лева» написав бард Олег Покальчук. Оскільки того ж таки дня відбувався фінал фестивалю української співаної поезії «Срібна підкова», то символічно, що частина ходи продовжилася до концертної зали. Там члени «Товариства Лева» згадали, що на початках діяльності тісно співпрацювали із бардами Віктором Морозовим, Андрієм Паншичиним та Василем Жданкіним. Також до Товариства належали й теперішній організатор «Срібної підкови» Андрій Кирчів, а також Левко Захарчишин, Дзвінка Калинець-Мамчур, Андрій Гречило, брати Радковці та багато інших не менш відомих громадських діячів.

Про часи формування, народження й офіційного заснування «Товариства Лева» розповідає архітектор Юрій Волощак:

«Почалося все з того, що моя приятелька, студентка поліграфічного інституту Леся Масловська прийшла до молодої поетки Марії Шунь, де був я з Грицем Козієм, і сказала, що треба щось робити, бо вандали руйнують наш Львів. Вона показала нам статтю «Занедбана могила» Федора Братишана у журналі «Жовтень» (тепер «Дзвін». – ЗІК.) №3 1987 року, де розповідалося про акти вандалізму і руйнування за кілька днів 12 пам’ятників саме українським діячам культури, науки і мистецтва, зокрема Адаму Коцку, Ізидору Шараневичу, Івану Левинському, Олені Кульчицькій. Ми просто прийшли на цвинтар і заходилися їх відновлювати. Працювали кожної суботи. Ми були нормальними молодими людьми, такими, як мають бути діти своєї землі.

Тоді, у квітні, зібралося нас близько десяти, але щоразу одні приводили інших. З тих, що були від початку пригадую Лесю Масловську, Григорія Козія, Юрка Лукомського, Прокопія Кесарійського, Василя Качмара, Ігора Копчика, Оленку Гижу, Мар’яну Гибу, Олену й Орисю Тимчишиних, Святослава Гірного, Тараса і Петра Дідулу. Атмосфера була демократична приходили і відходили коли хотіли. Але переважно, попрацювавши, не хотіли розходитися, йшли до когось на каву. Потім вирішили зустрічатися спеціально для спілкування ще й в неділю.

Те, чим займалися на Личакові, послужило базою для створення заповідника «Личаківський цвинтар» і призначення учасника «Товариства Лева» Ігора Гавришкевича його директором. У липні прийшов до нас інструктор міському комсомолу Орест Шейка (тоді була така тенденція: від комсомолу очолювати неформальні молодіжні рухи). Думаю, що як і Тараса Стецьківа, Шейку нам прислали, але він виявився беручким і щиро віддався справі. Власне, Шейка запропонував офіційно зареєструвати товариство. Він і став формально першим головою, бо виявив справді досить енергії й організаторських здібностей, що допомогло йому й у подальшому бізнесі у Фонді культури та друкарні «Гердан».

На недільні зустрічі в кафе на вул. Медової Печери сходилося щораз більше людей, особливо з біологічного факультету університету: Амьохін, Сліпецький, Кардаш, Мамчур (його дружина Дзвінка Калинець саме 1986 року народила донечку). На ті недільні посиденьки ми запрошували з концертами Віктора Морозова, Андрія Панчишина та інших цікавих людей».

На третій рік активної участі в Товаристві Юрій Волощак написав статтю «Обжинки у Львові» до звітно-виборної конференції. На диво, 1989 року її ніде не опублікували, можливо тому, що вона стосувалася дражливого питання виборів чи призначення лояльних голів, ба навіть …саморозпуску організації як такої, що виконала свою роль у національному відродженні на Львівщині і взагалі на Україні. ЗІК подає з неї кілька цитат:

«Першим керманичем, тим, що спільно з радою сконсолідував Товариство, відчув основні потреби і визначив напрямки роботи по секціях був Орест Шейка, тоді інструктор міському комсомолу зі спорту і культмасової роботи, а тепер скромний директор Творчо-виробничого об’єднання «Гердан». Другим до ряду головою Товариства Лева був Ігор Гринів, працівник Львівського університету, потім депутат Верховної Ради України. Третім головою товариства був і є Левко Захарчишин тоді скромний аспірант, пізніше старший інспектор лісу Львівського обласного комітету охорони природи, голова екологічної комісії львівської обласної ради народних депутатів. Усі вони добрі товариші, добрі організатори і, як бачимо, завдяки громадській роботі в «Товаристві Лева», як кажуть, вийшли в люди.

Звичайно ж кандидатом на голову має бути молодий, але шанована, відома особа. Ще краще було б запровадити двох співголів: дівчину й хлопця. Одним з можливих лідерів бачу Андрія Кирчіва – голову етнографічної секції. Толерантним і організованим є Ярослав Кардаш. Цілеспрямованим голова історичної секції Андрій Гречило. Гарно зміг би повести роботу знову Орест Шейка. Перед новим головою стоїть завдання сконсолідувати товариство, здійснити перереєстрацію всіх членів, навести лад з членськими внесками, з іншими матеріальними надходженнями і скеруванням їх на важливі потреби, а головне – повернути молоді у товаристві чар першопрохідництва, творчості, неповторності чину, поставити працю так, щоб кожний молодий львів’янин міг приєднатися до заходів товариства, щоби місто Лева ставало щотижня чистішим і гарнішим».

Окрім питань внутрішньої структури товариства стаття «Обжинки у Львові» підсумовувала й результати трирічної праці «Товариства Лева», подаючи також помісячний хронографік перших півтора років роботи:

»Травень – вересень 1987 року – консолідація сил за збереження пам’яток історії Львова, української культури: праця на Личаківському кладовищі щосуботи, збори молодих вчених, творчі зустрічі;

Липень – серпень 1987 – створення Клубу молодих вчених, недільні творчі зустрічі, концерти на Майорівці;

Жовтень 1987– установчі збори«Товариства Лева» за участі Анни Іваницької, Марії Масловської, Ростислава Братуня, Романа Дідули Свято поезії, присвячене дню народження Б.-І. Антонича біля пам’ятника С.Тудору. Перший концерт Віктора Морозова і Юрія Винничука з пісень на слова українських поетів у Будинку культури «Будівельник» (тоді вперше на публіку звучала пісня на слова Грицька Чубая);

Листопад 1987– перші доброчинні концерти у Львові та Івано-Франківську, збір коштів на відродження промислу гаварецької кераміки. Перші концерти групи «Не журись» при «Товаристві Лева»;

Грудень 1978 – збір громадської думки про місце для пам’ятника Т.Г.Шевченкові. Налагодження контактів з аналогічними товариствами у Білорусії і Росії;

Січень 1988 – Коляда, Різдвяний вертеп у Львові. Новорічна казка-вистава у дитбудинку на вул. Таджицькій з подарунками дітям яворівських іграшок. Вечори пам’яті Василя Симоненка;

Лютий 1988 – виставка гаварецької кераміки у Музеї етнографії і художнього промислу. Театралізований аукціон гаварецької кераміки спільно з театром «Мета» і ансамблем «Черемош», гаварецькими майстрами і гарматою «Василько» майбутнього Товариства «Кіш». До товариства приєдналися Дарія Ткач, Ірина Коцик, Ігор Гавришкевич, Марта Шевченко, Ярина Якуб’як, Наталка Мирченко з мамою, сім’я Буців і Гузилів, Андрій і Наталка Кирчіви, Андрій Гречило, Андрій Квятковський, Сергій Бадік, Олександр Кривенко, Лев Захарчишин, Таня Лисенко, Ярина Коваль, Ігор Марков, Мирослав Решетило;

Березень 1988 – виїзні концерти у Нестерів (Жовкву) і заснування там «Розточівського братства». Виїзд до Івано-Франківська, де було засноване товариство «Рух». Виїзні концерти в Білий Камінь і Гавареччину. Виставка і конференція в Білому Камені «Традиції школи гончарства» за участю майстрів Бакусевича, Архимовича, Сливінського і будівництво дороги до села. Конференція у Львові про експедицію «Дністер»;

Квітень 1988– гаївки і гагілки, забави для сотень дітей у Шевченківськім Гаї. Випуск книжечок «Гагілки». Виїзди за народними строями і піснями на Дністер, Косівщину, Покуття і в Городенку;

Травень 1988 – на запрошення Феодосія Гуменюка та ленінградського товариством ім. Т.Г.Шевченка спільна із Марією Процев’ят участь у святі Шевченка в Ленінграді у народних, козацьких строях і лицарських обладунках із гарматою. Шевченківський вечір, влаштований історичним театром у приміщенні Львівського ТЮГу;

Червень 1988 – дитяча забава і свято в Шевченківськім Гаї. Виставка-продаж яворівської іграшки (організатори Г.Козій, І.Гавришкевич) Екологічні толоки на Високому Замку. Зустрічі з представниками української діаспори Дарією Даревич, Богданом Певним, Тарасом Гунчаком, Юрієм Воронкою;

Спорядження і урочиста виправа експедиції «Дністер» під керівництвом полковника Валентина Стецюка, співредактора альманаху «Євшан-Зілля». Творчі контакти з московським товариством «Славутич». Збір підписів під телеграмою до партконференції за надання українській мові статусу державної та мораторій на атомні станції в Україні. Активна участь у заснуванні Товариства української мови ім. Тараса Шевченка. Виїзне свято Івана Купала у Верхньому Синевидному;

Липень 1988 – участь в установчих зборах товариства ім. В.Кубільника в Самборі. Виїзні концерти на Дністрі, участь в експедиції. Пропагандистська експедиція засновників «Товариства Лева» на місце затоплення Суботова і Чигиринську АЕС;

Серпень 1988 – виїзд на установчі збори товариства «Дзвін» у Рогатині. Завершення і зустріч в Одесі експедиції «Дністер – 88».

Ось так коротко хронікер описав перші кроки «Товариства Лева». А далі було стільки, що всього й не перелічити: політизація Товариства, активна участь у виборах, пікетуваннях, пропаганда української історії, традицій, науки і культури, національних державних символів. Заснування радою товариства свого видання «ПОСТУП» (редколегія О.Кривенко, А.Квятковський) та «Скарбниця» зі статтями А.Гречила про ЗУНР, про герб і прапор, розповсюдження їх на сході України, у Москві, Ленінграді, на Сахаліні, в Америці і Австралії. Виїзди чудового хору товариства «Вірли» під керівництвом М.Процев’ят по всіх містечках і селах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей і до Польщі, доброчинні концерти, самовіддана, самозречена праця майже без вихідних, і це при тому, що усі учасники хору вчилися і працювали. Героїчні поїздки цього колективу у не зовсім ще тоді безпечні місця – Одесу, Київ, Умань, Вінницю, Запоріжжя, Нікополь, Орджонікідзе з духовними гімнами, піснями Січових Стрільців, ОУН і УПА. Був і Великий вертеп Товариства на сцені Палацу «Україна» в Києві, поїздка з вертепом у Донецьк.

До кожної із згаданих подій «Товариство Лева» випускало видання художньої графіки. Загалом художники становили найактивнішу групу Товариства. Ковалі Василь Качмар і Тарас Олещук були авторами козацьких і лицарських обладунків, литавр і гармат. На всі руки майстер Григорій Козій з дружиною Роксоляною робили одяг і прикраси, графіку Богдан Огородник (Русин), Андрій Тирпич, Віоля Радомська, Олег Микита, Ігор Бадяк, Тарас Дідула, Остап Патик, Соломія Лобода, Зеня Юськів, Андрій Винницький, Юрко Кох, Тарас Бенях, Роман Головатий. Ці імена звучали щораз частіше на виставках і в мистецтвознавчій літературі, як свідчення їх активної громадської позиції. Згодом усе частіше стало заявляти про себе й козацьке Товариство «Кіш» з польовою гарматою «Стус» і на конях…

На думку Юрія Волощака, ті, хто приходять в Товариство сьогодні по новому бачать його роль, завдання і шляхи їх здійснення. Але якщо молодь приходить в Товариство з чистим серцем і творчою думкою, то може сміливо докладати їх до скарбниці «Товариства Лева» і творити його таким, яким воно має бути завтра, єдиним і неповторним.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-23 00:25 :56