субота, 15 вересня, 2007, 14:40 Суспільство
В’ячеслав Кириленко увійшов в історію, привітавши у Королівських залах творців «Енциклопедії Львова»

Львівська погода розчулилася з’явою у видавництві «Літопис» першого тому «Ециклопедії Львова й внесла свій експромт у його репрезентацію: урочистість із Італійського патіо перенесли до Королівської зали, де місця всім запрошеним не вистачило, — про це сьогодні 15 вересня повідомив кореспондент ЗІКу.

Розділити радість із авторським колективом видання, над яким працювало 151 особа, прийшли Генеральний консул Республіки Польща у Львові Вєслав Осуховський, міський голова Львова Андрій Садовий, ректор Львівського національного університету ім. І.Франка Іван Вакарчук, академік Ярослава Ісаєвич, на численна когорта істориків і видавців, які спеціалізуються на випуску історичної літератури. Під музику камерного ансамблю оркестру «Академія» під керівництвом Артура Микитки та слайд-шоу із ілюстрацій «Енциклопедії Львова» ведуча доцент Ірина Старовойт запросила до слова згаданих осіб, а також художника книжки Андрія Кіся, літературного редактора Мирославу Олійник, голову редколегії Романа Шуста, директора бібліотеки ЛНУ Василя Кмитя, меценатів Степана Кубіва та Саїда Фарбазова, персонажа «Енциклопедії» художника Євгена Безніска та двох авторів – Андрія Козицького та Ігоря Підкову, які трудилися над книжкою 581 день.

Промовці означили започатковане видавництвом «Літопис» багатотомне й повноколірно ілюстроване видання – як крок назустріч славі міста, яке за свою історію робило спроби власної енциклопедії і не полишатиме їх робити й надалі, однак вони не конкуруватимуть, ва тільки доповнюватимуть одна одну. Від 18 століття Львів прагнув своєї енциклопедії, ця стала його атестатом зрілості, не відкинувши таких джерел, як легенди, перекази й навіть плітки, не кажучи вже про літописи та архівні акти. «Правда нічого не перемагає, вона просто лишається до часу, коли буде сприйнятою. Це спокійне, не афектоване слово про Львів, сказане наново» — охрестив своє дітище Андрій Козицький, а Ігор Підкова сказав: «Якби наші попередники могли вертатися, то Грушевський повернувся б до Львова у той час, коли Львів після Петербургу та Варшави був найбільшим центром книговидання. Тут Грушевський започаткував неалфавітну енциклопедію «Український народ в минулому й теперішньому». Зараз Львів сформував цілу школу історіографів. Місто занадто довго очікувало своєї енциклопедії, щоб вона вийшла пересічною. Це яскраве напружене полотно історії різних часів, коли Львів був і столичним і периферійним, і самоврядним містом. Це не кінець, і не початок. Це кінець початку». Продовжуючи цю тему, Мирослава Олійник запевнила, що в останньому тому на літеру «Ф» читачі неодмінну знайдуть згадку про те, що не!4 форумі видавців у Львові було репрезентовано перший том «Енциклопедії».

Один із політичних лідерів блоку «НУ-НС» В’ячеслав Кириленко, який не зрезигнував із запрошення узяти участь у репрезентації «Енциклопедії Львова» поділився своїми враженнями про місто, яке він, уродженець Білої Церкви над Россю, відкрив для себе в 1988 року студентом. «Львів потребує прочитання всіх сторінок свої історії, своєї архітектури, доль тих людей, котрі пов’язані із містом., Без Львівєєян важко уявити також наш блок., який виступає за більш українську Україну і зробить усе можливе, щоб так було, щоб уряд повернувся обличчям до української культури, української книги. Ми намагалися це робити як державні чиновники, готували відповідні програми, закони, але не склалося… Прийшли ті, хто може й книжок не так любить… Але ці труднощі минуть, але я знаю одне – вони не минуть без львів’ян!», – сказав В’ячеслав Кириленко.

Останній протокольний момент репрезентації «Енциклопедії Львова» полягав у тому, що її перший том зробили історичним експонатом і передали на збереження директору Львівського історичного музею Богдану Чайковському.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-06-21 20:33 :38