Новини » Суспільство 6 березня, 2007, 15:54
Історик Василь Расевич оцінив «Історію Львова» як «не українсько- і не польськоцентричну». Місто описане у ній, як осередок культур

«Незважаючи на ту рекламу, яку робив директор видавництва, вийшла нарешті «Історія Львова», не українськоцентрична, не польськоцентрична і не якась іншонаціональноцентрична. Колись все залежало від того, історик якої національності писав історію Львова. Усі попередні досвіди писання історії Львова враховані, тому місто змальоване як багатокультурне, поліетнічне», — так заступник директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича та автор окремих статей до тритомника «Історія Львова» Василь Расевич сьогодні, 6 березня, прокоментував кореспонденту ЗІК з’яву першого тому «Історії Львова».

Коли на початку роботи над «Історією Львова» творчий колектив обговорював концепцію видання, то Василь Расевич запропонував колегам поставити собі за мету не писати етнічноцентричну історію, а поглянути на місто як певний осередок культур, не концентруючись на якійсь певній національності. Заперечення не забарилися: «А яку ви ще історію хочете писати, якщо не українську, Львів же українське місто?!» Жодних заперечень, що Львів — це українське місто Василь Расевич не мав, але запропонував тоді написати вірменоцентричну історію Львова і побачити, наскільки це буде мати мало спільного з реальністю.

«Вірмени становили хоч незначну чисельну групу, але були дуже впливовими, багатими і важливими для цього міста. Так мені вдалося переконати людей, але тут все залежало від позиції академіка Ісаєвича, який з висоти свого віку й досвіду виявився відкритим до інновацій і різних ідей, зрештою він сам є неабияким генератором таких ідей. Тобто, Ярослава Дмитровича не треба було переконувати так, як інших. Я брав участь у вироблені концепції і редагуванні, писав розмаїті за тематикою параграфи до «Історії Львова». Взагалі, я займаюся початком 20 ст., це надзвичайно цікавий період, тому до другого тому писав про церковно-релігійне життя Львова під час першої світової війни. А другий текст до третього тому стосувався економіки Львова перехідного періоду від 1988 р. до наших днів. Оскільки на цю тему немає майже ніякої наукової літератури, а я був свідком тих подій, то мені довелося реконструювати це все з пам’яті і укладати хронологічно. І це мені дуже сподобалося, тому що відчув себе літописцем. Мені довелося пригадати перші поїздки в Югославію наших заробітчан, потім човникову торгівлю з поляками і так далі. Пригадуєте, спершу поляки приїжджали сюди, купували «Електрони», везли на «малюхах» до Польщі, потім ми вивозили крам. Якщо це не описати, то хто в майбутньому знатиме, як все це обманювалося, хитрувалося, хто такі валютники, як закривалися заводи, звідки брався стартовий капітал, як відкривалися банки? Я навіть подумав, чи не перекинутися мені з кінця 19- поч. 20 ст. на кінець 20. Але австрійський період Львова є набагато цікавіший, і я там залишуся», – розповів про роботу над «Історією Львова» Василь Расевич.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-19 01:09 :29