понеділок, 6 березня, 2006, 14:30 Регіони
Петро Олійник: Ми повинні сказати правду: так, українці убивали поляків, а поляки убивали українців

«Ми повинні сказати правду: так, українці убивали поляків, а поляки убивали українців. Це наша історія, яка ніколи не була простою для обох народів. І ми маємо попросити один в одного вибачення за те, що коїлося не на користь українського та польського народів. Тоді трагічні сторінки історії залишаться для істориків. А наші держави та народи поглиблюватимуть співпрацю в усіх галузях життя», – зазначив голова Львівської облдержадміністрації Петро Олійник, відповідаючи 4 березня на запитання польських та українських журналістів після панахиди у Павлокомі. Про це Західну інформаційну корпорацію повідомила прес-служба ЛОДА.

Панахиду на могилах полеглих відправив Митрополит Перемисько-Варшавський УГКЦ єпископ Іван Мартиняк. На колись занедбаному цвинтарі, завдяки керівництву Львівщини та зусиллям громадських організацій, а також за сприяння місцевої польської влади, постав Меморіал пам’яті на честь невинно убієнних українців. На центральній частині меморіалу викарбувані імена тих, хто загинув у березні 1945-го року.

Очікується, що у травні ц. р. відбудеться офіційне відкриття Меморіалу пам’яті у Павлокомі за участі Президентів України та Польщі.

Довідка ЗІКу.

Село Павлокома розташоване за 40 км на захід від Перемишля, в долині річки Сян. Перша відома письмова згадка про Павлокому датована 1441 роком.

Архівні документи свідчать, що вже 1595 р. там існувала парафія східного обряду. Напередодні Другої світової війни Павлокома налічувала 1370 мешканців, у т. ч. 1190 українців, 170 поляків (із них 100 колоністів) і десятьох євреїв.

Трагічним кінцем української Павлокоми стало 3 березня 1945 року. Тоді польські бандити під командою колишнього поручника львівської АК Юзефа Бісса «Вацлава» в жорстокий спосіб позбавили життя 365 павлокомських українців разом із місцевим парохом о. Володимиром Лемцьом. Їхні прізвища відомо. Дівчаток-українок розстрілювали починаючи з семирічного віку, а хлопчиків – з п’яти. Відтак врятуватися вдалося лише 36 особам.

Бандити обрали збірним пунктом місцеву церкву, куди зганяли українців, де їх катували, сортували, звідки групами конвоювали на тамтешній цвинтар і там розстрілювали. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини.

Про жахіття в Павлокомі вголос заговорили і в Україні, і в Польщі лише після проголошення незалежності України. У рік 50-річчя трагедії Павлокоми, в лютому-березні, невелика група українців із Перемишля вперше побувала на колишньому українському цвинтарі в селі. Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участі українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-13 07:49 :55