img
14 грудня, 12:00
Чат-конференція: Ігор Кондро

Чат-конференція з начальником Головного управління ДФС у Львівській області Ігорем Кондро на тему: «Актуальні питання оподаткування в 2016 році. Перспективне законодавство».

Відповіді на запитання
  • бухгалтер благодійного фонду 13 грудня 2016, 12:01
    Цікавить мене, чи не виключать наш благодійний фонд з Реєстру неприбуткових установ та організацій, якщо не встигнемо зробити зміни до 01 січня 2017 року?
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:22

    Дякую за запитання. Так, на сьогодні чинним законодавством визначено, що неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 року не приведуть свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими п. 133.4 ст. 133 Податкового Кодексу України будуть виключатися після 01 січня 2017 року контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

    Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року № 440 передбачено, що контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру в разі, коли організація відповідає таким вимогам:

    - утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

    - установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

    - установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації власників багатоквартирних будинків;

    - внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

    Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового Кодексу України).

     

    Ігор Кондро. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Володя 14 грудня 2016, 10:20
    Чому у школярів вимагають код платника?
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:25

    Пане Володимир, це передбачено порядком заповнення заяви для отримання документів про закінчення загальноосвітньої школи, а також для реєстрації та подання їх для ЗНО.

     

    Ігор Кондро. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ірина 14 грудня 2016, 11:00
    Недавно спіткнулась з такою проблемою. 3 роки тому змінила місце реєстрації в межах Львівської області, але в іншому районі. Влітку планувала отримати субсидію. У відділі соціального захисту відмовили, назвавши причину - податкова не погоджує, оскільки помилка в ІПН чи прізвищі одного із зареєстрованих. Згодом виявилось, що при зміні місця реєстрації потрібно було подати окремо ще форму 5ДР в податкову. Питання - оскільки індивідуальний податковий номер є унікальний для громадянина в межах держави, навіщо взагалі ця форма 5ДР в наш час? Чи можна, щоб відділи ДФС (в даному випадку різних районів Львівської області) без зайвих довідок від громадян синхронізували дані за унікальним ІПН і паспортними даними громадянина?
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:27

    Доброго дня, пані Ірино!

    Відповідно до Податкового Кодексу України платники податків зобов’язані протягом місяця повідомити податкові органі про виникнення змін в реєстраційних даних.

    Зміни в базу даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків заносяться тільки відповідно до заяви за формою № 5ДР, механізм обміну інформацією між відомостями на даний момент відсутній.

     

  • Платник 13 грудня 2016, 9:10
    Чи потрібно суб’єкту господарської діяльності реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального при використанні пального винятково у власних цілях?
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:29

    Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, з передачі (відпуску,

    відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передачі на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника (абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу), є особою, яка реалізує пальне, і відповідно є платником акцизного податку.

    Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

    У разі коли придбане суб’єктом господарської діяльності пальне використовується винятково для власних потреб і ним не укладено будь-яких договорів, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

    У разі якщо суб’єкт господарської діяльності планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, то до початку здійснення таких операцій він повинен зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

     

  • Тарас 13 грудня 2016, 20:00
    Доброго дня! Я зареєстрований як ФОП у Волинській області, проте фактично мешкаю у м. Львів. Якою є процедура, щоб стати на облік у місцевому органі ДФС?
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:34

    Доброго дня, пане Тарас!

    Відповідно до «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у разі проведення державної реєстрації зміни місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

    Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

    Процедури переведення платника податків шляхом взяття на облік/зняття з обліку (зміни основного місця обліку) розпочинаються та проводяться контролюючими органами у разі надходження хоча б одного з таких документів:

    відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

    заяви за формою № 5-ОПП із позначкою «Зміни», поданої платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

     

  • Олесь 13 грудня 2016, 14:05
    Всім привіт. Рік тому перебрався на роботу за межами батьківщини. Зараз хвилює мене одне питання — про декларування доходів, отриманих за кордоном. Як це правильно зробити? Що буде, якщо я отримав такі доходи, і не задекларував їх?
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:36

    Доброго дня, пане Олесь!

    Фізичні особи, що є громадянами України та працюють за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.

    Відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку – їх отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою у 2016 році – 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.

    Якщо у 2016 році Вами одержано іноземні доходи, тоді Ви зобов’язані до 01.05.2017 року у податкову інспекцію за своєю податковою адресою (за місцем прописки) подати річну податкову Декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік.

    У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

    Згідно з п. 13.4 ст. 13 Податкового кодексу встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

    Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

    Разом з тим, згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу у разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Кодексом та іншими законами.

     

    Ігор Кондро. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Галина 14 грудня 2016, 8:14
    Підприємство придбало газ на аукціоні і перевозило (із залученням перевізників) до АЗС.Під час відвантаження газу з газопереробного заводу на товарно-транспортних накладних представник контролюючого органу на акцизному складі (газопереробному заводі) робить відмітку "Виїзд дозволено".Під час перевірки, ревізори ДФС ,заперечують факт здійснення господарської операції з перевезення газу ,посилаючись на дані комплексу "Рубіж" .Чи правомірні дії ревізорів при наявності усіх первинних документів?
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:39

    Доброго дня, пані Галино!

    Проведення контролюючим органом у визначені Кодексом терміни перевірок даних Акта інвентаризації обсягів залишку пального платника податку визначено абзацами третім та четвертим п. 9 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу. Відповідно до цих положень при встановленні за результатами перевірки невідповідності обсягів пального, зазначених у Акті інвентаризації, фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства контролюючий орган здійснює відповідні коригування в Системі електронного адміністрування реалізації пального на підставі даних акта перевірки.

    Статтею 44 Кодексу визначені вимоги до підтвердження даних у податковій звітності платника для цілей оподаткування. Так, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

    Разом з тим нормами Кодексу надано право контролюючим органам отримувати інформацію щодо платників від суб’єктів інформаційних відносин, обробляти її та використовувати для виконання покладених на них функцій.

    Так, ст. 83 Кодексу визначені матеріали, які є підставою для висновків під час проведення перевірок платників податків, до яких належать, зокрема, податкова інформація, інші матеріали, отримані в порядку та у способи, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

    Згідно з п. 73.3 ст. 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

    Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 затверджений Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом.

    Отримана за запитом інформація використовується контролюючим органом для інформаційно-аналітичного забезпечення своєї діяльності (п.п. 72.1.6 п. 72.1 ст. 72 Кодексу).

    Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2 ст. 74 Кодексу).

    Отже, при виконанні повноважень з контролю за обігом підакцизної продукції, а саме при здійсненні перевірки Акта інвентаризації обсягів залишків пального, орган ДФС має право на збір та використання інформації, зокрема від правоохоронних органів.

    Без ознайомлення з матеріалами перевірки надати більш-конкретну відповідь немає змоги.

     

  • бухгалтер ЖБК Галина 13 грудня 2016, 14:23
    Чи можна включати до податкового кредиту суми ПДВ згідно виписаних рахунків (за поставлену воду, електроенергію, тепло) без податкової накладної ?
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:42

    Доброго дня!

    Для покупців товарів/послуг підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.

    Крім того, згідно з пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

    а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

    б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

    в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

    Таким чином, якщо рахунок, що виставляється платнику ПДВ за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

     

    Ігор Кондро. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Бухгалтер 14 грудня 2016, 9:54
    Прошу повідомити,чи належить дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до нематеріальних активів підприємства.Дякую
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:45

    Доброго дня!

    Відповідно до норм податкового законодавства нематеріальні активи – це право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами (пп. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

    У бухгалтерському обліку нематеріальним активом визнається немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований (п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 750/4043) (далі – П(С)БО 8).

    Придбані (отримані) підприємством нематеріальні активи (зокрема ліцензії та інші спеціальні дозволи) визнаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 750/4043 (п. 2 розділу III П(С)БО 33).

     

  • Орися 13 грудня 2016, 20:40
    Ваше відношення до зниження митного ліміту на посилки з-за кордону до 22 євро?
    Ігор Кондро 14 грудня 2016, 12:46

    Доброго дня, пані Орися!

    Великий обсяг товарів іноземного виробництва ввозиться на митну територію України без оподаткування митними платежами. Зловживання стосуються пункту 6 ст. 374 Митного кодексу України, відповідно до якої товари, сумарна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що пересилаються на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші/вантажі від одного відправника у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, не є об’єктами оподаткування митними платежами. Недобросовісні підприємці використовують схеми роздрібнення товарних партій на частини вартістю до 150 євро та пересилання їх міжнародними поштовими та експрес-відправленнями.

    Насправді товари не ввозяться для особистого споживання, а продаються через торгівельні мережі, Інтернет магазини.

    Відповідно до директиви Ради Європейського Союзу (ЄС) 2006/79/EC про спільну систему податку на додану вартість від 28 листопада 2006 року імпорт товарів незначної вартості, тобто товарів некомерційного призначення, що пересилаються безоплатно від однієї приватної особи до іншої та мають випадковий характер, звільняється від оподаткування, якщо вартість цих товарів не перевищує 45 євро. Відповідно до законодавства Євросоюзу, товари вартістю до 150 євро не обкладаються митом, проте податок на додану вартість оподатковується, коли сумарна фактурна вартість товарів, які є об’єктом таких операцій, перевищує еквівалент 22 євро, а для подарунка – якщо його вартість перевищує 45 євро.

    Крім того, ПДВ стягується, якщо вартість товару перевищує поріг від 10 до 22 євро (залежно від законодавства конкретної країни-члена ЄС).

    Директива має верховенство над національним правом. Якщо Україна вступить до ЄС, то її обов’язком буде запровадження відповідних норм в національному законодавстві.

     

усі новини
реклама
Top
2018-11-19 23:55 :24