Житло для переселенців: Як придбати квартиру або будинок на пільгових умовах

Deutsche Welle
Deutsche Welle

Німецька міжнародна громадська телерадіокомпанія

Зруйнований будинок у Донецькій області, 2015 рік Getty Images / AFP

Минуло шість з половиною років від початку конфлікту на Донбасі й анексії Криму, але більшість внутрішньо переміщених осіб досі не мають житла. Попри намагання влади вирішити проблему, вона лишається масштабною.

Про це пише Deutsche Welle.

Від початку військових дій на сході України та анексії Криму свої домівки там покинули понад півтора мільйона осіб. Це - приблизно три відсотки від усього населення України на той момент. Більшість з них сподівалася, що виїхали з рідних міст і сіл тимчасово.

Але виявилося, що немає нічого більш постійного, аніж тимчасове. Нині в Україні офіційно зареєстровано 1 мільйон 458 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які проживають в інших населених пунктах чи регіонах країни. Найбільше ВПО нині у Донецькій та Луганській областях, у Києві, а також у Київській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Лише десять відсотків з них змогли за цей час вирішити свої житлові проблеми самотужки. При цьому 70 відсотків ВПО досі потребують житла, повідомила у вівторок, 24 листопада, у своїй спеціальній доповіді "Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло" уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

Тимчасове стало постійним

Згідно з даними офісу української омбудсменки, більшість з цих людей нині мешкає в орендованому житлі та ризикує бути виселеною у будь-яку мить. "Недостатні обсяги щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання спонукають їх повертатися на окуповані території, де їм потенційно може загрожувати небезпека. Близько 65 відсотків осіб, які повернулися проживати на тимчасово окуповані території, є особами віком від 60 років і старше", - повідомила Денісова.

Новини за темою: В Україні спростили ідентифікацію переселенців: Що потрібно знати

Вона пояснює це тим, що український уряд за увесь цей час так і не зміг розробити довгостроковий план для вирішення житлових проблем ВПО. Людмила Денісова як приклад приводить те, що досі близько семи тисяч людей проживають у модульних містечках, які були тимчасово облаштовані для прийому внутрішньо переміщених осіб ще у 2014-2015 роках під час гарячої фази конфлікту на Донбасі. "Санаторії, школи, дитсадки - це все було місцем тимчасового проживання для наших людей, які тікали зі сходу, де велися бойові дії. Але і досі в цих мобільних будинках живуть наші люди. Термін використання цих будинків не більше трьох років, але вони стали для них постійним житлом", - наголошує уповноважена Верховної Ради з прав людини.

Уряд робить усе можливе?

Натомість у міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції), яке опікується проблемами ВПО, запевняють, що роблять для внутрішньо переміщених осіб все можливе. Нині діє кілька державних програм, зокрема програми пільгового кредитування учасників АТО та ВПО та "Доступне житло", які дозволяють забезпечувати ВПО тимчасовим житлом чи допомагають придбати квартиру чи будинок у кредити на пільгових умовах.

Окрім цього, у бюджеті на 2020 рік було закладено 20 мільйонів гривень, які розподіляються у вигляді субвенції за умови співфінансування місцевими радами задля закупівлі житла для внутрішньо переміщених осіб. Окрім цього у міністерстві наголошують, що до тисячі сімей внутрішньо-переміщених осіб можуть отримати житло наступного року завдяки підтримці Німеччини. "Закінчується також підписання нашої угоди з німецьким державним банком розвитку KfW, яка дозволить з наступного року забезпечити ВПО можливістю отримати пільгове кредитування під три відсотки. Загалом ми отримаємо 25 мільйонів євро. Це - суттєвий крок для відновлення доступності житла для ВПО", - відзначає заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Голованчук. Вона також додала, що понад 270 квартир для переселенців придбано за три останні роки для восьми сотень ВПО. Натомість у 2020-2021 роках уряд має намір придбати ще 410 об'єктів житла. Зокрема, у бюджеті на 2021 рік уряд запланував 125 мільйонів гривень на житло ВПО за рахунок субвенцій.

Також Мінреінтеграції розробило порядок отримання грошової компенсації за зруйноване житло на Донбасі. Перші власники зруйнованого житла вже їх отримають та матимуть змогу за ці кошти купити собі нове житло. Уряд хоче виплатити цю компенсацію за зруйноване на Донбасі житло за три-чотири роки.

Брак системності

Попри усі ці кроки влади, представники п'яти громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звернулися до комітету ВРУ з питань бюджету й голови уряду з питанням щодо фінансування житлових програм для внутрішньо переміщених осіб у 2021 році. Адже у проєкті бюджету на наступний рік, який депутати проголосували у першому читанні, фінансування програми "Доступне житло" та програми пільгового кредитування учасників АТО та ВПО взагалі не передбачається, хоча чиновники звітують, що ці програми важливі для людей.

"Внутрішньо переміщені особи зацікавлені взяти участь у вказаних програмах. Лише у черзі на участь у програмі "Доступне житло" перебувають 16 тисяч громадян. Ми просимо врахувати потребу фінансування цих житлових програм", - йдеться у зверненні громадських організацій. Голова комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Дмитро Лубінець запевняє, що комітет разом з омбудсменкою домагатимуться виділення необхідних ресурсів у державному бюджеті на 2021 рік для фінансування програм забезпечення житлом ВПО.

Правозахисники відзначають, що саме така невизначеність стратегії вирішення житлових питань ВПО може дорого коштувати Україні, адже через неврегульованість житлових прав внутрішньо-переміщені особи шукають захисту в національних судах та Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). "Немає якоїсь чіткої стратегії: один рік є фінансування на закупівлю житла для ВПО, в інший немає. Про які довготривалі рішення ми можемо говорити, якщо держава увесь час змінює свій підхід до цієї проблеми? Житлові права потребують системності. Її немає, тому у нас багато позовів щодо цього у судових інстанціях", - зазначає програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.

Омбудсменка Людмила Денісова повідомила, що від з 2014 року у ЄСПЛ перебувало понад 3,5 тисячі справ щодо захисту прав осіб, які постраждали від збройного конфлікту на сході України, з них близько 80 відсотків звернень стосувалися компенсації за втрачене житло.

Лілія Ржеутська

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...