Здав назад з перемир'ям: Як Зе після погроз "партії війни" скасував інспекцію під Горлівкою

СТРАНА.UA
СТРАНА.UA

Українське інтернет-видання

Президент України Володимир Зеленський під час візиту в зону ООС

president.gov.ua

Сьогодні на Донбасі очікувалася знакова подія. Представники "ДНР" повинні були проінспектувати спірні позиції українських військ під Горлівкою. Проте такий крок був зірваний. Про що домовлялися сторони та які наслідки чекають у майбутньому? 

Про це пише "Страна.ua".

Там, біля селища Шуми, розташовуються укріплення, які, за версією сепаратистів, були зведені в порушення перемир'я. І якщо їх не приберуть, в Донецьку погрожують відкрити вогонь. Що з гарантією в 100% зірве тишу, яка триває на фронті вже більше місяця - і це, звичайно, позитивний рекорд.

На Банковій заради того, щоб перемир'я зберегти, пішли на безпрецедентний крок - заявили, що допустять військових з "ДНР" до інспекції окопів, нехай і в супроводі ОБСЄ.

Що відразу викликало гучну "зраду" в лавах "партії війни". Зеленському пригрозили Майданом і імпічментом.

А далі все пішло за звичним сценарієм: Офіс президента, явно злякавшись, відіграв назад. Призначений Зеленським глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук заявив, що інспекція переноситься.

Цікаво, що завтра в Берліні має відбутися зустріч глави Офісу президента Андрія Єрмака і його російського візаві Дмитра Козака. Росія раніше цю зустріч відкладала, і Зеленському варто було великих труднощів її "пробити". Інспекція в Шумах явно була однією з умов Берлінського рандеву. А тепер воно знаходиться під питанням.

Розбиралися, чи зірветься тепер перемир'я на Донбасі і завтрашня зустріч в Берліні.

Як зірвалася інспекція

Про те, що сепаратисти будуть допущені до інспекції в Шумах Офіс президента офіційно підтвердив вчора.

Банкова заявила, що моніторинг українських окопів пройде в присутності ОБСЄ і в рамках Спільного центру з контролю і координації - створеного ще при Порошенку консультативного органу, в який раніше входила Росія, а потім її замінили військові з "республік".

Відразу ж почалася критика з боку противників миру на Донбасі. Після чого у Зеленського випустили ще один - вже обурений прес-реліз.

"З 27 липня цього року завдяки ефективності українських представників на переговорах у різних форматах вдалося досягти реального режиму припинення вогню на Донбасі.

Зрозуміло, що це не може сприйматися спокійно всіма тими, хто звик політично або фінансово наживатися на війні. Заради відновлення бойових дій вони вдаються до провокацій, поширення фейків і вже традиційно для себе ставлять піар вище збереження життя людей", - заявили у президента.

У Зе також дорікнули Порошенку у створенні консультативних органів з "ДНР".

Новини за темою: Реінтеграція Донбасу: Доповідь міжнародної кризової групи ICG

"Рекомендуємо освіжити в пам'яті історію діяльності СЦКК, а також пункт 2 комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей - ту частину, яка визначає сторони на лінії розмежування і яка дісталася Україні у спадок від деяких "великих" дипломатів", - зазначалося в релізі.

"Люди, що стоять зі зброєю навпроти українських військ на Донбасі, є об'єктивним фактом", - нагадали в Офісі президента. Але тут же обмовилися, що "суспільство в цілому має робити все для того, щоб ці люди ніколи не стали політичним фактом".

Фото з відкритих джерел

Судячи з цієї реакції, можна було припустити, що інспекцію проведуть, незважаючи на тиск "партії війни". Але вийшло інакше.

Прихильники Порошенка та інші адепти продовження "кровопускання" на Донбасі обрушилися на Зеленського і анонсували на сьогодні протести. Колишній міністр транспорту Омелян заявив, що збирає третій Майдан, а близький до Турчинова головний редактор сайту "Цензор" Юрій Бутусов закликав українських військовослужбовців не підкорятися наказам головнокомандувача Зеленського, вбити представників "ДНР" і зірвати перемир'я.

Буквально за пару годин після публікації матеріалу з'явилася інформація, що інспектування скасовують. Після чого це офіційно підтвердив Леонід Кравчук. А слідом вийшло пояснення від Офісу президента.

Перша претензія - це якісь нові вимоги "ДНР": "Станом на ранок сьогоднішнього дня ми отримали від них низку вимог, що суперечать одна одній".

Друга претензія - це нібито відмова сепаратистів допустити дзеркально українських представників на позиції сепаратистів.

"Українська сторона, відповідно, звернулася з пропозицією дзеркально подивитися і на райони розташування незаконних збройних формувань ОРДЛО, в яких моніторингова місія дійсно фіксувала факти наявності порушень. Однак адекватної відповіді ми не отримали. Запропонований формат передбачав технічний характер таких дій, а саме: в цивільному одязі, без одіозних представників.

Чисто технічна процедура. Однак сьогодні це неможливо з об'єктивних причин. Ключова з яких - відсутність порушень з нашого боку. Карантин також впливає на деталі того, як могли б статися інспекції в районі Шумів", - заявили в ОП.

Вкрай незрозуміле пояснення вийшло. Про те, що Київ хотів паралельно інспектувати позиції "ДНР", вчора ні Банкова, ні "ДНР" не говорили. А сьогодні ця причина раптом стала приводом для скасування інспекції.

Причому, про неї повідомили вже після того, як інспекція власне повинна була відбутися. Хоча очевидно, що якби українців дійсно не допустили до дзеркальної перевірки, це стало б зрозуміло ще сьогодні або навіть вчора (якщо такі вимоги взагалі існували).

Також буквально впритул із часом вийшло повідомлення штабу ООС, який заявив про порушення перемир'я з боку сепаратистів.

Фото з відкритих джерел

Враховуючи плутане пояснення Офісу президента і раптові - за хвилину до інспекції - претензії штабу ООС, ситуація бачиться інакше: Банкова знову злякалася погроз націоналістів. Як це бувало вже не раз: восени у Зе скасували з тієї ж причини розведення військ, а взимку заблокували створення консультативної ради.

У Донецьку висунули свою версію того, що сталося.

"Українська сторона в останній момент озвучила нові неможливі для виконання вимоги для здійснення інспекції. Так, керівник СЦКК України зажадав у керівника представництва ДНР в СЦКК Руслана Якубова наявність негативного ПЛР-тесту на коронавірус, паспорта РФ або України, а також відсутність будь-якої згадки на шевронах і посвідченнях абревіатури "ДНР"...

Крім того, українська сторона не підтвердила згоду на інспекцію основної та обов'язкової для спільного моніторингу локації, де спостерігалося зведення споруд, риття траншей та інші роботи ВФУ (так в "ДНР" називають ЗСУ - Ред.)", - заявили в представництві "ДНР" в СЦКК.

Що цікаво, сепаратисти нічого не сказали про вимогу України перевірити їхні позиції. Судячи з їхньої заяви, інспекція була зірвана за формальними ознаками - наявності паспортів, шевронів, довідки на коронавірус тощо.

Фото з відкритих джерел

Пізніше "глава МЗС ДНР" Наталія Ніконорова заявила, що додаткові вимоги України з'явилися за півгодини до самої інспекції.

"Вони були озвучені буквально за півгодини до запланованого старту інспекції, в той час, як вчора на зустрічі Контактної групи, коли обговорювалися деталі спільного інспектування, нічого навіть близько подібного не згадувалося", - заявила вона в телеграм-каналі місцевої влади.

Звичайно, перевірити ці звинувачення неможливо, проте Київ і вчора, і сьогодні зранку нічого не повідомляв про вимоги, які сам же озвучив напередодні інспекції.

Що це означає для перемир'я?

Завдяки згоді України на інспекцію в Шумах, "глава ДНР" Денис Пушилін ще вчора скасував свій "указ" про атаку на українські позиції.

Тепер, не виключено, Пушилін оголосить ще один "ультиматум", що поставить під загрозу перемир'я як таке.
І тепер обмін ударами на Донбасі - перспектива, яка після відмови України проводити інспекцію, виявилася більш реальною, ніж була ще днями.

Це означає, що прихильники "партії війни", навіть не почавши протести, зуміли змусити Володимира Зеленського фактично поставити під загрозу зриву всю свою передвиборчу стратегію - показати прогрес по миру на Донбасі.

"Страна" вже розповідала, що перемир'я стало головною технологією Зеленського напередодні місцевих виборів.

Це говорить про те, що ідея миру на Донбасі - причому не шляхом "випаленої землі" і "танків на Красній площі" - співзвучна переважній більшості виборців. І на цій ідеї Зе, в тому числі, переміг вже на двох голосуваннях.

Збирається він повторити цей трюк і втретє - на місцевих виборах 25 жовтня.

Новини за темою: Все, що треба знати про місцеві вибори в Україні за новим законодавством

Правда, тут йдеться вже швидше за все не про перемогу - а про утримання частини електорату. Виборець, особливо на південному сході, активно йде до партій, які чітко артикулюють прихильність Мінським угодам (головний гравець на цьому полі - "Опозиційна платформа - За життя").

Сама ж нова українська влада за рік багатьох прихильників миру сильно розчарувала. Розведення військ і обміни полоненими - це добре, але все те ж було і при Порошенку. А реально великих зрушень по Донбасу "зелені" так і не показали. В першу чергу тому, що відмовилися виконувати політичну частину Мінських угод, де записані вибори в ОРДЛО й особливий статус обох "республік".

Тому напередодні місцевих виборів на Банковій почали в прискореному темпі продавлювати на цьому напрямку хоч якийсь результат. І пішли на дійсно працююче перемир'я, аналогів якому в історії конфлікту ще не було.

Тобто стратегію "помірного кровопускання", про яку ще взимку відкрито говорили чиновники Зеленського, яку відсунули поки в сторону і почали реально зупиняти бої. Причому заради порятунку цього проєкту погодилися навіть на токсичну в іміджевому плані інспекцію "ДНР" по передньому краю українських військ.

Була у цього ще одна проміжна мета - провести зустріч радників глав держав "нормандського формату", яка б відкрила дорогу для зустрічі лідерів держав. Зустріч радників вже раз зірвалася в кінці серпня. Судячи з наявних даних, Москва висунула якісь умови, але Києву вони не підійшли.

Але час в цьому випадку працює не на Україну. Чим далі зустріч радників, тим примарніша зустріч вже президентів - Зеленського і Путіна - яку у Зе хочуть провести напередодні виборів. У грудні подібний саміт різко підняв рейтинг українського лідера.

І ось, на 11 вересня Росія підтвердила свою участь у Берлінській нараді. Туди відправиться заступник голови адміністрації Путіна Дмитро Козак, від України - шеф ОП Андрій Єрмак.

Судячи з того, що сталося напередодні - саме згода України на інспекцію ділянки в Шумах визначила згоду Москви відправити Козака в Берлін. І тепер велике питання - чи відбудеться ця зустріч взагалі. А якщо відбудеться - чи чекати там прориву на тлі загрози зриву перемир'я.

Протиріччя напередодні зустрічі Єрмака і Козака

Саме по собі перемир'я - це добре з усіх точок зору. Хоча б тому, що перестають гинути люди. Та й військові як би вчаться жити в новій реальності, де можна не стріляти та не ховатися від обстрілів.

Все це безумовно позитивні зрушення.

Однак у перемир'я є своя стеля - і ситуація з Шумами показала, наскільки воно хитке. Стеля ця криється у відповіді на питання "а що далі?".

Мінські угоди на це питання відповідають чітко - після стійкого припинення вогню сторони повинні приступати до політичного врегулювання конфлікту. Домовлятися про вибори на Донбасі та особливий статус регіону. І після втілення обох пунктів Києву передається непідконтрольна ділянка кордону.

Але з таким алгоритмом не згодні в самому Києві. Там вимагають спочатку віддати кордон, а потім все інше.

Що, звичайно, розуміння в опонентів не зустрічає: саме кордон є запорукою, що Україна свої політичні зобов'язання виконає. В іншому випадку немає гарантій, що ОРДЛО не зачистять як тільки отримають кордон - махнувши рукою на всі політичні зобов'язання.

Українська сторона зазвичай заперечує - а де гарантії, що нам після виборів віддадуть кордон?

Однак тут все ще простіше: всі зобов'язання Києва оборотні. Вибори в "ДНР-ЛНР" можна анулювати, як і особливий статус, якщо за підсумком кордон передано не буде. В очах світової спільноти Україна отримає лише підтримку. З точки ж зору територіальної взагалі нічого не зміниться: все повернеться до нинішнього статус-кво.

Тобто Київ від виконання Мінських угод не втрачає чисто технічно нічого. Чому ж тоді Україна так наполегливо відбивається від їх виконання?

Річ у тому, що Донбас з особливим статусом (а це і російська мова, і особливі зв'язки з Росією) кидає виклик всій пост-майданній парадигмі - монокультурній і мономовній Україні.

Таку архітектуру нашої країни підтримують на Заході (насамперед США), а також орієнтовані на них кола в самій Україні, які на хвилі конфлікту з Росією зробили політичний та інший капітал.

В Офісі президента, який замкнув на себе роботу з "мінським" і "нормандським" форматами, дуже уважно прислухаються до цих кіл. І не допускають жодних зрушень на політичному треку. Що і показав провал з інспекцією в Шумах.

Однак зовсім інша позиція у Росії. І очевидно, що на будь-які поступки Україні Кремль буде йти тільки у відповідь на аналогічні кроки з виборів і особливого статусу.

Але чим більше політичних вимог висуває Росія і "Республіки", тим вужче у Банкової простір для маневру. Водночас очевидно, що без серйозних політичних кроків по Донбасу Москва не дасть Зеленському піаритися на темі перемир'я, а тим більше зустрічі з Путіним.

Власне, цим і обмежені можливості нормандської зустрічі 11 вересня.

Чого чекати від рандеву Єрмака з Козаком

Якщо ця зустріч і відбудеться після провалу інспекції під Горлівкою, то Україні на ній доведеться нелегко.

Як повідомили "Стране" джерела, близькі до Тристоронньої контактної групи, у росіян довіра до Зеленського зараз вкрай низька.

Головна причина - небажання Зе рухатися шляхом виконання політичної частини Мінських угод через острах націоналістів і Порошенка.

Це небажання виражається в роботі української делегації на засіданнях Тристоронньої контактної групи. Ось кілька факторів, які, з точки зору Росії, створюють напруженість на зустрічах ТКГ:

  • постійне обговорення дрібних нюансів угод, що заморожує роботу;
  • підміна зобов'язань про політичну частину "Мінська" розмовами про консультації з ООН, про "будапештський формат", про миротворців, про проведення всеукраїнського опитування, про створення вільних економічних зон на Донбасі;
  • провокування російських представників до різких заяв і відмови від переговорів, про що "Страна" нещодавно розповідала;
  • прагнення розмити "мінський формат" через введення в переговори "своїх" переселенців з Донбасу.

Таким чином на зустрічі Єрмака і Козака дані питання будуть гранично загострюватися.

Зазначимо, що наприкінці липня Дмитро Козак написав гнівного листа, в якому відмовився більше брати участь у таких зустрічах (читай - з Єрмаком), і запропонував перевести їх на рівень міністрів закордонних справ.

І ця відмова як би підтверджувалася зривом засідання, наміченого на 28 серпня.

Однак зустріч на 11 вересня була призначена. Як повідомляли днями російські ЗМІ, західні та українські учасники переговорів виконали вимогу Козака і представили заздалегідь проєкти підсумкових документів.

Саме по собі, втім, це ще ні про що не говорить. Але, не виключено, що якісь конкретні домовленості могли б бути досягнуті. Тому що без них не було б ніякого руху далі (в тому числі і до такої бажаної для Зе зустрічі лідерів "нормандської четвірки").

Ще кілька днів тому Зеленський прогнозував, що на зустрічі Єрмака і Козака він чекає "певних пропозицій, певних рішень". Тепер же ці перспективи у світлі все більшого ризику зриву перемир'я виглядають туманними. І навряд чи без прийняття політичних рішень може бути якийсь подальший прогрес.

Тим більше, що прогрес тане на очах навіть там, де вдалося досягти хоч якихось результатів. Після зриву інспекції під Шумами штаб ООС заявив, що сепаратисти обстріляли спірну ділянку, але ніхто не постраждав.

Був цей обстріл чи ні - питання. Однак зрозуміло, що заява штабу тільки нагнітає і без того нервову обстановку. Чим зриває будь-які можливі компроміси.

Олександр Шахов

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...