live

Як законний наступник Гітлера потрапив в американський полон

Die Welt
Die Welt

Інформаційна німецька щоденна газета видавництва "Аксель Шпрінгер-ферлаг"

Ось так Герман Герінг волів бачити себе: державний діяч з королівською твариною welt.de

Герман Герінг, колись друга людина Третього рейху здався в полон американським військовим, не чинячи особливого опору. Ситуація була заплутана: Вермахт от-от капітулює, але було незрозуміло, чи дійсно Адольф Гітлер до того моменту був вже мертвий?

Про це пише Die Welt.

Нещодавно було опубліковано невідомі досі фотографії, зроблені в середині травня 1945 року, на яких Герман Герінг зображений під час перебування в американському полоні. На цих кадрах можна спостерігати, як колись друга за могутностю людина в гітлерівській Німеччині переживала свій "зенепад".

Капрал армії США був здивований: навіщо командування відправило заслуженого бригадного генерала, заступника командувача дивізією, на операцію з арешту якогось товстуна-представника фармацевтичної компанії? Саме так американський унтер-офіцер подумав про повну людину, якого Роберт Стакк (Robert Stack) і підлеглі йому солдати затримали на вулиці в околицях австрійського села Радштадт. У багажнику його автомобіля капрал виявив величезний запас ліків: буквально тисячі ампул для ін'єкцій і всіляких пігулок.

Це було ввечері 7 травня 1945 року. Герман Герінг, колись друга людина Третього рейху, з 29 червня 1941 року офіційно вважався "наступником фюрера", здаючись в полон американським військовим, не чинив особливого опору. Ситуація була заплутана: Вермахт от-от капітулює, але було незрозуміло, чи дійсно Гітлер до того моменту був вже мертвий?

Герінг, який перебував у помітному збудженні, розповідав американцям усілякі божевільні історії. Так, за його словами, фюрер два тижні тому розжалував його і засудив до смерті. Після цього люди з СС затримали його в містечку Берхтесгаден (Berchtesgaden) в Баварії і повинні були розстріляти. Проте солдатам "люфтваффе" вдалося його відбити у них, а тепер він хоче переговорити з головкомом сил союзників Дуайтом Ейзенхауером — "як маршал з маршалом".

Стакк погодився лише на несуттєву розмову з Герінгом, а потім наказав назавтра перевезти того під охороною в його власному автомобілі в австрійський Кітцбюель, де в шикарному "Гранд-готелі" знаходився штаб 36-ї піхотної дивізії армії США, заступником командувача якої він був. Начальник Стакка, генерал-майор Джон Далквіст (John Dahlqvist) прийняв знаменитого нациста і обмінявся з ним декількома словами перед кінокамерою якогось фронтового репортера, за що пізніше був жорстко критикований з боку американської громадськості.

Генерали США Джон Дальквіст і Роберт Стакк 8 травня 1945 року в австрійському місті Кітцбюель Сигнальний корпус США

Далквіст, вільно володів німецькою мовою, відмовився від перекладача — Стакк теж непогано говорив німецькою. Що вони втрьох обговорювали за ланчем, залишилося невідомим. Можливо, те саме, що Герінг розповідав напередодні: свою думку з приводу закінчення війни і своєї власної майбутньої ролі в Німеччині.

Але ще до цієї розмови Далквісту стало зрозуміло, що Герінг був занадто "велике цебе" для нього, і він вирішив, що з ним повинен спілкуватися його командир — "тризірковий" генерал Александер Патч (Alexander M. Patch). Тому високопоставленого бранця посадили в кур'єрський літак — одномоторний Piper Cub — і переправили в Аугсбург, де розташовувався штаб 7-ї армії США.

Патчу Герінг теж виявився "не по зубах". Так що спочатку він відправив його в Беренкеллер (Bärenkeller), в північній частині Аугсбурга, де нацисти свого часу побудували зразково-показовий житловий район, і призначив на 11 травня пресконференцію для фронтових кореспондентів західних країн-учасниць антигітлерівської коаліції. Це необхідно було зробити, тому що інформація про появу Герінга в Аугсбурзі була опублікована в американських газетах вже 10 травня. На пресконференції був присутній, зокрема, Клаус Манн (Klaus Mann), офіцер американської армії і син німецького письменника, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури Томаса Манна (Thomas Mann).

Герман Герінг на своїй прес-конференції з військовими репортерами 11 травня 1945 року, також був присутній Клаус Манн welt.de

Цей "курйозний захід", як його назвав Манн у листі батькові, відбувся в саду однієї з вілл на околиці Аугсбурга. Навколо іменитого в'язня юрмилися близько 20–30 американських, французьких і британських журналістів, а також кілька високопоставлених офіцерів. Сам Клаус Манн брав участь у пресконференції як кореспондент військової газети The Stars and Stripes в Німеччині.

"На моє розчарування, він виявився набагато менш жахливим, ніж я очікував — це був чоловік середнього зросту з животом і подвійним підборіддям, але жодним чином не схожий на монстра, — писав Клаус Манн батькові. — Не можна навіть сказати, що він справляв негативне враження, скоріше, навіть навпаки". Однак, Клаус Манн, який покинув Німеччину ще в березні 1933 року, констатував: "Звичайно, на його обличчі була помітна певна жорстокість, так й погляд його часто виблискував вельми грізно". У той самий час він був здивований: "Але голос у нього приємний, потужний і дзвінкий, хоча і декілька "товстуватий". А обличчя має непоганий профіль".

Манн також зауважив презирливо: "Цьому великому панові було дещо незатишно; його сміх був удаваним, а ще не можна було не помітити, як часто він прикладав до чола носову хустку. Він пітнів, хоча сидів у тіні". Герінг попросив перекладача пояснити журналістам, що вони вже досить давно посварилися з Гітлером. "Ущент, — сказав він, піднявши руку з витягнутим вказівним пальцем. — Прошу вас підкреслити це — це важливо!"

Герінг стверджував, що нічого не знав про злочини нацистського режиму — принаймні, він намагався переконати в цьому журналістів. Про концтабори йому, нібито, теж нічого не було відомо — принаймні, про те, що відбувалося на їх території. "Якби я знав про ці жахи, то протестував би проти цього, заважав би цьому!", — цитував Клаус Манн Герінга. У цей момент він ще не знав, що саме Герінг 31 липня 1941 року доручив Рейнгарду Гейдріху (Reinhard Heydrich) "остаточно вирішити єврейське питання".

Відповів Герінг і на головне питання, яке цікавило ЗМІ країн-учасниць коаліції, — його емігрант особисто задав йому німецькою: "Гітлер мертвий?" Відповідь пролунала негайно і досить емоційно: "Так! Звичайно, Гітлер мертвий! Немає ніяких сумнівів!" Резюме Клауса Манна: "Ось таким було інтерв'ю Германа Герінга у весняному саду. Цікаво, чи не правда?"

Через кілька днів, між 15 і 19 травня, в Аугсбурзі був зроблений ряд невідомих до недавнього часу фотографій. Вони перебували у приватному альбомі Ганса Валленберга (Hans Wallenberg), який, будучи німецьким емігрантом, на той час був кореспондентом інформаційного агентства армії США і займався питаннями ведення війни. Зараз ці фотографії знаходяться в архіві німецького видавничого будинку Axel Springer, що видає, зокрема, газету Die Welt.

Валленберг був одним із присутніх, коли Герінга, одягненого не в свою парадну форму "рейхсмаршала", а в звичайну уніформу солдата Вермахту без розпізнавальних знаків, вивозили з Беренкеллера. Коли він, що страждав від зайвої ваги, сідав в автомобіль, камери зафіксували його величезну "філейну частину". Він вирушав на засекречену базу Camp Ashcan (Lager Ascheimer) на південному-сході Люксембургу. Там на нього чекав допит в шикарному Palace Hotel, який конфіскували американці. Туди в середині серпня 1945 року були інтерновані в цілому 86 високопоставлених чиновників та генералів Третього рейху. Головним з них був Герман Герінг — не випадково на єдиному груповому фото "в'язнів" він сидів у першому ряду в центрі.

Коли Герінг забирався в автомобіль, камери зафіксували його величезну "філейну частину" Валленберг/Архів компанії " Axel Springer

У Camp Ashcan Герінг зайнявся розробкою стратегії поведінки на Нюрнберзькому процесі, який розпочався в жовтні 1945 року. Якщо коротко, то він вважав себе законним лідером німецького народу, абсолютно незаконно відданим під суд. Хоча в американському полоні йому вдалося подолати свою залежність від морфію, що тривала ще з 1923 року і то загострювалася, то слабла (вартові, що охороняли його в Palace Hotel, вилучили у нього пристойний запас наркотику), він все ще перебував в ілюзії, яку раніше повідав генералам Стакку і Далквісту, а також фронтовим репортерам.

Герман Герінг все ще вважав себе законним наступником Гітлера. Принаймні, він чекав, що таким його будуть сприймати самі німці. В ході Нюрнберзького процесу він заявляв, що німецький народ ще буде ставити йому пам'ятники — "великі в парках і маленькі в кожній вітальні". Але, як відомо, в підсумку вийшло інакше: в ніч перед своєю стратою 15 жовтня 1946 року Герінг наклав на себе руки, прийнявши отруту.

Свен Келлерхофф

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...