Як українська військова й транспортна авіація допомагає світу в боротьбі з COVID-19

Радіо Свобода
Радіо Свобода

Інтернет-видання та радіостанція, що фінансується Конгресом США

Українська авіація перевозить медичні вантажі до більшості країн Європи, США і Канади Gleb Garanich/Reuters

Українська авіація під час епідемії коронавірусу перевозить медичні вантажі до більшості країн Європи, США і Канади. Для українських авіаторів це не перший виклик – за роки війни на Донбасі вони втрачали людей та літаки. Як це відбувається та коли оновлять авіацію?

Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода "Донбас Реалії".

Десятки людей зустрічають найбільший у світі транспортний літак Ан-225 "Мрія" поблизу його "домашнього" аеропорту під Києвом. Поява цього борту на будь-якому летовищі – завжди фурор серед авіалюбителів. В останні кілька тижнів пандемії коронавірусу літаки "Антонова" працюють по всьому світу.

"У нас організовані естафети екіпажів. Коли вони змінюють один одного в деяких точках земної кулі. Це Анкоридж, це Алма-Ата, це Лейпциг. Ми зараз працюємо на межі, власне кажучи, наших пропускних можливостей. Більше отримати щось від наших літаків і від наших людей просто неможливо. Тобто кожна хвилина задіяна. Це – літак або летить, або завантажується, або розвантажується, а люди змінюються", – розповідає перший заступник директора державного підприємства "Авіалінії Антонова" Віталій Шость.

"Мрія", п’ять "Русланів" і "Антей" – усього вісім бортів "Антонова" зараз перевозять медичні вантажі з Китаю. Більшість – для європейських країн, Канади і США, але є рейси і для України. До кінця квітня були повністю розписані польоти на травень і на половину червня. І ця черга зростає.

Новини за темою: Як Росія мало не знищила українські повітряні сили

"Але насправді для ринку така затребуваність таких літаків, як у нас, – це аномальне явище", – наголошує Віталій Шость.

Вісім бортів "Антонова" зараз перевозять медичні вантажі з Китаю RadioSvoboda.org (RFE/RL)

Перевозити медичні вантажі тепер беруться навіть українські військові авіатори. Для цього використовують військово-транспортні Іл-76.

"Вже виконано декілька рейсів у Китай. На даний час один з літаків, відповідно до міжнародних договорів між Україною і Румунією, виконує завдання також по доставці медичних вантажів до Румунії. Отримано ще декілька заявок від держав Балтії, Ізраїлю про можливості надання Україною допомоги в авіаційних перевезеннях", – зазначає начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов.

В українських повітряних сил більше десятка "Ілів" – для боротьби з епідемією залучають два. Для перельотів за кордон необхідне додаткове обладнання, та й літак все ж більше для військових – швидкісний і дорогий.

"Цей літак був заточений під перекидання саме повітряно-десантних військ ще в Радянському Союзі. Тобто досить малий об’єм вантажного відсіку дозволяє перевозити важкі, але компактні вантажі. Такі, наприклад, як БМД або особовий склад. Саме тому вони не дуже поширені на цивільному ринку, наприклад, в Африці. Тому що на ньому нерентабельно возити цивільні вантажі. Зараз залучають те, що можна просто залучати", – каже представник "Українського мілітарного порталу" Юрій Збанацький.

Один з "Ілів", що літають зараз за кордон, носить ім’я Олександра Бєлого. Це командир екіпажу Іл-76, чий літак збили під час заходу на посадку в Луганський аеропорт 14 червня 2014 року. Тоді загинули усі, хто був на борту, – 49 людей.

Дмитро Мимриков, який посадив свій літак першим і бачив трагедію з землі, розповідав в інтерв’ю Hromadske, що атаку ретельно спланували.

"Цей літак витримує один і два удари. Можна злетіти і піти від атаки. Тут питання, що грамотно було все розставлено і зроблено. Тобто вже чекали не один день і не відразу. Тому що правильний сектор обстрілу і грамотно поставлена, скажімо так, на видаленні від чотирьох до шести кілометрів лінія. Тому що вирушили машини – і вже різали з кулеметів, ось в чому сенс. І різали як того поросяти, який зайти і втекти вже не може", – розповідав командир 25-ї бригади транспортної авіації повітряних сил ЗСУ Дмитро Мимриков.

На початку війни транспортна авіація, попри небезпеку, оперативно перекидала війська і вантажі, постачала відрізаним частинам продовольство і зброю, проводила розвідку. Та польоти довелося обмежувати – за літо 2014-го, окрім "Іла", втратили ще два небойових борти – Ан-26 і Ан-30 і сімох льотчиків.

"На нашому Ан-30 виконували фоторозвідку, робили розвідку районів, блокпостів. І, на жаль, 6 червня 2014 року було збито наш літак. Зараз теж знаходяться наші літаки, вертольоти на чергуванні. Теж в саму зону вже не літаємо, а виконуємо транспортні перевезення особового складу, вантажів", – каже заступник командира 15-ї бригади транспортної авіації Повітряних сил ЗСУ Олег Михайленко.

У бориспільській бригаді теж є іменний літак у пам’ять про загиблий екіпаж. Зараз ці борти часто літають за кордон.

Новини за темою: Винищувач-паразит, або Як був створений найменший бойовий літак у світі за всю історію авіації

"На Ан-30 долітали до Португалії. В принципі, найбільш крайню західну точку, так би мовити, Європи, ми сідали навіть без дозаправки", – пригадує Олег Михайленко.

Як і у випадку з бойовою українською авіацією, транспортна – теж радянська спадщина. Вже давно немолоді "Ани" – а їм понад 40 років – ремонтують на "Заводі 410-ї цивільної авіації". У вересні Віктор Ганькевич, на той момент директор підприємства, розповів, що за роки війни на Донбасі для ЗСУ перебрали два десятки бортів.

"Збройні сили України замовляють у нас плановий капітальний ремонт для подовження ресурсу і експлуатації літака, а також пакет модернізації на більш сучасне обладнання. В рамках цієї модернізації ми замінюємо вже застарілі морально агрегати бортового радіообладнання на більш сучасне українського виробництва. Тобто там дуже багато обладнання, яке колись вироблялося в Росії", – розповідав директор державного підприємства "Завод 410-ї цивільної авіації" у 2016-2019 роках Віктор Ганькевич.

Після проведення робіт обіцяють, що ресурсу літаків вистачить на 5–8 років. З "Ілами", які виробляють в Росії, складніше. Їх теж обмежено ремонтують на Миколаївському авіаремонтному заводі. Встановлюють нову авіоніку для польотів за кордон. Але залучати їх почали рідше – для стрибків із парашутами використовують "Ани" і гелікоптери. Техніку, як правило, десантують раз на рік – підтримують кваліфікацію.

"Іл-76 – дійсно літають не так багато. Як правило, кудись по ділу, тобто для виконання якихось завдань. Або стараються поєднувати завдання навчальної підготовки з завданнями за призначенням. Частину літаків тримають на аеродромі "Озерне" як оперативний резерв на випадок загострення бойових дій. Тобто вони менше літають. Наприклад, зараз Україна досить масово утилізує свої Іл-76 – як цивільні, так і військові – в Мелітополі, Запоріжжі. Щороку ріжуть до 10 літаків", – зазначає Юрій Збанацький.

Торік командувач українських Повітряних сил заявив: найближчим часом авіатори отримають нові літаки. До прикладу, Ан-178 замість старих турбогвинтових літаків. Один такий зараз збирають для Перу. Але в українському оборонному бюджеті цьогоріч гроші на закупівлю не передбачені. І, як кажуть експерти, якщо і будуть оновлювати авіацію, то перша у черзі – бойова, ресурс якої ще менший за транспортну.

Роман Пагулич

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...