Як Трамп створює загрозу ядерного беззаконня у світі, або Чому Америка не хоче укладати договори, які стримують розповсюдження зброї

Financial Times
Financial Times

Міжнародна ділова газета, спеціалізується на публікації та аналізі новин зі світу фінансів та бізнесу

Ingram Pinn

Ядерному перемир'ю загрожує політика президента США Дональда Трампа, який не дозволяє укладати договори, які стримують міць і вплив США, і навіть ядерне беззаконня його не лякає. Чому Америка не хоче підписувати договір про ядерне стримування СНО-3?

Про це пише Financial Times.

У цьому році виповнюється 75 років бомбардуванням Хіросіми і Нагасакі. А ще минуло півстоліття з того часу, як був підписаний Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, покликаний зупинити розповзання по світу смертоноснішої зброї, коли-небудь винайденої людиною. Ці річниці є тим моментом, коли людство, здавалося б, може порадіти тому, що жахливі події серпня 1945 року більше ніколи не повторювалися. Проте основи стриманості руйнуються, і ми прямуємо до нового ядерного беззаконня.

Згасаючі спогади надають згубний вплив, створюючи враження, що ядерна загроза — це ледве не фантазія. Забудьте про зброю масового знищення, говорить нам сьогоднішня стратегічна мода, адже в майбутньому конфлікти будуть відбуватися в кіберпросторі і в галузі штучного інтелекту, а застосовуватися в них буде зброя масової дезорганізації. Тому договорам про контроль озброєнь місце в запорошених пилом коморах холодної війни.

Дональд Трамп каже, що США не дозволять Ірану стати володарем атомної бомби. Поки президент загрожує іранському режиму, його адміністрація демонтує міжнародну архітектуру, завдяки якій вдається підтримувати ядерний мир. Спочатку Вашингтон відкинув угоду великих держав про припинення іранської ядерної програми (так званий Спільний комплексний план дій), потім вийшов з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, який 30 років не давав США і Росії розгортати ракети такого типу. У 2021 році закінчується дія СНО-3 про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Трамп сказав російському президенту Володимиру Путіну, що не хоче підписувати новий договір.

У 1963 році президент США Джон Кеннеді зробив прогноз про те, що через 10 років приблизно 30 держав стануть володарями ядерної зброї. В той час у світі було лише п'ять країн, які мали можливість застосувати таку зброю або були близькі до цього. У цьому списку були як союзники, так і вороги: Японія, Швеція, Західна та Східна Німеччина, Польща та Чехословаччина. Зараз ядерних держав дев'ять: перші п'ять плюс Ізраїль, Індія, Пакистан і Північна Корея.

Кеннеді і його наступники в Білому домі негайно взялися за роботу, щоб цей прогноз не справдився. За кілька місяців до своєї загибелі він погодив з радянським керівником Микитою Хрущовим Договір про часткову заборону ядерних випробувань. З того часу в основу оборонної стратегії США лягли зусилля щодо недопущення поширення ядерної зброї, а трохи пізніше — узгодження з Москвою лімітів на виробництво і розгортання ядерних ракет і бомб.

За підписаним в 1970 році Договором про нерозповсюдження ядерної зброї пішов Договір про обмеження систем протиракетної оборони, а потім Договір про обмеження стратегічних озброєнь. За умовами останнього договору, спочатку відомого під абревіатурою ОСО, а потім СНО, кількість ядерної зброї не обмежувалася, а скорочувалася. До середини 1990-х первісна угода Кеннеді і Хрущова перетворилася на багатосторонній Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань, який підписали 180 країн.

Вашингтон звертав увагу на заклопотаність союзників. Якщо американських президентів турбувало те, що Західна Німеччина стане володарем атомної бомби (а це турбувало їх дуже сильно), вони у відповідь пропонували гарантії ядерної безпеки. "Розширене стримування" давало членам Північноатлантичного альянсу місце під американською ядерною парасолькою. Такі самі гарантії отримали Японія і Південна Корея у вигляді двосторонніх оборонних пактів.

Ці угоди були далеко не ідеальні, свідченням чого є демонстративна відмова від участі в них таких країн як Індія, Пакистан, Ізраїль, а нещодавно і Північна Корея. Деякі з цих угод були підірвані постійним шахрайством російської сторони, за що вона не зазнала жодної відповідальності. Але їх змістова архітектура забезпечувала певну міру стратегічної стабільності і передбачуваності у відносинах між наддержавами, і позбавляла стимулів тих, хто хотів вступити в ядерний клуб. В рамках цих угод Південна Африка, Україна, Казахстан і Білорусь на початку 1990-х років добровільно ліквідували свої ядерні арсенали.

Трамп каже, що його адміністрація не вірить в принцип багатосторонніх відносин. Його політика "Америка передусім" не дозволяє укладати договори, які стримують міць і вплив США. І він не готовий надавати міцні гарантії союзникам.

Отже, сили, які, якщо не запобігали, то хоча б стримували ядерне розповсюдження, поступово згасають. Країни, що підписали ДНЯЗ, домовилися відзначити 50-ту річницю. Ідея полягала в тому, щоб зміцнити положення цього договору. Але оскільки Америка співпрацювати у цій справі не бажає, дані зусилля приречені.

Тепер США і Росія модернізують свої арсенали. Китай отримав повну свободу дій і приховує дані про свої ядерні сили, а також відмовляється їх обмежувати.

Закриті російсько-американські канали зв'язку, що дозволяли не допускати надзвичайні події та прорахунки. Пакистан збільшує свій ядерний арсенал, а Північна Корея напевно відновила ракетні випробування. Іран став збагачувати більше урану, і недалеко той час, коли він впритул наблизиться до створення ядерної зброї.

Друзі Америки будують власні розрахунки, розмірковуючи про те, чи зберегло якийсь сенс і значення розширене стримування. Немає підстав вважати, що всі кинулися до ядерної лабораторії, але варто задуматися про те, що чекає на нас за 5-10 років. Коли французький президент Емманюель Макрон говорить про "європейські" сили стримування, незалежних від США, він нагнітає таємні страхи багатьох американських союзників. Японії і Південній Кореї потрібно менше року, щоб створити бомбу. Як прекрасно розумів Кеннеді, божевілля всієї цієї ситуації полягає в тому, що більше всіх від такого ядерного свавілля програють США.

Філіп Стівенс

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...