Новини » Політика Читать эту новость на русском

Вірменія підписала капітуляцію в Нагірному Карабасі: Азербайджан і Росія перемогли?

Юрій Бутусов
Юрій Бутусов

Журналіст, головний редактор сайту "Цензор. НЕТ"

Після інформації про мирну угоду, яка більше схожа на капітуляцію, вірменські мітингарі захопили парламент та уряд Вірменії ASSOCIATED PRESS/EAST NEWS

Вірменія підписала капітуляцію в Нагірному Карабасі, Азербайджан і Росія перемогли: натовп в Єревані захопив парламент, побив спікера і вимагає відставки уряду прем'єр-міністра республіки Нікола Пашиняна.

Про це пише Юрій Бутусов на своїй сторінці в Facebook.

Те, що зараз відбувається у Вірменії та Азербайджані, треба дивитися керівництву України, Володимиру Зеленському та Андрію Єрмаку, Кравчуку, Демченку і всім іншим нашим політикам, які штовхають Україну до миру з Росією на її умовах - якщо ви на таке підете, наслідки будуть більш жорсткими, тож дивіться на Єреван, вчіться.

Тільки що прем'єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян підписав угоду про перемир'я - а по суті, це капітуляція Вірменії в Карабасі. Мир підписаний на умовах Азербайджану, президент РФ Путін дав Вірменії гарантії безпеки і своїх миротворців, тобто Росія в результаті капітуляції підсилює свої позиції в регіоні. У повному програші Вірменія - Пашинян по суті визнав повний розгром і нездатність чинити подальший опір. І ось зараз обурений натовп вірмен захопив уряд, люди вимагають відставки влади. Ні поліція, ні хто-небудь з чиновників не намагається зупинити людей.

Про що домовилися?

Аналіз роблю на основі заяви, опублікованої вірменськими ЗМІ: 

- Вірменська армія повністю виводиться з Карабаху. Безпеку вірменських поселень забезпечує невеликий контингент російських миротворців. Російських миротворців можна вивести з регіону повністю через 4,5 року, згідно з односторонньою заявою Азербайджану, без всяких умов. По суті Азербайджан отримує повний контроль над регіоном, який може стати абсолютним через кілька років;

- Азербайджан до 1 грудня повертає собі майже весь Карабах, у Вірменії залишаються тільки ті міста в гірських районах, які вона ще контролює - Степанакерт, Мардакерт, Мартуні. Шуша і всі інші райони, зайняті азербайджанською армією, залишаються під контролем Баку. Вірменія віддає Кельбаджар і весь Кельбаджарський район, Лачин і весь Лачинський район, Агдам і весь Агдамський район, контроль за новою дорогою Варденіс-Мардакерт, а дорога Лачин-Шуша також повністю віддається Азербайджану. Лачинський коридор охоронятимуть вже російські миротворці. Тобто всі магістралі контролюють азербайджанці, які дозволяють стежити за порядком тільки російському контингенту, чисельність якого строго обмежена;

- Вірмени зберігають меншу частину Карабаху, за це Азербайджан отримує стратегічну перевагу - пряму дорогу через Вірменію в Нахічевань, і з'єднується зі своїм анклавом через трасу - формально траса вірменська, фактично транспортне сполучення з Нахічеванню забезпечуватимуть російські прикордонники і ФСБ;

- Росія у виграші від поразки Вірменії, і тепер зрозуміла хитра гра Путіна. Він дав Алієву гарантії невтручання, і війною повністю придушив спроби вірмен звернути на прозахідний курс. Росія тепер посилює свою присутність, по суті Вірменія передає частину своєї території для створення Азербайджаном шляхів сполучення, і цей шлях взагалі не контролює. Росія, як гарант угоди, стає головним гравцем вірменської політики. І стає важливою для Азербайджану як гарант коридору в Нахічевань. Знищення азербайджанцями російського вертольоту нічого не змінить в політичному розкладі (це сталося поза зоною бойових дій в Карабасі, на кордоні з Нахічеванню);

- Туреччина не є учасником угоди, але ця війна - найбільша геополітична перемога Ердогана, який зробив Туреччину найвпливовішим гравцем на пострадянському Кавказі. У тексті заяви, яку поширили вірмени, цього немає, але азербайджанські ЗМІ запевняли, що до складу миротворців у Карабасі увійдуть також турецькі військові: 

Новини за темою: Війна в Нагірному Карабасі: Вплив Росії й Туреччини та перспективи для України

Цей мирний протокол - найважливіша стратегічна перемога Азербайджану. Невеликий гірський район, який залишають Вірменії, стратегічного значення не має, і може бути зайнятий в будь-який зручний час. Російські миротворці мають мандат на 5 років, їх можна після цього вивести.

Замість цього Азербайджан виторгував набагато важливішу перевагу - пряму дорогу в Нахічевань. Це стратегічний політичний і економічний виграш, який радикально зміцнює загальне становище Азербайджану.

Невідомо, чи вдасться уряду Ніколи Пашиняна зберегти владу. До останнього дня вірменське керівництво присипляло народ розповідями, які і близько не відповідали реальній обстановці. Тепер у людей шок, адже їм говорили про близьку перемогу, говорили, що ворог виснажений і ось-ось зазнає поразки.

Насправді вірменські війська повністю залишили Шуші, азербайджанці здійснили прорив оборони, і, як видно, у вірменської армії вже немає сил зупинити цей наступ. Азербайджанська піхота не впирається в вузли опору, а обходить їх по горах, незважаючи на втрати. Після залишення Шуші падіння Степанакерта - справа найближчих днів. Позиції навколо Шуші були більш вигідними, але їх утримати не вдалося. Падіння Степанакерта означатиме падіння Мартуні, Чартару і відхід до Ходжали і Мардакерта, які також не вдасться довго утримувати, адже удар по них буде завдано також і з півночі.

По суті, війна була програна 17-18 жовтня. У ці дні вірменська оборона в районі Джебраїла і Гадрута була повністю прорвана, і азербайджанські війська вийшли на оперативний простір до кордону Вірменії і до Лачину. Я написав про розгром Вірменії 19 жовтня: доклав карту, розповів про обстановку, наслідки, дав прогноз - можна подивитися, порівняти з результатами. Однак керівництво Вірменії вирішило не повідомляти народу про важку обстановку, а продовжувало розповідати про наступ загальновійськових з'єднань противника як про "прориви ДРГ". А нашу карту назвали "неповною інформацією українських блогерів".

Новини за темою: Розгром в Карабасі. Азербайджан прорвав оборону Вірменії: Оцінка обстановки, тактики і втрат сторін

Замість тверезої оцінки критичної обстановки і вироблення нової тактики у зв'язку з безпрецедентним пануванням в повітрі азербайджанських дронів керівництво Вірменії продовжувало заспокоювати самих себе, і не реагувало адекватно на цей новий фактор. В результаті спроба контрнаступу під Горадизом провалилася під ударами безпілотників, а найкращі вірменські ударні підрозділи були розстріляні на відкритих просторах під Фізулі-Гадрутом-Джебраїлом без прикриття ППО, це позбавило стійкості оборону в битві за гірські райони Лачин-Шуша.

Замовчування проблем в обороні призвело до того, що критичні ситуації початкового періоду війни виправдовували, а не виправляли. Дивна негнучкість для демократичного вірменського суспільства. Але зрозуміла для нас, для пострадянських демократій.

Але ж, судячи з відео, очевидно, що сили і засоби ППО застосовувалися вкрай розосереджено, що не дозволило протягом всієї війни прикривати війська від дронів, не дозволило прикрити навіть самі засоби ППО або хоча б завдати великих втрат головним ударним засобам Азербайджану - "Байрактарам". "Тори", "Буки" і все, що є, треба було направляти під Горадіз і Джебраїл відразу після початку азербайджанського наступу, причому застосовувати ППО комплексно, а не кидаючи в бій ЗРК по одному. Новітні вірменські винищувачі Су-30 взагалі не виконали жодного бойового вильоту, оскільки їм не забезпечили цілевказівку, вірменське командування залишило на землі свої найдорожчі системи озброєнь.

При цьому вірменська армія билася в цих умовах відчайдушно, і завдала азербайджанцям великих втрат, була здобута перемога в цілій низці боїв, війська проявляли масовий героїзм і самопожертву, відступали тільки після великих втрат. Чому ж за 40 днів обрушилося те, що будувалося (по ідеї) 26 років?

На питання, на які треба було відповідати під час війни, прем'єру Пашиняну доведеться відповідати перед людьми зараз.

Будь-якій владі в будь-якій демократичній країні доведеться нести політичну відповідальність за поразки на фронті, у нас в Україні це було в 14-15-му, зараз звинувачення в здачі національних інтересів вбили рейтинг чинного президента, а Вірменія переживає свої проблеми в ці дні. Дивімося - це і для нас дуже повчально, це те, з чого треба робити висновки. Адже і у нас прийнято замовчувати проблеми в обороні, і у нас критика владою найчастіше замовчується, і у нас немає об'єктивного аналізу бойових операцій, особливо невдалих, і у нас величезні проблеми, які намагаються прикрити бравурними рапортами. Ціна показухи і непрофесіоналізму - велика кров. Дивлячись на події в Карабасі і в парламенті в Єревані, нам треба думати про себе.

Юрій Бутусов

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...